Батіг інтелектуальної власності: чому США забрали в України торговельні пільги

Понеділок, 7 травня 2018, 11:30 — , "Ілляшев та Партнери"
Фото: independent.co.uk

26 квітня Україна втратила можливість безмитного експорту до США за 155 товарними позиціями.

Або, якщо говорити мовою документів, Офіс торговельного представника США "призупинив дію Генералізованої системи преференцій (GSP)" для цих позицій українського експорту.

Таке рішення Вашингтона в Києві багато хто поспішив оцінити як гучний провал нашої економічної політики. Втім, варто зважати: щодо більшості інших країн, за схожих умов, покарання було б застосовано набагато раніше.

А головне – те, що Україна зберігає шанси швидко відновити дію преференцій.

Інструмент підтримки

Система GSP заснована в 1976 році та була призначена для сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються. Їм надається право на пільгове безмитне ввезення на територію США близько 5000 видів товарів зі 127 країн.

Продукція, що підпадає під безмитний режим, включає широкий асортимент промислових товарів, різні види хімічних речовин, будівельні матеріали, частини до двигунів, ювелірні вироби, деякі види сільськогосподарської продукції...

Критерії, за якими Штати дозволяли безмитну торгівлю – це не лише економіка.

Ще кілька років тому одним із найбільших реципієнтів пільгового режиму була Росія, але наприкінці 2014 року вона була позбавлена доступу до GSP як країна, що вже не відповідала критеріям цієї програми, чим вивільнила нішу, яку можна було зайняти.

Натомість для України "вільну торгівлю" розширили. 

У 2015 році понад 3800 видів товарів з України мали усі можливі переваги в рамках відновленої дії GSP.

За деякими експертними оцінками, Україна за рік експортує до США за безмитним режимом товарів на суму близько $60 млн – це 9% нашого експорту до Штатів. Хоча потенціал значний: загалом американські компанії імпортували в рамках GSP продукції та сировини на суму $19 млрд

Відкладене покарання

Водночас не секрет, що США приділяють особливу увагу захисту прав інтелектуальної власності, у першу чергу американських правовласників, у різних країнах світу.

Читайте також
Непотрібна інтелектуальна власність: де і чому гальмує Україна

З цією метою Офіс торговельного представника США з 1989 року на щорічній основі здійснює перегляд "Спеціальної доповіді 301" щодо порушення прав інтелектуальної власності в різних країнах світу. Цей документ визначає перелік країн, в яких не забезпечується адекватна і ефективна правова охорона інтелектуальної власності та захист авторських і суміжних прав.

До таких країн США можуть застосовувати різноманітні обмеження та санкції.

У "Спеціальній доповіді 301" в залежності від ступеня порушень країни поділяються на три категорії: (1) "Країни нагляду" (Watch List), (2) "Країни пріоритетного нагляду" (Priority Watch List), (3) "Пріоритетні іноземні країни" ("Priority Foreign Country").

Україна за цим документом – майже на найгіршій сходинці.

Так, за результатами "Спеціальної доповіді 301", протягом 2008-2011 років Україна перебувала у списку "Країн нагляду". У 2012 році статус країни погіршився, нас віднесли до переліку "Країн пріоритетного нагляду", а у 2013 році взагалі присвоїли найнижчий статус – "Пріоритетної іноземної країни" ("Priority Foreign Country").

У зв’язку з політичною ситуацією в країні в 2014 році Україну вилучили із найгіршого списку, перевівши у другу категорію. Одночасно Міжнародний альянс інтелектуальної власності (IIPA) неодноразово закликав позбавити Україну доступу до GSP.  

Втім, попри позитивну динаміку, офіційний Київ досі не вирішив проблем, які непокоїли американців. Тому Вашингтон ухвалив компромісне рішення – 22 грудня минулого року Україні надали відтермінування рішення про часткове призупинення преференцій у рамках GSP на 120 днів.

Зрештою, крайній термін вийшов, Київ так і не зробив те, чого чекали у Вашингтоні, а отже, торговельні обмеження набули чинності.

Що має зробити Україна

Однак не можна сказати, що Україна взагалі не здійснює заходів щодо покращення захисту інтелектуальної власності.

Швидше, позитивні зрушення є недостатніми для подолання нагромаджених проблем, серед яких і неефективна та непрозора система збору роялті, і використання неліцензійного програмного забезпечення у державних органах, і високий рівень інтернет-піратства.

Однією з основних претензій США до України вже довгий час є непрозора діяльність організацій колективного управління майновими правами у сфері авторського і суміжних прав.

Ці проблеми мають вирішити два урядових законопроекти, які були узгоджені з міжнародними експертами та вже пройшли перше читання у Верховній раді.

Перший – "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав", розроблений відповідно до положень Угоди про асоціацію.

Другий – "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського і (або) суміжних прав", який створює прозорі умови для діяльності організацій колективного управління.

За умови, що Верховна рада найближчим часом прийме вищезгадані законопроекти, варто сподіватись, що адміністрація США вже незабаром підтримає відновлення дії митних преференцій.

В уряді сподіваються, що після ухвалення обох законів Україна перейде до групи "Країн нагляду" – найлегшого рівня порушників.

Для повного виключення зі списку порушників Києву необхідно ще відмовитися від піратського софту у держвідомствах, проте на це, як завжди, немає коштів.

Таким чином, ситуація із призупиненням преференцій для 155 товарних позицій є безумовно неприємною, однак не варто поспішати з криками "зрада".

Важливість нинішньої ситуації радше полягає в тому, що реформи інтелектуальної власності вже неможливо тримати "у далекій шухляді".

Вперше за довгі роки у нас з'явився шанс на вирішення цієї проблеми. 

А торговельні обмеження, запроваджені США, можуть стати найефективнішим стусаном для української влади.

 

Автор: Олена Омельченко,

керівник практики міжнародної торгівлі
юрфірми "Ілляшев та Партнери"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua