Нове ім'я заради НАТО: що може зупинити вступ Македонії до Альянсу

Понеділок, 14 січня 2019, 08:15 — , Центр "Нова Європа"
Фото: hirtv.hu

Македонія зробила вирішальний крок до завершення 27-річної суперечки з Грецією. Після довгих суперечок ввечері 11 січня парламент проголосував за внесення змін до конституції, затвердивши перейменування країни. І тим самим - розблокував шлях до НАТО та ЄС.

Попри триденні баталії у парламенті, з 81 голосом "за" була затверджена серія поправок до чотирьох розділів Конституції Македоні. Окрім зміни назви на "Республіку Північна Македонія", поправки стосуються зміни Преамбули, гарантії суверенітету, територіальної цілісності та політичної незалежності Македонії і сусідніх держав, захисту македонської культурної та історичної спадщини, а також прав діаспори.  

Македонія погодилася на зміну назви як частину договору, підписаного минулого червня міністрами закордонних справ Македонії та Греції в прикордонному містечку Преспа. Нарешті Скоп’є та Афіни знайшли компроміс щодо назви, залишивши позаду вимоги Греції, яка визнає лише грецьку провінцію з однойменною назвою – "Македонія".

Після оголошення результатів голосування в парламенті високопосадовці ЄС та НАТО привітали Македонію і весь регіон Західних Балкан з прийняттям історичного рішення. Ключова регіональна суперечка в країнах Західних Балкан тепер за один крок до вирішення.

Невипадково за ці зусилля прем’єр-міністри Македонії та Греції вже номіновані на Нобелівську премію миру.

Голосування під супровід ультиматумів

"Ми поставили все на карту. У політиці завойовують як лаври, так і відповідальність. Або ми будемо мати 80 голосів, або будемо відповідати", - заявив напередодні історичного голосування македонський прем'єр Зоран Заєв.

І справді, нинішня влада Македонії зуміла пройти неабиякий тернистий шлях, зібравши конституційну більшість для затвердження змін в Конституцію. Складний процес політичних дебатів, які започаткувала угода над Преспою, привів до масових демонстрацій як в Македонії, так і в Греції. Далеко не всі політичні сили підтримують досягнуті домовленості, як і частина населення Македонії.

Читайте також
Македонія обирає НАТО та ЄС: чому зірваний референдум не зупинив перейменування держави

Македонський референдум про зміну назви держави у вересні виявився далеким від очікуваної явки у 50%. Попри цю поразку, влада Македонії зуміла зібрати конституційну більшість у парламенті та отримати 80 голосів зі 120 за початок процедури перейменування.

Пройшовши другий етап голосування, що потребував простої більшості голосів, Зоран Заєв вкотре підтвердив готовність заплатити політичну ціну заради досягнення ключової мети - парламент Македонії проголосував за амністію для осіб, які брали участь у штурмі парламенту в квітні 2017 року, у тому числі - для депутатів головної опозиційної партії VMRO-DPMNE.

Дарувавши амністію тим, хто відповідав за позаминулорічні напади - і задовольнивши деякі інші вимоги опозиції (захист македонської ідентичності, анулювання конституційних змін, якщо Греція не ратифікує угоду або буде блокувати Македонію на шляху євроатлантичної інтеграції), Заєв забезпечив підтримку принаймні восьми депутатів VMRO-DPMNE, які підтримали грецьку угоду на першій фазі.

Решта депутатів VMRO-DPMNE продовжували спротив - вони бойкотували п'ятничне голосування, натомість взявши участь у мітингу перед парламентом, організованого націоналістичними групами "Македонија блокира" і "Тврдокорните" разом з проросійською партією "Єдина Македонія". А після голосування лідер партії Крістіан Мікоскі заявив, що це акт зради, і виступив з вимогою дострокових парламентських виборів.

Водночас ключовою проблемою напередодні голосування стала не опозиція. Чимало зусиль Зоран Заєв приділив домовленості з албанськими партіями "Альянс для албанців" та БЕСА, які мають чотири голоси в парламенті. Деякі з поправок цих партій, наприклад зміни в Преамбулі з урахуванням всіх спільнот, що проживають у Македонії, були прийняті.

Переговори щодо інших затягнулися і стали причиною відкладення фінального засідання. Це створювало враження, що голосування зірване - адже задоволення всіх вимог від албанських партій автоматично позбавляло голосів тих опозиційних депутатів, які були готові підтримати зміну назви, проти вимагали твердих гарантій збереження ідентичності Македонії.

