Ірландія змінює коаліцію. Уроки "Зеленого острова" для України

Середа, 2 березня 2016, 15:32 — Надія Афанасьєва, для Європейської правди

26 лютого 2016 року в Ірландії відбулися вибори до нижньої палати парламенту – Дойл Ерен.

Вибори не показали абсолютного переможця. Рівну кількість місць, 59 мандатів, отримали і ключова партія нинішньої коаліції – консервативна "Fine Gae" ("Об'єднана Ірландія"), і головні опозиціонери – ліберальна партія з романтичною назвою "Fianna Fáil" ("Солдати долі").

Варто відзначити, що ірландська виборча система досить унікальна – попри складність, вона дозволяє збільшити вплив регіональних представництв політичних партій.

В Ірландії 157 депутатів обираються у 40 округах, причому від кожного округу до парламенту проходить від 3 до 5 депутатів. Суть системи в тому, що депутати потрапляють до парламенту за відкритими списками. Так, виборець проставляє номери 1, 2, 3... навпроти кандидатів, за яких віддає свій голос, формуючи таким чином трійку (або п'ятірку) своїх уподобань.

 

Автори ірландського одужання

Незважаючи на ключові суперечності, обидві партії можуть похвалитися успіхами в економіці.

"Об'єднана Ірландія" взяла на себе наслідки світової економічної кризи 2008 року, від якої Ірландія постраждала більше за всіх у ЄС, за винятком Греції.

Проте Ірландія (на відміну від Греції) до кінця пройшла болісний шлях оздоровлення економіки. Були вжиті непопулярні заходи зі скорочення витрат на соціальне забезпечення, підвищення податків, а також зниження рівня заробітних плат і пенсій.

Вже зараз можна сказати, що режим жорсткої економії, на який зважився колишній уряд, став зразком успішності у подоланні економічної кризи.

Як це часто буває, навіть успішні реформатори швидко втрачають електоральну підтримку.

Ситуацію ускладнили скандали: вперше за всю історію Ірландії спікер парламенту від "солдатів" був змушений подати у відставку через звинувачення в нецільовому використанні грошей з держбюджету – переміщення на лімузині, розкішні готелі під час робочих візитів. Остаточно репутацію уряду добив скандал з Anglo Irish Bank, втрати держави від націоналізації якого склали понад 29,3 млрд євро.

Як наслідок, за підсумками виборів 2011 року "Солдати долі" поступилися коаліції консерваторів і Лейбористської партії.

За п'ять років роботи нинішнього уряду Ірландія першою серед реципієнтів фінансової допомоги зуміла відмовитися від послуг європейських стабілізаційних фондів, а до 2016 року ірландський ВВП майже сягнув докризового рівня.

Покращення в економіці дозволили "Об'єднаній Ірландії" зменшити податки, що було головним виборчим акцентом партії. Це дозволило їй зберегти високі рейтинги.

Однак її партнери з Лейбористської партії такою постійністю похвалитися не могли. Їхній рейтинг впав з 20% в 2011 році до 7% у 2016 році.

Коаліційні перегони

Ще до початку виборчої кампанії експерти відзначали, що правляча з 2011 року коаліція не зможе зберегти свої позиції, і "Об'єднаній Ірландії" доведеться шукати інших варіантів для створення коаліції.

Таких варіантів кілька: "Об'єднана Ірландія" і Лейбористська партія підтягнуть до себе незалежних кандидатів; "Об'єднана Ірландія" формуватиме коаліцію з радикальною партією "Шинн Фейн", лідер якої входив до складу військової організації "Ірландська республіканська армія (ІРА); одним із ймовірних партнерів по коаліції може стати головна опозиційна партія "Солдати долі".

Останній варіант виглядає малоймовірним – під час виборчої кампанії лідери "солдатів" неодноразово заявляли, що не створюватимуть коаліцію з консерваторами.

При цьому обидві партії навряд чи погодяться на роль молодшого партнера – згідно з результатами дослідження компанії IPSOS MRBI, лідерів консерваторів Енду Кенні і "солдат" Майкла Мартіна хотіли б бачити в якості прем'єр-міністра рівна кількість опитаних (24%).

 Прем'єр-міністр Енда Кенні на виборах

У наступні кілька днів на обидві партії чекають змагання: хто швидше залучить до коаліції дрібні політсили і незалежних кандидатів, щоб зібрати 80 голосів депутатів, провести перше засідання 10 березня 2016 року і мати можливість сформувати новий уряд.

Втім, швидше за все, ці переговори затягнуться. Аналітики стверджують, що до дня Святого Патрика, 17 березня, коли за традицією проводиться зустріч президента США та ірландського прем'єра, парламент не встигне вибрати кандидатуру прем'єр-міністра.

Ймовірність повторних виборів не виключається, однак усі партії чудово розуміють, що під час проведення в країні "політики економії" нові вибори будуть негативно сприйняті виборцями.

Українське питання

В Ірландії часто порівнюють себе з Україною.

"Україна та Ірландія – дуже різні за специфікою, проте криза України має певну схожість з ситуацією на розділеному острові. Україна, як і Ірландія, має сусіда на сході, з яким країна пов'язана культурно, лінгвістично та етнічно", – таку думку висловлювали в 2015 році ірландські аналітики.

Втім, далі порівнянь справа не йде. Віддаленість "зеленого острова" обумовлює слабку залученість ірландців у конфлікт.

Зокрема, наш товарообіг становить лише $134,6 млн і при цьому стрімко падає.

З іншого боку, традиційно низькою є і частка торгівлі з Росією, тому антиросійські санкції і контрсанкції РФ аж ніяк не вплинули на економіку обох країн.

Принципово важливим є те, що в питанні ратифікації Угоди з Україною і консерватори, і опозиція зайняли єдину позицію.

Ірландія стала 14-ю країною-членом ЄС, що проголосувала за ратифікацію Угоди про асоціацію Україна-ЄС в січні 2015 року. Тоді переважна більшість депутатів (правлячої коаліції та Лейбористської партії) відзначили важливість Угоди для зміцнення політичного діалогу та економічного співробітництва з Україною. Також усі партії встигли підтвердити своє засудження діяльності РФ.

Все це дозволяє розраховувати на збереження зовнішнього курсу Дубліна незалежно від наслідків коаліціади.

Невеликий виняток – націоналісти-радикали "Шинн Фейн", які акцентують увагу на тому, що Україна загрузла в корупції, соціально-економічних і військових проблеми і стала розмінною монетою у відносинах між ЄС, РФ і США.

Втім, хоча "Шинн Фейн" заявляє про відповідальність ЄС в ескалації конфлікту, а також у зростанні цін на газ на 50% в Україні, однак і вона підтримує народ України у прагненні до незалежності від РФ.

 

Автор: Надія Афанасьєва,

Український інститут міжнародної політики

Публікація здійснена в рамках проекту УІМП "Результати виборів в країнах-партнерах України", який розповідає про основні політичні сили, що беруть участь у кампанії, центральні теми обговорення та моніторинг присутності України в заявах, програмах, рішеннях партій, можливі наслідки для України та зміни зовнішньополітичних пріоритетів залежно від результатів голосування.

 

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.