Між російським та турецьким впливом: як Болгарія провела позачергові вибори

Понеділок, 27 березня 2017, 12:53 — , для Європейської правди
Фото sueddeutsche.de

26 березня цього року в Болгарії відбулись позачергові парламентські вибори. Їхні результати могли суттєво скорегувати зовнішньополітичний курс країни. 

Адже нинішня партія влади – ГЕРБ ("Громадяни за європейський розвиток Болгарії") у листопаді 2016 року несподівано програла президентські вибори. Їх виграв кандидат від соціалістів Румен Радєв, що заявляв про шкідливість санкцій проти РФ.

Тут варто нагадати, що ця перемога (а також Ігоря Додона у Молдові) виглядала як початок тренду приходу до влади в Європі проросійських політиків. Чи були ці побоювання передчасними?  

Хоча в останні місяці новий президент Болгарії утримувався від проросійських заяв, все могло змінитися саме після парламентських виборів.

Адже Болгарія – парламентська держава, де основна влада належить саме уряду. 

За результатами виборів можна сказати, що "російського реваншу" не буде. За результатами підрахунку 97,17% голосів, ГЕРБ набирає 32,63%, а її головний опонент – Болгарська соціалістична партія (БСП) – 27,1%. 

 

Однак попередні результати голосування показують, що внутрішньополітична криза радше загострилась, а не вирішилась завдяки виборам, та ще й може додати додаткового клопоту й без того нестабільному Євросоюзу.

По-перше, парламентські вибори не визначили чіткого лідера в країні. Головний спір не вирішився, і жодна з партій не отримала можливості самостійно й одноосібно сформувати коаліцію та новий уряд.

БСП не бажає входити в коаліцію, яку формуватиме ГЕРБ як переможець виборів, навіть якщо її запросять. Про це після завершення голосування відверто заявила лідер соціалістів Корнелія Нінова, але вона висловила готовність очолити новий коаліційний уряд, якщо ГЕРБ не зможе створити свою парламентську більшість.

ГЕРБ позиціонує себе як проєвропейська партія, але після поразки на минулорічних президентських виборах ця політична сила вже не використовує відверто антиросійську риторику, намагаючись завоювати частину болгарського електорату, яка дотримується проросійських поглядів.

Під час передвиборчої кампанії лідери ГЕРБ намагались уникати критики на адресу Росії. Навіть партійний лідер Бойко Борисов вказував, що санкції ЄС не спрямовані проти російської держави, а лише проти винних в анексії Криму та дестабілізації Донбасу.

Втім, за коаліції на чолі з ГЕРБ можна розраховувати на незмінну позицію Болгарії щодо російсько-українського конфлікту на користь України.

Оскільки в країні все ж вирішальну роль відіграє парламент, то сформований ГЕРБ уряд повністю дотримуватиметься єдності в ЄС, тим більше, що президент Румен Радєв, попри очікування Москви, так і не наважився відкрито виступити проти антиросійських санкцій в ЄС. 

Якщо ж переможець виборів не зможе сформувати коаліцію, цим займуться соціалісти, наслідком чого може стати пом’якшення позиції Болгарії щодо Росії.

Це все збільшує ризики перегляду санкцій, рішення щодо яких має бути схвалене у червні цього року.

По-друге, інші політичні сили змогли скористатися можливістю позачергових парламентських виборів і, на тлі стомленості болгарського електорату від "старих" політичних сил, які вже були при владі та не змогли досягти якихось суттєвих результатів і підвищити рівень життя населення, зберегли або й навіть покращили свої позиції.

 Лідер БСП Корнелія Нінова

Зокрема, до нового складу болгарського парламенту також можуть увійти "Об’єднані патріоти" (9,08%), Рух за права і свободи (8,98%), "Воля" (4,16%).

Блок "Об’єднані патріоти" виступає за незалежну зовнішню політику країни та має у своєму складі євроскептичні політичні сили, зокрема Національний фронт порятунку Болгарії, Болгарський національний рух і "Атаку". Остання взагалі є відверто проросійською партією, близькою до Москви.  

Рух за права і свободи є партією турецької національної меншини, яка виступає за європейські цінності, але існує ризик підтримки партією офіційної позиції Туреччини щодо ЄС, яка останнім часом значно погіршилась.

Партія "Воля", створена болгарським бізнесменом Веселіном Марешкі, стала несподіванкою цьогорічних виборів. Вона виступає за соціально орієнтовану ринкову економіку та рівноправність. У зовнішній політиці "Воля" наполягає на більш поглибленій інтеграції Болгарії в ЄС (зона євро і Шенгенська зона) та підтримує ідею створення європейської армії. Водночас щодо Росії партія підтримує розвиток двосторонніх економічних відносин.

Результати менших партій засвідчили відсутність чітких лідерів серед болгарських політичних сил. Така ситуація примушує партії, які проходять до болгарського парламенту, шукати партнерів по коаліції та домовлятись, максимально враховуючи інтереси одна одної.

Лідер ГЕРБ Бойко Борисов вже заявив про готовність у короткий термін провести переговори з іншими політичними силами та сформувати новий уряд. Вірогідно, що ці переговори будуть проведені з усіма політичними силами, за винятком соціалістів.