Втім, компромісу все ж було досягнуто - частину змін пропонується приймати пізніше у вигляді окремих законів.

Це розблокувало голосування і дозволило прийняти історичне рішення – зникла остання перешкода на шляху до євроатлантичної інтеграції Македонії. 

"Я вітаю прем'єр-міністра Зорана Заєва з остаточним голосуванням в парламенті щодо Преспанської угоди. НАТО твердо підтримує повну реалізацію цієї угоди, яке є важливим внеском у підвищення стабільності і процвітання регіону", - відреагував на вдале голосування генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

У НАТО припускають, що повноцінне членство в Альянсі Північна Македонія може отримати вже навесні цього року. Втім, для цього своє слово ще має сказати й парламент Греції.

Тепер черга Греції

Остаточно Македонія змінить свою назву лише після того, як угоду ратифікує парламент Греції. Та чи не буде тут неприємних сюрпризів?

Наразі грецький прем'єр Алексіс Ципрас обіцяє, що уряд подасть угоду із Македонією на схвалення депутатами вже наприкінці місяця.

Оптимізму додає той факт, що на відміну від Македонії, у грецького уряду немає потреби збирати конституційну більшість - міжнародні угоди затверджуються простою більшістю. 

Для цього необхідно 151 депутатський голос. З них 145 має правляча партія "Сиріза". Для успіху необхідно залучити ще інші партії, наприклад, "Незалежні греки", яка є молодшим партнером по коаліції.

Однак не всі політичні сили Греції підтримують рішення щодо Угоди над Преспою. Нещодавно міністр оборони та лідер партії "Незалежні греки", коаліційного партнера "Сирізи", оголосив про вихід його партії з коаліції. В свою чергу Ципрас призначив нового міністра оборони та ініціював голосування щодо довіри уряду.

Попри рішучість Паноса Камменоса питання в тому, чи підтримають таке рішення члени його партії. Позаяк частина з них проголосує за "Сірізу" хоча б з причини можливої втрати міністерських посад. Відповідно, Ципрас має всі шанси заручитися підтримкою більшості депутатів на голосуванні. Попереднє ініціювання вотуму недовіри уряду лідером опозиційної партії "Нова демократія", яка виступає проти угоди з Македонією, закінчилося перемогою прем’єр-міністра.

Будь-як, голосування за угоду із Македонією не буде легким завданням для грецької коаліції.

Крім розбіжностей серед політичних сил Греції щодо Угоди над Преспою, переважна більшість населення налаштована проти домовленості із Македонією. Так, серед аргументів лунають можливості громадян Македонії після ратифікації Угоди претендувати на привласнення македонської мови та етнічності, а також приєднання до неї "македонської меншини" всередині країни. 

В Греції відбулося вже декілька масових демонстрацій і, вірогідно, найближчим часом ситуація повториться.

Не обійшлося і тут без російської руки, яка вкотре використовує регіон Західних Балкан як поле тиску і протистояння з ЄС та НАТО.

Безпрецедентною подією для традиційно тісних відносин стала висилка Грецією двох російських дипломатів після звинувачення їх у втручанні у внутрішні справи держави, а саме заохоченні демонстрацій та спробі підкупу державних посадовців та осіб церкви. Головною метою було перешкодити домовленості з Македонією.

Більше того, слід враховувати постійну присутність Росії в інформаційному просторі Греції, російський бізнес, низьку активність Греції у протидії російським підривним діям, церковні зв’язки, які надають додаткові можливості для таких провокацій.

Втім, сценарій, коли історична угода між двома країнами буде зруйнована в останній момент, все ж виглядає не дуже переконливо. Рішуче налаштований грецький прем'єр чудово розуміє, що якщо історична можливість вирішення довготривалої суперечки буде втрачена, навряд чи в майбутньому з’являться кращі (у тому числі - й для Афін) альтернативи.

А на додачу, до завершення цієї суперечки наразі прикута увага всього світу - партнери Греції по ЄС та НАТО показують, що справа має бути доведена до кінця. 

Це чудово показав візит Ангели Меркель до Афін, який відбувся майже одночасно із голосуванням у Македонії. "Я думаю, що це вирішальний крок, який принесе користь не тільки Північній Македонії та Греції, але й усій Європі та нашим спільним цінностям", - сказала канцлерка Німеччини. 

Вже незабаром стане зрозуміло, чи був заклик Меркель почутий в Афінах. 

Автор: Тетяна Левонюк,

експерт Центру "Нова Європа" 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.