Змінна асоціація: як у Брюсселі узгодили перші правки до Угоди між Україною та ЄС

Вівторок, 18 грудня 2018, 10:09 — , Європейська правда, Брюссель-Київ
Фото прес-служби уряду

Перший ювілей Ради асоціації Україна-ЄС виявився вельми успішним.

Дорожня карта інтеграції до цифрового ринку ЄС, перші зрушення щодо угоди про допуск промислової продукції на ринок ЄС, а головне, перші зміни до чинної Угоди про асоціацію – такими стали підсумки п’ятого засідання Ради, що проходило в Брюсселі під головуванням Володимира Гройсмана та Федеріки Могеріні.

Нинішні правки до Угоди стосуються енергетики. По суті, Україна та Євросоюз домовилися про повну інтеграцію ринків газу та електроенергії – але за умови, що Україна змінить своє законодавство, привівши його у відповідність із загальноєвропейськими директивами. І тут важливий навіть сам прецедент змін, бо доводить, що корективи до цього документа цілком реально внести – а Україна цього здавна прагне.

А ще Рада асоціації схвалила план дій України на шляху до "безроумінгу" з ЄС 

"Європейська правда" розібралася, про що домовилися на зустрічах у Брюсселі.

Непостійна угода

"Ми домовилися запустити роботу над оновленням доповнень до Угоди про асоціацію, щоби привести виконання Угоди у відповідність із тим, як оновлюється право ЄС та відповідні міжнародні стандарти". Ця фраза в одному з перших абзаців довгої спільної заяви Федеріки Могеріні та Володимира Гройсмана цілком могла пройти повз увагу – але насправді вона відкриває новий період у виконанні нашого ключового договору з ЄС.

Щоби пояснити це, спершу нагадаємо, що саме відбулося у понеділок у Брюсселі.

Тут проходило засідання Ради асоціації Україна-ЄС, ключового політичного органу, що відбувається щороку і підбиває річні підсумки виконання Угоди.

Рада проходить у Брюсселі вже вп’яте. Кілька останніх років Україна на цьому засіданні нагадує європейським колегам, що асоціація – це "живий" документ, і рано чи пізно треба буде його змінювати. Щоразу українці чули відповідь на кшталт "не поспішайте, давайте виконувати те, що є". І щоразу після зустрічі українські посадовці говорили, що все одно працюватимуть над змінами та тиснутимуть на Брюссель – мовляв, "маємо на це право".

В Києві наполягають, що у цих змінах справді є потреба. Більшість розділів Угоди про асоціацію були закриті ще в 2010 році (відтоді низка регуляцій Євросоюзу змінилися, і в Угоді це не враховано), а квоти безмитної торгівлі взагалі ґрунтуються на показниках 2005-2007 років. Саме тому автори Угоди про асоціацію передбачили можливість внесення у неї змін спільним рішенням двох сторін, на засіданні Ради асоціації.

І саме це вперше сталося зараз.

Енергетика по-європейськи

"Євросоюз визнає прагнення України до повної інтеграції її енергетичного ринку з ринком ЄС, щойно будуть завершені реформи у цій сфері... Сторони розраховують на оновлення Додатку XXVII до Угоди про асоціацію", – йдеться у заяві Ради асоціації.

Додаток, про який ідеться у висновках брюссельської зустрічі, встановлює перелік загальноєвропейських правил функціонування ринку енергетики, які Україна береться впровадити у власне законодавство. Він стане першою частиною угоди, яку Київ та Брюссель мають змінити.

Чому обрали саме енергетику?

Річ у тім, що 10 років тому, коли ми починали переговори по Угоді, Київ та Брюссель домовилися, що енергетика, за великим рахунком, залишиться за її межами. Та й у самому Євросоюзі тоді бракувало спільних правил (а спільний ринок газу лише починав формуватися).

Зараз ситуація інша. Європа нарешті усвідомила стратегічну важливість енергетики. А Україна чудово розуміє, що зможе перемогти росіян у енергетичній війні, тільки якщо діятиме разом із Брюсселем.

А це означає, що нам вкрай потрібна інтеграція в європейський енергоринок.

Так народилася ідея створити план, нехай навіть довгостроковий, виконання якого дозволить Україні стати частиною спільного енергетичного простору, навіть до нашого вступу в ЄС. Умовно кажучи, це мав бути аналог Плану дій візової лібералізації – документа, який хоч і не містив жорстких зобов’язань сторін, але зрештою привів нас до безвізу.

Саме таку мету має "27-й додаток" до Угоди про асоціацію.

"Європейська правда" мала змогу ознайомитися з проектом цього документа, і він принципово відрізняється від того, що є у нині чинному тексті УА, навіть за обсягом – десять сторінок з переліком директив ЄС замість нинішніх трьох із половиною. Крім того, європейці зобов'язуються інформувати Київ про будь-які зміни свого правового поля у цій сфері. А найголовніше – те, що в преамбулі спільного рішення Ради асоціації зазначена та мета, якої ми прагнемо: повна інтеграція енергетичних ринків України та ЄС.

Звісно, ще зарано відкорковувати шампанське.

По-перше, мало підписати – треба ще виконати. Згадаймо, який опір у Верховній раді викликав безвізовий план. З "енергетичним безвізом" може бути не набагато простіше. Тим більше зважаючи на те, що Юлія Тимошенко зберігає високі шанси обрання на посаду президента (а вона досі виступала проти європейських правил ринку щонайменше у газовій сфері).

По-друге, в Брюсселі ми досягли політичної згоди про "27-й додаток", а юридична процедура ще не завершилася. В тому числі лишається незрозуміло, чи знадобиться проводити ратифікацію цих змін у ВР – цей висновок ближчим часом має надати Мін'юст.

Спільна "цифра" та "безроумінг"

Інші домовленості зустрічі в Брюсселі стосуються цифрового ринку.

В офіційній заяві за підсумками ювілейної Ради асоціації ЄС та Україна взяли спільне зобов’язання "провести оцінку становища української цифрової економіки задля підтримки її подальшого законодавчого зближення з правом ЄС". В урядових документах досягнуті домовленості звучать трохи амбітніше – як "визначення алгоритму інтеграції України у цифровий ринок ЄС відповідно до Угоди про асоціацію".

В реальності ж Євросоюз провів оцінку і, як стверджують джерела ЄП, схвалив "Стратегію інтеграції України до єдиного цифрового ринку ЄС", а також план дій до неї. Обидва цих документи є внутрішньоукраїнськими, вони мають бути затверджені на одному з найближчих засідань Кабміну, та в уряді (цілком логічно) вирішили спершу погодити їхній зміст з європейськими партнерами.

"Європейська правда" ознайомилася з останніми версіями цих документів, погодженими на технічному рівні з ЄС.

Плани – доволі амбітні. Повне виконання плану (за винятком одного пункту – про перерозподіл перспективних частот для мобільного зв’язку в діапазоні 470-694 МГц) має бути завершене до 2023 року.

На грудень-2023 запланований дедлайн змін, які дозволять законодавчо знизити ставки роумінгу між Україною та ЄС.

Звісно, цей план ще доведеться оновлювати. Єдиний цифровий ринок – річ нова навіть для самого Євросоюзу, зараз він, по суті, перебуває на етапі формування.

Та на відміну від енергетики, тут значно нижчий рівень протекціонізму, і тому Україні не потрібно "воювати" за своє входження до нього – потрібно лише виконати всі технічні умови, адоптувати європейське законодавство щодо "цифри" та гарантувати дотримання європейських правил гри.

Але, на жаль, тут не обійшлося без ложки дьогтю. Найбільшою перепоною для інтеграції України до цифрового ринку ЄС може стати брак довіри з боку європейців, і вони мають на це підстави.

Зокрема, Єдиний цифровий ринок передбачає взаємне визнання електронних цифрових підписів українськими та європейськими провайдерами послуг – на цьому ґрунтується надто багато елементів. Але в ЄС чудово пам’ятають історію 2016 року, коли українські державні структури у підпорядкуванні СБУ створили підроблений електронний підпис члена НАЗК Руслана Рябошапки. Створення фальшивого ЕЦП саме по собі є надзвичайною подією. Його підробка держструктурою – безпрецедентна навіть у світовому масштабі. А на додаток до цього Україна досі не провела розслідування цього фальшування, а керівник ДССЗЗІ Леонід Євдоченко, який публічно покривав цю фальсифікацію, досі лишається на посаді (і навіть отримав нове військове звання).

Запитання про те, чи можемо ми претендувати на входження у цифровий ринок без докорінного реформування ДССЗЗІ (та СБУ в цілому), напевно, є риторичним.

Торгівля та інші проблеми

Та якщо інтеграція до ринку енергетики та цифрового ринку лишається переважно планом на майбутнє, то нині головні претензії України та ЄС один до одного пов’язані з торгівлею звичайними товарами. Зауваження з боку ЄС очевидні – Київ за чотири роки не зробив ані кроку, щоби зупинити порушення Угоди про асоціацію щодо експорту лісу. При цьому, що особливо цинічно з нашого боку – в Україні продовжується безконтрольна вирубка Карпат, Рада не ухвалює жодного закону для боротьби з цією бідою, але відповідальність за це наші популісти і надалі накладають на Євросоюз.

І хоча Брюссель, по суті, закриває очі на наші порушення (навіть арбітражна процедура для покарання України, що передбачена асоціацією, досі не запущена), відновленню довіри до Києва це не допомагає.

Натомість Україна має іншу ключову проблему, за назвою ACAA.

Це – нова угода, що прибирає бар’єри для постачання промислових товарів на ринок ЄС. Українською цю абревіатуру можна перекласти як "Угода про взаємне визнання Україною та ЄС сертифікатів відповідності на промислову продукцію". Угоду ACAA можна умовно назвати "промисловим безвізом": після її підписання продаж промислових товарів до ЄС (у визначених угодою секторах) не потребуватиме жодної сертифікації.

Укладання ACAA передбачене Угодою про асоціацію, але цей процес застряг десь дуже далеко від старту, а від обох сторін "Європейській правді" довелося чути вкрай недипломатичні вирази та звинувачення на адресу партнерів.

Україна каже, що ЄС затягує початок переговорів про нову угоду, не висуваючи жодних вимог, які могли би розблокувати процес. А на це накладаються підозри про те, що допуск українських виробників можуть штучно блокувати європейські конкуренти, що не хочуть ділити з ними ринок. ЄС каже, що Україна чудово знає свої завдання, але нічого не робить, гальмуючи процес.

Хай хто з них більше правий, є очевидним, що Київ та Брюссель у цьому питанні мало чують один одного. Та є надія, що після нинішнього засідання Ради асоціації процес поволі зрушиться.

За її підсумками вперше з’явився документ, у якому ЄС взагалі зважився згадати про ACAA.

Більше того, у Брюсселі визнали, що Україна рухається до її укладання.

"Євросоюз визнав досягнутий прогрес і наголосив, що Україна має відповідати всім передумовам, зазначеним в УА, включаючи впровадження відповідних актів права ЄС до свого законодавства, а також включаючи проведення адміністративної та інституціональної реформи для створення ефективної та прозорої адміністративної системи (сертифікації та перевірки безпечності промпродукції), що є однозначною передумовою для початку переговорів про ACAA", - йдеться у документі.

З цією формулою погодився і Київ.

Та головна домовленість, за даними "Європейської правди", лишилася за межами цього документа. Брюссель погодився, що на початку 2019 року до нас приїде оціночна місія. Це має запустити діалог про умови, які має виконати Україна для старту офіційних переговорів про ACAA. Цю домовленість, звісно, зарано називати перемогою, але з мертвої точки ми напевно зрушили. І це – безумовно добре.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди",
Брюссель-Київ

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua