Литва перед зміною курсу. Чого очікують від нового прем'єра

Понеділок, 21 листопада 2016, 13:35 — Катерина Сідаш, для Європейської правди
Фото lrp.lt

У жовтні литовці обрали новий парламент, що визначатиме засади політичного життя країни наступні чотири роки. Результати виборів засвідчили бажання змін та нових підходів до економічних та соціальних проблем, що на сьогодні досить гостро дискутуються у суспільстві.

Саме тому перемогу на виборах вибороли не соціал-демократи, що фактично керували країною останню каденцію парламенту, і не офіційна опозиція – Союз Вітчизни –  Християнсько-демократична партія, а відносно нова сила, що фактично була певною темною конячкою під час перегонів, таким собі молодшим партнером, якого ніхто з основних політичних гравців не сприймав серйозно – Литовський союз зелених та селян (ЛСЗС).

Після тривалих партійних консультацій та переговорів, в ході яких озвучувались кілька форматів майбутньої коаліції, партія підписала коаліційну угоду не з прогнозованими для них християнськими-демократами, а з соціал-демократичною партією Литви, критика політики якої фактично привела ЛСЗС у Сеймас.

Експерти ще в процесі підрахунку голосів і перемовин щодо коаліції вказували на низьку інституційну спроможність переможців виборів, в тому числі проблеми з кадрами.

Одразу після оголошення результатів лідер Литовського союзу зелених та селян Рамунас Карбаускіс оголосив, що партія націлена на формування уряду професіоналів, і партійна приналежність міністрів матиме другорядне значення. Хоча пізніше саме розподіл місць у кабінеті (що загалом нараховує 14 міністерств) та узгодження спільної програми діяльності уряду стали основними питаннями при формуванні коаліції.

В понеділок, 14 листопада, відбулось перше засідання новообраного парламенту, і депутати склали присягу. Одразу за тим було офіційно оголошено про створення коаліції, і президенту було подано на розгляд кандидатуру прем’єр-міністра.

Даля Грибаускайте погодила дану кандидатуру та офіційно представила парламенту Саулюса Скверняліса.

Скверняліс – не новачок у литовській політиці і перебував на посаді міністра внутрішніх справ в уряді Альгірдаса Буткявічюса, а перед тим – на посаді головного комісара поліції Литви. У виборчому списку Литовського союзу зелених та селян новий прем’єр-міністр займав друге місце (за нього було подано близько 116 тис. мультипривілейованих голосів виборців).

 Саулюс Скверняліс. Фото Delfi

Натомість перший номер партійного списку партії-переможця – Рамунас Карбаускіс відмовився від шансу зайняти дану позицію, мотивуючи це тим, що бажає повернути центр політичної влади у парламент.

Експерти на сьогодні уже визначають дане рішення як досить дивне і піднімають питання про те, чи зможе Саулюс Скверняліс залишатись незалежним від лідера партії у прийнятті рішень.

Уже у першому виступі у парламенті майбутній прем’єр-міністр підкреслив значні досягнення Литви, але заявив, що: "...незважаючи на них, велика частина населення Литви в своїй власній країні не почуваються щасливими. ...низький рівень народжуваності і масова еміграція. Такий стан сьогоднішніх загроз вимагає зважених і відповідальних рішень".

Зокрема, кандидат у прем’єри наголосив на створенні середовища, комфортного для сімей, прискоренні можливостей при всиновленні, подоланні насильства у суспільстві та досягненні вищих стандартів життя у регіонах країни. Загалом у риториці представників Союзу зелених та селян побільшало апелювань до почуттів людини, сімейних цінностей та інших чутливих для пересічних громадян тем.

Після затвердження кандидатури прем’єра парламентом у Скверняліса буде два тижні на формування власного кабінету – узгоджені кандидатури прем’єр подає на розгляд президенту, що їх або схвалює або відхиляє. Наприклад,

під час затвердження попереднього уряду президент Грибаускайте провела інтерв’ю з кандидатами англійською мовою і відхилила усіх, хто не зміг продемонструвати адекватний рівень володіння мовою.

Прем’єр був змушений шукати інших кандидатів. Схвалені кандидатури президент подає на затвердження у парламент країни.

Лідера Литовського союзу зелених та селян Рамунаса Карбаускіса було обрано головою комітету з культури Сеймаса (спеціально для цього раніше існуючий комітет культури та освіти було розділено на два).

