Санкції поза статутом: у ПАРЄ знайшли новий привід для повернення Росії

Понеділок, 8 жовтня 2018, 10:25 — , Європейська правда, Страсбург
Фото Ради Європи

У понеділок в обід у Страсбурзі відкриється осіння сесія Парламентської асамблеї Ради Європи, а вже у вівторок тут розглядатимуть ключове рішення, яке поставить ПАРЄ перед вибором: що робити з Росією.

Як відомо, Москва вже понад рік не платить гроші до бюджету РЄ та шантажує Страсбург припиненням своєї роботи в організації.

Депутатам пропонують стати на шлях "прощення" – закрити очі на порушення та забути про санкції щодо російських депутатів. Прибічники цього шляху кажуть, що він дозволить зберегти діалог з РФ (і, будемо відверті – відновить потік російських грошей). Противники заперечують, що поступатися цінностями – неприпустима ганьба для Ради Європи.

А нещодавно генсек Ягланд, який вже неприховано захищає інтереси РФ у Раді Європи, задіяв нову потужну зброю.

Депутати ПАРЄ отримали висновок юридичного радника РЄ про те, що механізм санкцій, який здавна використовується у асамблеї, весь цей час був незаконним і суперечив статуту організації. А отже, росіян більше не можна піддавати жодним санкціям та обмеженням.

Кореспондент "Європейської правди" мав змогу ознайомитися із цим документом, який навіть попри свій "закритий" статус вже став об’єктом критики.

Все навколо санкцій

Про те, що осіння сесія ПАРЄ стане надзвичайною, "Європейська правда" писала неодноразово, востаннє – наприкінці вересня.

Цього тижня у Страсбурзі мають ухвалити рішення непересічної ваги, здатне розділити історію Ради Європи на періоди "до" та "після".  

Ще торік, під тиском Росії, в ПАРЄ почали процес перегляду власних процедур. Депутати були готові обмежити самі себе, аби лише повернути до асамблеї російську делегацію, яка не приїздить до ПАРЄ від зими 2015 року на знак протесту проти накладених на неї санкцій. Від 2016 року росіяни навіть не передають до Страсбурга перелік своїх депутатів, розуміючи, що продовження санкцій в цьому разі буде неуникним.

У квітні 2014 року ПАРЄ наклала обмеження на російську делегацію через підтримку парламентом РФ анексії Криму. Росіян позбавили права голосувати за рішення ПАРЄ, права брати участь у місіях спостереження за виборами, участі у керівних органах ПАРЄ тощо. Економічних пунктів у цьому переліку немає. Санкції діяли до кінця 2014 року; у січні-2015 ПАРЄ продовжила їх на рік. З 2016 року санкції проти делегації РФ формально не діють, бо росіяни самі відмовилися від участі в роботі асамблеї і ПАРЄ не має на кого накласти ці обмеження.

Торік росіяни вивели кризу на новий рівень: припинили платити свій внесок до бюджету всієї Ради Європи та пригрозили, що можуть перестати визнавати інші органи, членів яких нині обирають без участі депутатів від РФ.

Вимога росіян категорична: вони мають повернутися без загрози поновлення санкцій, не виконуючи для цього жодної з вимог асамблеї на адресу Росії. А щоби це сталося, потрібно було скасувати саму можливість накладення санкцій. В крайньому разі – ускладнити механізм накладення санкцій настільки, щоби він став непідйомним.

Ідеального для РФ варіанта все одно не вийшло.

Кінцеве рішення мають ухвалювати депутати, а вони, попри весь тиск, так і не зважилися повністю відрізати свої власні санкційні повноваження. Зрештою, Москва та Страсбург зійшлися на компромісі. За домовленістю, ПАРЄ має запровадити жорсткіший кворум та ввести правило, що для затвердження будь-яких санкцій потрібно 2/3 голосів присутніх у залі депутатів  (детальніше про запропоновані зміни – див. статтю "Дві третини санкцій: як ПАРЄ змінює свої правила та чому Росія все одно незадоволена").

Вся московська рать

Напередодні сесії ПАРЄ жоден зі співрозмовників ЄвроПравди не брався з певністю сказати, хто переможе у цьому протистоянні – надто високими є ставки і надто значним є зовнішній вплив. Причому самі росіяни у історичному голосуванні участі не братимуть (бо з власної волі відмовилися від роботи у ПАРЄ ще на початку року).

Натомість у РФ мобілізували всіх своїх друзів.

В неділю у автобусі з Франкфурта на Страсбург кореспондент ЄвроПравди помітив лідера комуністів Петра Симоненка та його дружину Оксану Ващенко. Лідер колишньої компартії України є почесним членом ПАРЄ та часто приїздить на сесію, а цю тим більше не міг пропустити.

Щойно автобус від’їхав, на мобільному Симоненка пролунав рингтон – бій курантів.  

– Да, это я звонил, еду туда. Ваш вопрос там будет рассматриваться 9 числа. Может, есть какие-то рекомендации? – спитав він у телефонного співрозмовника.

Варто зауважити, що повернення Росії – єдине значиме питання, що буде розглядатися у ПАРЄ 9 жовтня. Конкретних рекомендацій для Симоненка, схоже, не було, бо він попросив проінструктувати згодом.

– Если появится ясность до завтра – позвонишь, я товарищей сориентирую, – пообіцяв лідер українських комуністів, після чого, схоже, усвідомив, що у автобусі є також сторонні та заговорив тихіше.

Та Петро Симоненко – далеко не найважливіший лобіст "прощення Росії".

Ключове значення мають німці та французи.

Численні джерела ЄП твердять, що шантаж росіян досягнув своєї мети: у Берліні та в Парижі бояться, що РФ, програвши бій, вийде зі складу Ради Європи або ж змусить її звідти виключити. Через це дипломати ключових європейських країн рекомендуватимуть своїм депутатам не блокувати зміни (хоча лишається питання, чи дослухаються парламентарі їхніх рекомендацій).

Причому для Москви критично важливо вирішити проблему саме на цій сесії. Перенести "на потім" – не вийде.

Якщо росіяни програють цього року та, як наслідок, не приїдуть на сесію в січні-2019 – то не братимуть участі у виборах нового генсека – і зможуть використати цей факт, щоби оголосити, що вони не визнають нове керівництво РЄ. До того ж без їхнiх голосів місце лояльного Турбйорна Ягланда може зайняти значно принциповіший політик, якого цікавитиме дотримання прав людини в усіх країнах Європи – а не "в усіх, крім Росії".

Нині Ягланд є, мабуть, найпотужнішим лобістом повернення РФ і вже не приховує цього. 

А до початку сесії він приготував "атомну зброю", здатну змінити баланс сил.

"Ваші санкції незаконні"

В останні дні вересня політичні групи ПАРЄ (а від них і інші депутати) та уряди всіх країн-членів отримали із секретаріату Ради Європи документ зі статусом "не для поширення". Він  був підготовлений на прохання генерального секретаря, йдеться у супровідній записці.

У розлогому описі (на 28 сторінок!) юридичний радник РЄ, німець Йорг Полякевич доводить, що механізм санкцій має бути скасований, бо суперечить духу Статуту РЄ (хоча цей механізм також прописаний саме у Статуті).  Якнайменше, потрібно скасувати право Асамблеї накладати найпотужніші санкції – позбавлення права голосу делегації країн-порушниць, стверджує Полякевич.

На його думку, санкції, накладені ПАРЄ без консультацій з Комітетом міністрів (тобто з країнами-членами), порушують баланс влади у Раді Європи. До того ж російських депутатів не можна карати за урядову політику, наголошує висновок. "Процедура оскарження повноважень не має використовуватися для того, щоби піддавати санкціям парламентські делегації через дії їхнiх урядів", – йдеться у документі.

І, наостанок, проблемою є те, що Росія, потрапивши під санкції, позбавляється права брати участь у виборах генсека та інших керівників організації.

Цей висновок досі не став публічним – ви не знайдете його на сайті ПАРЄ.

Навіть попри "закритий" статус документа вже з’явилися контрвисновки від юристів, які твердять, що колега Ягланда, готуючи свій юридичний аналіз, був не до кінця об’єктивним.

Так, у розпорядженні ЄП є документ за підписом Мішеля Вальброка – авторитетного бельгійського професора у галузі європейського права. Він впевнений, що Йорг Полякевич "ґрунтував свої висновки на викривленні статей 8 і 9 статуту". Вальброк також зауважив, що російську делегацію покарали не за політику уряду, як каже документ Полякевича, а за дії самих депутатів.

"Коли Асамблея вирішила призупинити окремі права російської делегації, вона не виходила з порушень Статуту саме урядом РФ, а підкреслювала також відповідальність парламенту РФ за те, що він схвалював рішення про порушення (базових демократичних принципів)... Саме дії російської делегації у ПАРЄ створили основу для оскарження її повноважень", – йдеться у документі.

Інше питання – це те, що про "незаконність" санкцій у Ягланда заговорили саме зараз, хоча цей механізм неодноразово застосовувався у минулому (навіть проти Росії: у період чеченської війни росіян позбавляли права голосу, і тоді ніхто не ставив під сумнів право ПАРЄ).

Між ганьбою та війною

Хай там як, остаточне рішення про санкції будуть ухвалювати не Ягланд і не Полякевич, а депутати.

Окремі поступки росіянам напевно будуть. Зокрема, пропонується дати їм право голосувати за нового генсека навіть за умови, коли санкції збережуться  (цей пункт, за даними ЄП, не викликає спротиву і в української делегації).

Та чи перетне ПАРЄ червоні лінії у прагненнi "пробачити" росіян?

Попри неймовірний тиск, лишається чималий шанс, що голоси за це не будуть знайдені. Річ у тім, що для зміни процедури голосування у Раді Європи потрібно зібрати голоси 2/3 присутніх у залі депутатів, і не факт, що лобісти повернення росіян матимуть у цьому успіх.

Дискусії у Страсбурзі будуть непростими. Депутатам доведеться обирати між ганьбою (у разі, якщо вони поступляться цінностями задля задоволення Росії) та війною (якщо Росія не отримає бажаного – то напевно продовжить шантаж Ради Європи). Але, як і у класичному прикладі, навіть обравши ганьбу, ПАРЄ все одно отримає також i війну.

Зміна механізму санкцій не означає, що зміниться також i Росія. Навпаки, отримавши "прощення", вона продовжить підривати організацію. Тільки тепер робитиме це не ззовні, а зсередини.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди",

зі Страсбурга

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua