Росія програла першу справу в СОТ. Що далі?

Вівторок, 16 серпня 2016, 12:23 — Олена Омельченко, для "Європейської правди"

На сайті Світової організації торгівлі нещодавно поширено Звіт Групи арбітрів, яка підтвердила, що застосування деяких імпортних мит з боку РФ не відповідає зобов’язанням країни в СОТ.

Дане рішення є першим, прийнятим щодо Росії з моменту її вступу в СОТ.

Незважаючи на те, що Росія є членом СОТ з 2012 року, вона досі не зменшила імпортне мито на деякі товари до рівня зв’язаних ставок, що були зафіксовані в  зобов’язаннях, прийнятих під час вступу в СОТ.  

ЄС порушував це питання у двосторонньому форматі з Росією, а також на комітетах СОТ, все було безрезультатно. Такий хід подій змусив Євросоюз у жовтні 2014 року запросити консультації і в подальшому скликати Групу арбітрів для врегулювання суперечки у відповідності до процедури СОТ. 

Брюссель стверджував, що невиконання Москвою своїх зобов’язань у СОТ негативно впливає на експорт продукції країн ЄС на суму близько 600 млн євро на рік, а недотримання тарифних зобов’язань викликає системну заклопотаність, бо порушує один із основних принципів СОТ. 

Росія є третім найбільшим торговим партнером ЄС. Експорт з Євросоюзу до РФ складав 120 млрд євро на рік, це переважно машини, транспортне обладнання, ліки,  хімічна і сільськогосподарська продукція. Проте односторонні заходи РФ негативно вплинули на розвиток торгівлі.

Статус третьої сторони в цій суперечці мали Україна, Молдова, США, Канада, Китай, Японія, Австралія, Бразилія, Індія, Колумбія, Чилі, Норвегія, Республіка Корея і  Сінгапур.

Загалом Євросоюз оскаржував 12 видів заходів, які умовно можна розділити на три категорії.   

Перша категорія заходів охоплює цілу низку випадків, в яких Росія застосовувала адвалорну ставку імпортного мита, що в результаті перевищило рівень зв’язаних ставок в СОТ. Йдеться про шість тарифних позицій на рівні 10 знаків на продукцію з паперу та картону, до яких застосовувалось мито на рівні 10-15%, в той час як зв’язана ставка складала 5%.

Друга категорія заходів стосується випадків, коли форма та структура застосовуваних ставок мит відрізняються від форми та структури зв'язаних ставок. Це призвело до введення мит понад зв’язаного рівня на п’ять тарифних позицій на рівні 10-знаків, а саме на пальмову олію, холодильники та морозильні камери.

Третя категорія охоплює дванадцятий захід, який Європейський Союз назвав "системною зміною мита", що полягає в тому, що відповідно до певної системи стягуються імпортні мита вищі, ніж зв'язані ставки.

Загалом Група арбітрів винесла рішення на користь ЄС щодо 11 видів заходів. Частина з них була усунута Росією під час розгляду справи.

Щодо дванадцятого, то Група арбітрів дійшла висновку, що ЄС не вдалось надати достатніх доказів для встановлення системності і наявності загальної практики застосовування таких обмежень.

Звіт арбітрів може бути оскаржений протягом 60 днів. Якщо за цей термін не буде подана апеляція, звіт буде прийнятий і Росія буде зобов'язана дотримуватися рекомендацій.

Малоймовірно, що РФ буде оскаржувати в апеляції дане рішення. Вірогідніше, що сторони узгодять розумний період для виконання рекомендацій Групи арбітрів.

Цікавий нюанс в цій справі полягає в тому, що РФ при вступі в СОТ, будучи лише учасником Митного союзу, зобов’язалась привести всю нормативну базу, що регулює імпорт/експорт товарів на рівні союзу, у відповідність до правил СОТ.

Відповідно, ЄС у рамках справи посилається на ці зобов’язання та сприймає заходи, що оскаржуються, як заходи, застосовані саме Росією, а не ЄврАзЕС. По суті, тепер Росія має звернутись до Євразійської економічної комісії з клопотанням про приведення Єдиного митного тарифу у відповідність до зобов’язань РФ у СОТ.

У випадку невиконання рішення арбітрів ЄС матиме легальну можливість застосовувати "заходи у відповідь", призупинивши зі свого боку поступки для Росії. 

Що це означає для України? З одного боку, Росія має змінити мита для всіх країн-членів СОТ, а не лише для ЄС. Однак з іншого - позиції даної торгової суперечки непринципові для України. 

Більш важливим є створення прецеденту - першого визнання невиконання РФ норм СОТ. Адже це не єдина справа, яку ЄС ініціював проти Росії.

Найближчими днями має бути оприлюднено рішення Групи арбітрів щодо заборони ввезення живих свиней, їхнього генетичного матеріалу, свинини, продуктів зі свинини та деяких інших товарів з ЄС, нібито через побоювання, пов'язані з випадками африканської чуми.

Це набагато важливіше для України рішення! Вірогідно, дане рішення теж буде на користь ЄС, однак, швидше за все, у цій суперечці РФ подаватиме апеляцію і боротиметься до останнього.

Окрім цього, в СОТ знаходяться ще дві ініційовані ЄС справи проти РФ, а саме щодо антидемпінгових мит на легкові комерційні автомобілі та застосовування утилізаційного збору. 

Раніше, коли Україна мала повноцінний режим вільної торгівлі в рамках СНД, ці суперечки виглядали непринциповими для України. Однак зараз, після того, як із початку нинішнього року режим вільної торгівлі з РФ припинив діяти, всі ці справи стають принципово важливими й для нас.

І нарешті - Україна готує свої справи в СОТ проти Росії, зокрема, щодо блокування транзиту. Хоча останнє рішення СОТ аж ніяк не пов’язане з російсько-українським конфліктом, визнання неправомірної політики РФ у інших справах посилює нашу позицію.

Але варто пам'ятати, що й Україна має далеко не ідеальну репутацію в СОТ, виправити яку до кінця так і не вдалося. Зокрема, у 2014 році (тобто вже після зміни влади в державі) Україна також мала першу справу не на свою користь, що призвело в подальшому до скасування спеціального мита на легкові автомобілі.  

 

Автор: Олена Омельченко,

юрист із міжнародної торгівлі
юрфірми "Ілляшев та Партнери"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.