 Бойко Борисов – головний переможець виборів

Хто може увійти до цієї коаліції? Інтерес до входження вже проголосив співголова блоку "Об’єднані патріоти" Валері Сімеонов – він заявив про готовність до переговорів з усіма болгарськими партіями, за винятком протурецького Руху за права і свободи.   

Лідер "Волі" Веселін Марешкі теж висловив бажання увійти до коаліції, але якщо будуть враховані їхні програмні установки, які переважно пов’язані із соціально-економічною сферою.  

Рух за права і свободи взагалі вважає, що країні потрібний уряд національного порятунку, оскільки, за словами його представника Янко Янкова, жодна з політичних сил не здатна самостійно реалізувати свою програму. Це підтверджує готовність Руху до переговорів про можливе входження у нову коаліцію.

По-третє, формування коаліції на чолі з ГЕРБ означає, що

новостворений уряд країни буде в опозиції до чинного президента, і така ситуація триватиме щонайменше чотири роки, якщо не відбудуться позачергові вибори.

Тобто політичне життя в Болгарії проходитиме в умовах жорсткої конкуренції між урядом і президентом. Хоча останній і має обмежені повноваження, але політична криза останніх місяців дозволила йому вийти на політичну сцену Євросоюзу. Румен Радєв представляв Болгарію на березневому цього року засіданні Європейської ради і зустрічі європейських лідерів з нагоди 60-річчя підписання Римського договору (зазвичай країну в ЄС представляє прем’єр-міністр).

По-четверте, у ході передвиборчої кампанії активізувався турецький фактор, адже близько 10% з 7,2 млн населення Болгарії мають турецьке походження або є мусульманами.

Керівництво Туреччини відверто підтримало протурецькі політичні сили Болгарії та вимагало збільшення виборчих дільниць на турецькій території, що керівництво Болгарії розцінило як втручання у внутрішні справи й відкликало болгарського посла Надію Нейнські для консультацій. Водночас болгарські націоналісти, у тому числі й прихильники "Об’єднаних патріотів", провели акції з блокування болгарсько-турецького кордону, щоб не допустити масового приїзду громадян Болгарії, які постійно проживають у Туреччині.

Можливе входження протурецького Руху за права і свободи до нової коаліції, проти чого виступають "Об’єднання патріотів" і "Реформаторський блок", може тільки сприяти посиленню впливу Анкари на внутрішньополітичну ситуацію в Болгарії.

По-п’яте, Росія не припиняє зусиль щодо посилення своєї присутності на Балканах, у тому числі й у Болгарії, країні-члені ЄС. Підтвердження цього – нещодавній скандал з оприлюдненням фактів втручання Росії у президентську кампанію на боці болгарських соціалістів.

Не виключено, що Москва й надалі вибудовуватиме свої відносини з Софією через президента Радєва, вдаючись до компрометації проєвропейських сил та дестабілізації їхньої роботи. Румен Радєв у лютому цього року знову висловився за скасування санкцій ЄС проти Росії, заявивши, що вони не принесуть жодної користі.

Враховуючи неоднозначні результати парламентських виборів у Болгарії, Україні слід готуватися до пом'якшення позиції Софії щодо санкцій проти Росії.

Адже коаліційний уряд, сформований ГЕРБ, звичайно дотримуватиметься загальноєвропейських тенденцій, але й водночас перебуватиме під політичним тиском з боку опозиції на чолі з Болгарською соціалістичною партією та президента Румена Радєва.

Небезпека виходу Болгарії з ініціативою скасувати санкції ЄС проти Росії низька, але її позиція з цього питання буде більш поміркованою.

Ще один важливий для України момент – Болгарія головуватиме в ЄС у першій половині 2018 року.

Провідну роль у цьому головуванні відіграватиме болгарський уряд. Однак президент Радєв уже бере активну участь у підготовці цього головування. Так, під час заходів з нагоди 60-річчя Римського договору ЄС він оголосив попередні пріоритети болгарського головування – дотримання Євросоюзом єдності, солідарності і згуртованості. 

За таких умов Україні слід посилити багаторівневий діалог з Болгарією, перш за все на парламентсько-урядовому рівні. І тут слід працювати не тільки з коаліційними політсилами, але й з опозиційними партіями.

Незважаючи на політичні пріоритети болгарських політиків, перш за все соціалістів, необхідно доносити до них правдиву інформацію про ситуацію в Україні, прагнення українського народу до демократичних перетворень та європейський курс, яким рухається Україна.

Слід також зосередитись на підготовці Болгарії до головування в ЄС, щоб домогтися максимального врахування інтересів України та не допустити ініціатив, спрямованих на пом’якшення позиції Брюсселя щодо Росії.

Без сумніву, Москва дуже активно працюватиме із Софією в цьому напрямку. Тож українському зовнішньополітичному відомству доведеться долати таку активність РФ та перебувати у постійному контакті з болгарським урядом і його установами, які включені у підготовку болгарського головування.

 
Віталій Мартинюк,

експерт Центру "Стратегія ХХІ"

і Ради зовнішньої політики "Українська призма"

 
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua