Рік трьох ювілеїв України та НАТО: від чого залежить партнерство Києва та Альянсу

Четвер, 11 квітня 2019, 15:55 — Александер Вінніков, глава Представництва НАТО в Україні
Фото УНІАН

У 2019 році НАТО відзначає 70-річний ювілей.

4 квітня 1949 року, коли 12 держав підписали у Вашингтоні Північноатлантичний договір, створивши Альянс і його керівний орган, Північноатлантичну раду, мало хто міг припустити, що ця організація стане найтривалішим альянсом в історії. Проте і тоді всі сподівалися, що вона принесе стійкий мир і стабільність у євроатлантичний регіон.

Тиждень тому міністри закордонних справ країн НАТО знову зустрілися у Вашингтоні, щоб відзначити цей історичний момент і підкреслити, наскільки Альянс виправдав сподівання його засновників. Йдеться про його здатність гарантувати свободу і безпеку майже одного мільярда громадян в усіх державах-членах і захистити фундаментальні євроатлантичні цінності, включаючи демократію, особисту свободу, права людини і верховенство права.

Отже, що робить НАТО найуспішнішим альянсом в історії?

По-перше, це наше основоположне зобов'язання щодо колективної оборони членів НАТО, закріплене у статті 5 Вашингтонського договору – про те, що напад на одного союзника має розглядатися як напад на всіх союзників. По-друге, міцний трансатлантичний союз між Європою і Північною Америкою. По-третє, наша відданість спільним цінностям, нормам і принципам. І нарешті, що не менш важливо, здатність Альянсу постійно адаптуватися до нових загроз безпеці.

Проте успіх у минулому не є гарантією успіху в майбутньому.

Як підкреслила заява Північноатлантичної ради, опублікована у Вашингтоні з нагоди 70-річчя НАТО, нині союзники зіштовхуються з непередбачуваною і складною ситуацією у сфері безпеки, включаючи дедалі агресивнішу Росію, гібридні та кібер-загрози, а також постійну загрозу тероризму в усіх його формах і проявах.

Це так. Міжнародному порядку, заснованому на правилах, кинуто виклик.

У 2014 році Росія незаконно і нелегітимно анексувала Крим. Вперше після Другої світової війни одна країна в Європі силою відібрала частину іншої! Росія взялася за масштабне нарощування військових потужностей: від Арктики до Середземного моря, від Чорного моря до Балтики. Вона неодноразово намагалася втрутитися у демократичні процеси у державах НАТО, використовуючи виточені дезінформаційні кампанії та кібератаки, спрямовані на все: від парламентів до електромереж.

Сучасні загрози безпеці кидають виклик не тільки союзникам, а й нашим партнерам. Ось чому наша відповідь включає встановлення міцних партнерських відносин на наших околицях і за їхніми межами. Врешті-решт, якщо наші партнери перебувають у більшій безпеці, то і ми лишаємося у більшій безпеці.

Цього року ми також відзначаємо ще одну важливу дату.

25 років тому, в лютому 1994 року, Україна однією з перших пострадянських держав приєдналася до програми НАТО "Партнерство заради миру".

Ця програма була створена у відповідь на бажання країн-партнерів формалізувати свої відносини з НАТО. Її мета – дати партнерам можливість розвивати індивідуальні і зрозумілі відносини з НАТО у власному темпі й за тими пріоритетами, які вони самі обрали. Діяльність у рамках "Партнерства заради миру" була розроблена практично за всіма напрямками діяльності НАТО.

Співпраця між НАТО та Україною є важливою частиною зусиль, які Альянс (як і міжнародне співтовариство) інвестує у забезпечення стабільності.

При цьому союзники високо оцінюють минулий і нинішній внесок України в місії та операції під керівництвом НАТО, в тому числі в Косові і Афганістані – навіть у той час, коли вона сама захищається від агресивних дій Росії. Україна є першою країною-партнером, що взяла участь у Силах реагування НАТО (NRF). Ваша держава надала загін, що спеціалізується на ядерних, біологічних і хімічних загрозах у 2011 році, та сприяла стратегічним можливостям повітряних перевезень у 2011 році.

Отже, наше партнерство є взаємовигідним.

З 2014 року рівень взаємодії НАТО з Україною як на політичному рівні, так і у сфері практичної співпраці є безпрецедентно високим.

Союзники твердо підтримують суверенітет і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів. НАТО не визнає і не буде визнавати незаконну і нелегітимну анексію Криму. Альянс засудив тривале і широкомасштабне нарощування військової потужності Росії в Криму, висловив стурбованість зусиллями і заявленими планами Росії з подальшого нарощування військової потужності в Чорноморському регіоні. У заяві Північноатлантичної ради щодо Криму від 18 березня 2019 року НАТО також засудила невиправдане застосування Росією військової сили проти українських кораблів і військово-морського персоналу біля Азовського моря і Керченської протоки в листопаді 2018 року, що є частиною комплексу агресивних дій Росії у регіоні.

З 2014 року НАТО також розширила свою присутність в Чорному морі, яке є спільним морем для трьох союзників НАТО, а також для країн-партнерів України та Грузії. Кораблі НАТО регулярно патрулюють і проводять навчання в регіоні.

У 2018 році кораблі НАТО провели в Чорному морі 120 днів – у порівнянні з 80 днями в 2017 році.

Але союзники продовжують проводити переоцінку присутності НАТО в регіоні, і на своїй нещодавній зустрічі у Вашингтоні наші міністри закордонних справ погодили пакет заходів для поліпшення нашої обізнаності про ситуацію в регіоні і посилення нашої підтримки Грузії та України. Цей пакет включає підготовку морських сил і берегової охорони, візити у порти і навчання, а також обмін інформацією.

НАТО надає практичну підтримку Україні за допомогою понад 40 спеціальних заходів підтримки в рамках Комплексного пакету допомоги (CAP), схваленого союзниками на Варшавському саміті НАТО в 2016 році. До пакету належать низка трастових фондів, програм з нарощування потенціалу та консультативна підтримка.

Наприклад, Трастовий фонд медичної реабілітації допомагає пораненим військовослужбовцям отримувати необхідне лікування, а також надає підтримку медичним реабілітаційним установам по всій Україні з сучасним обладнанням. Цільовий фонд кіберзахисту надає обладнання для підвищення стійкості України до кібератак. В рамках Цільового фонду C4 (командування, контроль, зв'язок і комп’ютеризація) НАТО також підтримує Програму безпеки регіонального повітряного простору, щоб допомогти Україні краще вирішувати інциденти у сфері безпеки польотів. Через Платформу НАТО-Україна з вивчення досвіду протидії гібридній війні ми обмінюємося досвідом та уроками, аби стати більш стійкими перед складними загрозами і викликами, яким ми всі разом протистоїмо.

CAP допоміг узгодити консультативну допомогу НАТО з цілями реформ в Україні задля того, аби Україна стала сильнішою, стійкішою і здатною забезпечити власну безпеку. Радники НАТО працюють в тісній координації зі своїми українськими колегами, а основна група радників у Представництві НАТО в Україні робить значний внесок у зусилля з синхронізації союзників та більш широкої міжнародної синхронізації.

Це підводить мене до ще однієї значущої дати в 2019 році.

Це – 20-річчя від створення Офісу зв'язку НАТО в Україні.

Створений у Києві у квітні 1999 року для забезпечення участі України в програмі "Партнерство заради миру" та підтримки зусиль з військової реформи, від 2016 року Офіс разом з Центром інформації та документації НАТО є складовою частиною Представництва НАТО в Україні. За два десятиліття сфера діяльності Офісу значно розширилася і нині охоплює увесь спектр політичного і військового діалогу між НАТО і Україною, а також практичне співробітництво. Незмінною залишилася наша віра, на якій засноване все те, що ми робимо.

Це – віра у те, що незалежна, суверенна і стабільна Україна, твердо віддана демократії та верховенству права, є ключем до євроатлантичної безпеки.

Автор: Александер Вінніков,

глава Представництва НАТО в Україні, 
Директор Офісу зв'язку НАТО

для "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua