Загроза реваншу друзів РФ: які наслідки матиме корупційний скандал у Чорногорії

П'ятниця, 8 лютого 2019, 10:00 — , Центр "Нова Європа"
Фото: total-montenegro-news.com

Чорногорії знову загрожує політична криза. Невдоволення чорногорців викликали заяви бізнесмена Душко Кнежевича про те, що він таємно годує верхівку правлячої партії.

Вперше колишній член партії відкрито виступив проти її інтересів та президента Міло Джукановича.

Які наслідки матиме скандал для країни, яка лише минулого року набула членства у НАТО та вважається найімовірнішим кандидатом на вступ до ЄС?

Таємний спонсор

Душко Кнежевич є головою бізнес-імперії Atlas Group, куди входять, безпосередньо або опосередковано, близько 30 компаній. Протягом багатьох років Кнежевич був відомий як один із магнатів, близьких до правлячої Демократичної партії соціалістів (ДПС). Певний час він був спонсором партії президента Чорногорії.

Однак після парламентських виборів у 2016 році стосунки Джукановича і Кнежевича погіршилися.

Нещодавно чорногорська державна влада звинуватила Кнежевича та його компанію Atlas Group у фінансових зловживаннях – відмиванні грошей, ухиленні від сплати податків, суперечливій приватизації та інвестиціях. Після цього Кнежевич втік з країни та, буцімто перебуваючи у Лондоні, оприлюднив відео від 2016 року.

На плівці він вручає конверт, що нібито містить майже 100 тис. євро, колишньому меру Подгориці Славолюбу Стієповичу, також члену ДПС, для виборчих кампаній. Після відео Державна прокуратура видала ордер на арешт бізнесмена.

Кнежевич також повідомив ЗМІ, що надавав гроші у обсягах, які перевищують дозволені законом межі, Демократичній партії соціалістів Міло Джукановича протягом останніх 25 років.

Як і очікувалося, правляча партія відреагувала, наполягаючи на тому, що Стієпович просто регулярно відвідував Кнежевича. ДПС стверджувала, що гроші, передані Стієповичу, є звичайною фінансовою операцією: Кнежевич керує банком, тому тодішній мер просто конвертував 100 тисяч доларів власних грошей в євро.

Що ж до інших пожертв бізнесмена для партії, то президент цю інформацію не заперечив, але суми не зазначив.

Закон про фінансування політичних партій Чорногорії забороняє пожертви понад 2 тис. євро від приватних осіб та понад 10 тис. – від юридичних. Також всі пожертви мають фіксуватися у документації партії.

У фінансовому звіті, який ДПС подала до Агентства із запобігання корупції на початку 2017 року, Кнежевич не входив до списку донорів партії, як і інші бізнесмени. 

Ефективність Агентства із запобігання корупції також опинилася під сумнівом через замовчування історії з особистим рахунком Джукановича в тому самому "Атлас Банку". Існують письмові докази, які підтверджують, що заборгованість на VIP-картці Джукановича була виплачена з активів "Атлас Банку".

Відтак логічним було б проведення розслідування, чи не порушив президент Чорногорії закон "Про запобігання корупції", не повідомивши про подарунок від "Атлас Банку" у розмірі 16 741,24 євро.

Бізнесмен також звинувачує владу у спробах забрати його бізнес та нерухомість у Чорногорії, а Джукановича визначає як співвласника у кожній великій інвестиції в країні, наприклад приватизації "Телекома".

Тим часом розслідування щодо даного скандалу триває; частина опозиції в парламенті ініціювала контрольне слухання; інша частина опозиції написала листа до міжнародної спільноти.

Але головне – більш ніж тисяча громадян (що дуже багато для цієї невеликої країни) вийшли минулої неділі на вулиці із закликом знайти відповідальних та провести розслідування.

Наступний мітинг заплановано на 16 лютого – за його масовістю можна буде сказати, чи став протест реальною загрозою для влади.

Два варіанти для Чорногорії

На сьогодні партія Джукановича залишається при владі завдяки мережам прибічників, що сформувалися за 30 років перебування при владі. При цьому партія прикривається реформами, які відбуваються для верховенства права і більш успішної Чорногорії.

Опозиція, своєю чергою, залишається фрагментованою, не здатною поборотися з Демократичною партією соціалістів.

За результатами опитування населення в грудні 2018 року, проведеного незалежною соціологічною службою Defacto, 65,9% громадян Чорногорії підтримують вступ до ЄС, тоді як 23,5 % виступають проти.

Європейська риторика стала зручним засобом утримання владою популярності, попри авторитаризм її лідера.

Тіньові пожертвування політичним партіям давно стали реальністю в Чорногорії, і цей скандал показав лише верхівку айсберга, за якою приховані набагато серйозніші проблеми – вільне волевиявлення на виборах (всі попередні вибори відбувалися зі скандалами та зловживаннями державними ресурсами для партійних цілей), інституції та процедури, які, попри свою реформованість, залишаються під сильним політичним впливом.

З 2013 року, коли Чорногорія відкрила перший розділ у переговорах про вступ до ЄС, ключовими зауваженнями Брюсселя були верховенство права, свобода ЗМІ та результати у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Незважаючи на регулярні нагадування від ЄС, розслідування подібних справ не мали завершення.

Оприлюднення відео, таким чином, свідчить не про свободу слова та верховенство права у Чорногорії, а швидше є спробою "битви груп інтересів" – бажання відомого бізнесмена уникнути покарання.

Варіантів розвитку подій – принаймні два. Наприклад, справа може бути залагоджена двома сторонами, якщо Кнежевич погодиться залишатися за межами Чорногорії.

У такому випадку Брюссель, звичайно, наполягатиме на розслідуваннях – і чорногорська влада піде назустріч, внісши певні зміни в закон про фінансування політичних партій або провівши показове звільнення чи навіть засудження декількох посадовців. Втім, до реальної зміни системи це не призведе. 

Втім, можливій і інший сценарій. Душко Кнежевич, сам не будучи лицарем без страху і догани, вперше за останній час збурив дискусію про корумпованість режиму Чорногорії. Він оголосив, що не зупиниться, поки не змінить Чорногорію, і має набагато більше інформації, ніж він опублікував дотепер.

Відповідно, шанс, хоча й невеликий, побачити зміни в Чорногорії раніше парламентських виборів 2020 року залишається.

Виклик для ЄС

А на додачу чорногорська криза створила суттєвий головний біль для ЄС. 

Міло Джуканович фактично є незмінним очільником країни вже 25 років – він був президентом Чорногорії, яка тоді ще входила до складу Югославії. Не можна сказати, що його не до кінця демократичні методи правління влаштовували ЄС – його відхід від влади неофіційно був умовою вступу до НАТО. 

Втім, це не завадило екс-прем'єру незабаром виграти президентські вибори. І хоча Чорногорія є парламентською республікою, неофіційна вага Джукановича дозволяє йому зберегти фактичне лідерство у країні.

Відповідно, нинішня криза ставить перед ЄС непростий вибір – хоча публічна підтримка урядовця, звинуваченого у корупції, неможлива, поширення протестів грає на користь насамперед проросійській та антиєвропейській опозиції. А відповідно – створює підґрунтя для проросійського реваншу. 

І навіть якщо нинішню кризу вдасться залагодити відносно мирним шляхом, сама проблема залишається. І зможе "вибухнути" у будь-який момент. 

Автор: Тетяна Левонюк,

експерт Центру "Нова Європа" 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua