Пиляти ліс і сваритися з ЄС: нащо Україні новий мораторій на вивезення деревини

Четвер, 19 липня 2018, 14:44 — , , Європейська правда
Фото: kmu.gov.ua

Україна йде на додаткове загострення відносин із ЄС у чутливому питанні мораторію на експорт деревини.

Питання запобігання контрабанді лісу стало однією із ключових тем останнього засідання Кабміну. Анонсувавши масштабні перевірки у лісгоспах та на митницях, премєр-міністр Володимир Гройсман також заявив про надання позитивного висновку парламентському законопроекту "Про криміналізацію контрабанди лісу".

"Наш висновок абсолютно позитивний, і розраховую на те, що він буде підписаний, введений в дію і ми зможемо не просто карати за контрабанду, а реально притягувати до кримінальної відповідальності за контрабанду лісу, за вирубку лісів",- заявив Гройсман (цитата по стенограмі, розміщеній на сайті уряду).

Показовий момент – у Facebook-повідомленні прем'єр-міністра про анонсовані заходи по боротьбі із нелегальною вирубкою про підтримку цього законопроекту навіть не згадано.

І це не дивно – адже в уряді до останнього вагалися з його підтримкою.

Джерела в уряді свідчать, що негативний висновок стосовно цього законопроекту надало Мінекономрозвитку. Більш того, початкова реакція міністерства була вкрай категоричною: попри твердження авторів законопроекту, він порушує зобовязання України в рамках СОТ. А на додачу – суперечить положенням Угоди про асоціацію з ЄС.

Навіть після "політичного сигналу", що законопроект треба підтримати, у міністерстві продовжували наголошувати, що у випадку винесення цього питання на розгляд експертів СОТ, Україна з великою долею вірогідності цю справу програє.

А отже, що це за законопроект, і що в ньому небезпечного?

Більше покарань

Законопроект №5495 "Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів" було внесено групою депутатів на чолі з Олегом Ляшком. 3 липня документ було прийнято у цілому та наразі він чекає президенського підпису. Тож урядова підтримка - в першу чергу аргумент для президента, який досі не озвучував, чи буде ветування.

Ключова ініціатива законопроекту - посилення відповідальності за незаконну вирубку лісу та його контрабанду. Останнє пропонується карати позбавленням волі на срок від 3 до 5 років. Варто зазначити, що така ініціатива аж ніяк не може викликати протестів ані у СОТ, ані в ЄС. 

Читайте також
На порозі торговельної війни: Україна та ЄС вийшли на новий етап суперечки про ліс-кругляк

Натомість, законопроект вносить ще ряд змін. Зокрема, у прикінцевих положеннях прописано встановлення 8-річної заборони на вивезення з України паливної деревини. 

На перший погляд це цілком правильний крок. Адже, зазначають автори законопроекту, часто контрабанда цінних порід деревини (експорт якої наразі заборонений) відбувається під виглядом провезення низькоякісної паливної деревини.

Втім, такий крок може вчергове погіршити наші відносини із ЄС.

Варто нагадати, що діючий мораторій на експорт деревини вже привів до неотримання Україною останнього траншу макрофінансової допомоги на суму 600 млн євро. Протести ЄС викликає не стільки сам мораторій, скільки його невідповідність заявленій меті.

Офіційно мораторій направлений на боротьбу із масовою вирубкою, однак насправді лише створює преференційні умови для внутрішньої переробки. І якщо екологічна мета – це поважна причина для обмежень, то протекціонізм – захід, від якого Україна зобов’язалася утримуватися, в тому числі у відносинах із ЄС. Особливо, у ситуації, коли президент Петро Порошенко не раз обіцяв скасувати цю заборону.

Таким чином, поява нового мораторію лише ускладнить існуючу проблему.

Адже Україна не лише не шукає заміну мораторію, а й розширює його.

Чи зможе це позитивно вплинути на екологію? Варто нагадати, що аналіз дії чинного  мораторію, проведений Інститутом політичних досліджень та економічних консультацій довів, що  він не лише не зупинив поставки необробленої деревини за кордон, а й не захистив українські ліси від вирубок, які залишилися на рівні попередніх років. Більш того - не можна навіть говорити про однозначно позитивний вплив мораторію на розвиток деревообробної та меблевої галузей. 

То чи можна за таких умов сподіватися на успіх, використовуючи інструменти, що довели свою неефективність? Тим більше, як показує практика, посилення карних заходів в умовах вибіркового законодавства теж не дає очікуваного результату.  

Обмежити, не обмежуючи

Суперечка з ЄС щодо мораторію має вирішитися шляхом арбітражної процедури. Така процедура прописується ЄС в усіх угодах про вільну торгівлю. Присутня вона й в українській Угоді про асоціацію.

При цьому в Євросоюзі наголошують, що досі у відносинах із будь-якою іншою країною цей механізм залучати не доводилося. 

Варто зазначити, що законопроект №5495 містить заходи, які, на думку його авторів, мають "підсилити переговорну позицію України" у консультаціях з ЄС. Зокрема, пропонується обмежити внутрішнє споживання вітчизняної деревини в обсязі 25 мільйонів кубічних метрів на рік.

Останій крок повинен довести, що мораторій має в першу чергу екологічний характер. Свідчення цьому - введення обмежень як для іноземних, так і для внутрішніх споживачів. 

Втім, відкритим залишається питання, чи влаштує ЄС така "хитрість". Адже обмеження для іноземних і внутрішніх споживачів виглядають явно неоднозначними.

Більш того, за даними ЄвроПравди, в Мінекономрозвитку  підрахували, що запропонований обсяг споживання у розмірі 25 млн кубометрів "не тільки дозволятиме продовжувати вирубку, а й збільшить її обсяги".   

А відповідно - жодного обмеження для вітчизняного споживача насправді не пропонується. 

Крім того, в міністерстві згадують про досвід  розгляду СОТ подібної справи "Китай – Заходи, пов’язані із експортом рідкоземельних металів, вольфраму і молібдену" (DS431, DS432, DS433). У ній Китаю не вдалося довести, що встановлення формальних обмежень для внутрішніх споживачів приведе до реального скорочення внутрішнього споживання. Внаслідок цього дії Пекіна були визнані такими, що не відповідають нормам СОТ. 

А відповідно - аргумент про обмеження внутрішнього споживання не буде врахований ані у випадку розгляду цієї справи у СОТ, ані (що актуальніше) - під час арбітражної процедури ЄС. 

Тож навіщо в уряді підтримують законопроект, який лише посилює наші порушення і не сприяє вирішенню проблеми з ЄС?

Варто нагадати, що наразі сторони знаходяться на початковій стадії арбітражної процедури. Як очікується, у жовтні-листопаді буде визначено панель арбітрів, після чого розпочнуться самі консультації. За процедурами рішення має бути прийняте до середини 2019 року, втім, зважаючи на відсутність прецедентів та неминучі форс-мажори, скоріш за все рішення варто чекати ближче до кінця наступного року. Іншими словами - після президентських та парламентських виборів в Україні.  

І прийняття непопулярного рішення скасовувати мораторій стане проблемою вже нового уряду. 

Отримавши рік політичного маневру, Україна натомість втрачає час, необхідний для реальних кроків з захисту лісу від незаконної вирубки.

Вже багато говорилося, що виходом із ситуації мав би стати закон, що регулює торгівлю деревиною, зокрема - впровадження її електронного обліку. Однак в уряді та парламенті воліють шукати власний рецепт.

Рецепт, що не вирішує проблем екології та псує наші відносини з ЄС. Рецепт, що вигідний лише окремим деревообробним компаніям. 

Автори: Сергій Сидоренко, Юрій Панченко,

редактори "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.