Карбаускіс є відомим меценатом саме у культурній сфері, створений на його кошти серіал щодо побуту литовського села, що знімається у відбудованому на його ж кошти селищі (водночас це і місце народження лідера партії), користується великою популярністю у литовців. Головний герой серіалу дуже схожий на самого мецената, а позаяк його сприйняття у суспільстві є досить позитивним, можна стверджувати, що дану схожість Карбаускіс використав у своїй передвиборчій кампанії.

Спікером парламенту було обрано Віктораса Пранцкієтіса – керівника факультету агрономії сільськогосподарського університету в Каунасі. Це перша каденція пана Пранцкіетіса (обрано за списком ЛСЗС), що відомий як дуже зважена та ерудована особистість.

Також у парламенті було обрано 4 із 5 віце-спікерів. Першим віце-спікером стала представниця Литовського союзу зелених та селян Рімма Башкієне. Саме вона була єдиним представником цієї партії у Сеймасі минулої каденції.

Серед інших призначених віце-спікерів – два представники соціал-демократів та обидва колишніх прем’єр-міністри – Гедімінас Кіркілас, якого водночас було обрано керівником комітету європейських справ, і Альгірдас Буткявічюс. Із колишнім прем’єром вийшла дуже дивна колізія, адже на момент голосування щодо кандидатур віце-спікерів Буткявічюс технічно ще перебував на посаді прем’єр-міністра, і тому частина коаліції відмовилася за нього голосувати, мотивуючи це незаконністю даного рішення.

Таким чином, дана посада "зарезервована"  за чинним прем’єром, хоча офіційно віце-спікером його і не обрали.

Ще дві посади віце-спікерів відійшли до представника ЛСЗС (колишній спікер парламенту в каденції 2008-2012 років) та представниці Союзу Вітчизни – Християнських демократів Ірени Дегутєне.

Загалом можна відзначити, що певного компромісу досягнуто вже і щодо розподілу посад у майбутньому уряді – так, соціал-демократи контролюватимуть міністерства юстиції, економіки та закордонних справ, тоді як інші позиції відійдуть Союзу зелених та селян. Призначення міністра оборони є прерогативою президента країни.

Соціал-демократи не стали довго тримати інтригу і оприлюднили свої кандидатури – так, міністром юстиції пропонують призначити Даріуса Петрошюса (був членом парламенту попередньої каденції), економіки – Міндаугаса Сінкявічюса (мер міста Йонава та син чинного міністра транспорту і можливий майбутній лідер партії).

Міністром закордонних справ, швидше за все, залишиться чинний Лінас Лінкявічюс, що загалом є доброю новиною для України.

Складніше з кандидатурами від ЛСЗС. Впевнено на сьогодні говорять про майбутнього міністра фінансів – Стасіс Якелюнас раніше був членом Соціал-демократичної партії та радником з економічних питань прем’єр-міністра Буткявічюса, проте на половині каденції посварився з прем’єром і пішов із партії та уряду. Наразі є членом Литовського союзу зелених та селян.

Також партія мала свого кандидата на посаду міністра закордонних справ – колишнього міністра та посла в Україні Пятраса Вейтекунаса, проте погодилась на пропозицію соціал-демократів щодо кандидатури Лінкявічюса, що також відомий своїми проукраїнськими поглядами.

Водночас цього тижня було оприлюднено проект програми коаліції. Ключовими меседжами цього документа є підтримка соціальної ринкової економіки, а також людських та природних ресурсів країни.

Перші кроки новий уряд планує зробити у реформуванні податкової та пенсійної систем, поліпшенні (раціоналізації) управління державними фінансами, бюджетного балансу і показників державного боргу, застосування методу аналізу витрат та вигод при оцінці майбутніх інвестицій, підвищення фінансової автономії місцевої влади та зниження доступності алкоголю та тютюну.

Усі ці заходи спрямовані на створення більш комфортних умов для мешканців країни та покликані зменшити еміграцію працездатного населення до інших країн ЄС, які пропонують кращі економічні умови, що було однією з основних тем нещодавньої передвиборчої кампанії.

Зокрема, програма коаліції пропонує переглянути чинне оподаткування фізичних та юридичних осіб – впровадити нові ставки, в довгостроковій перспективі – перейти до більш прогресивної шкали оподаткування (зарплата від 1 тис. євро і більше), перегляд податкових пільг та особливих умов, що діють сьогодні, орієнтуючи їх адресно на більш вразливі групи населення.

Окрім того, планується певна дерегуляція і спрощення умов адміністрування податків, а також введення податку на прибуток у страховому секторі, що відповідає практиці ЄС. Ще однієї ініціативою є суворе регулювання використання корпоративних коштів не за призначенням і посилення контролю за обігом готівки та стимулювання використання електронних платіжних інструментів, що набуває нової актуальності в світлі нещодавніх корупційних скандалів та можливого осідання певних коштів у тіні.

Усі згадані новації за умови їх схвалення парламентом наберуть чинності тільки з наступного фінансового року, тобто не раніше 2018-го.

Окрема частина Програми присвячена пенсійному забезпеченню. Вже сьогодні передбачена індексація пенсій, а в перспективі – створення чотирирівневої пенсійної системи, де акумулюватимуться як кошти державного бюджету, так і приватні кошти вкладників пенсійних фондів, що відраховуються добровільно працедавцями та працівниками.

З 1 липня 2017 року, зокрема, передбачено збільшення середньої пенсії орієнтовно на 40 євро за рахунок уже акумульованих для цього коштів пенсійного фонду.

Також у програмі окремо прописані ключові для Литовського союзу зелених та селян теми зеленої (відновлюваної) енергетики, частка якої має збільшуватись, а вироблені надлишки енергії – передаватись на ринок, що стимулюватиме виникнення дрібних виробників зеленої енергії, сприятиме енергетичній незалежності від Росії, подальшому інтегруванню в європейську систему та  використанню існуючої інфраструктури.

Виплати компенсацій литовським фермерам на рівні з подібними компенсаціями в інших країнах ЄС та створення можливостей для розвитку сільського господарства, в тому числі через регіональну співпрацю з Латвією, Естонією та Польщею, є іншою важливою метою програми. Підтримка приватних виробників та пошук нових ринків збуту сільськогосподарських товарів ймовірно буде одним із важливих завдань майбутнього уряду.

Ну, і одна з найбільш контроверсійних тез програми – введення контролю щодо виробництва та продажу алкоголю, підвищення обмеження щодо віку, з якого можна придбати такі продукти (з 20 років), суворіше обмеження нічної торгівлі та скорочення кількості торгових точок.

В перспективі Союз зелених та селян пропонує перейти до продажу алкоголю тільки у спеціально призначених державних торгових точках (що потребуватиме зміни конституції країни, котра забороняє монополії, а для цього потрібно 2/3 голосів у парламенті та досить тривала процедура), вже зараз також пропонується підвищити акцизний збір та заборонити рекламу алкоголю у будь-якому вигляді. Нагадаємо, що саме обмеження щодо алкоголю було одним з основних гасел партії під час виборчої кампанії. Також обмеження стосуватимуться грального бізнесу та тютюнових виробів.

Коаліція ще раз підтвердила незмінність засад політики безпеки та оборони Литви, зокрема план щодо підвищення оборонного бюджету країни до 2% ВВП у 2018 році. Загалом можна відзначити, що національна безпека та оборона залишиться сферою, де буде найменше змін через нову коаліцію та уряд.  Ймовірно, реформи очікують також галузь внутрішніх справ, адже майбутній прем’єр прийшов саме з цієї сфери і добре розуміє її специфіку і проблеми.

Загалом, як бачимо, нова коаліція та уряд багато в чому будуть зосереджені на внутрішніх проблемах країни та шляхах покращення економічних та соціальних стандартів для мешканців Литви.

Водночас у сфері зовнішньої політики та оборони навряд чи варто чекати якихось змін, що загалом є позитивом для України.

Адже неабияку роль у цих процесах відіграє президент Даля Грибаускайте, яка є великим симпатиком України і водночас реалістом щодо загроз, які несе Росія для цілого регіону.

 

Автор: Катерина Сідаш,

Український інститут міжнародної політики

Дана публікація здійснена в рамках проекту УІМП "Результати виборів у країнах-партнерах України", що розповідає про основні політичні сили, які беруть участь у кампанії, центральні теми, що дискутуються, і моніторинг присутності України в заявах, програмах, рішеннях партій, можливі наслідки для України та зміни зовнішньополітичних пріоритетів залежно від наслідків голосування

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua