Вибори до Європарламенту стали для Польщі особливими. Надто вже велике було бажання розглядати їх як репетицію парламентських виборів у країні, які мають відбутися восени.

А відповідно, перемога опозиції на європейських виборах мала б бути підтвердженням швидкої зміни влади.

Однак правлячій партії "Право і справедливість" вдалося поламати такий сценарій.

Реванш не вдався

"Право і справедливість", якій ще за тиждень до виборів передрікали друге місце, змогла перемогти, отримавши 45,5% голосів виборців і 27 мандатів.

Відразу за нею йде блок політичних партій "Європейська коаліція", яким довірилося 38,3% громадян, що еквівалентно 22 євродепутатським мандатам.

Виборчий бар'єр подолала також політична сила Роберта Бедроня "Весна" з рейтингами у вигляді 6% голосів виборців і відповідно трьома євромандатами.

Євроскептична популістська партія "Конфедерація", якій екзит-поли і соціологія передрікали 6% голосів, на щастя для України, залишилася поза стінами Європейського парламенту.

Що дозволило "Праву і справедливості" здобути практично однозначну перемогу на європейських виборах, додавши приводів для "головного болю" опозиції?

Рейтингам ПіС не стали на заваді ані корупційний скандал за участю голови урядової партії Ярослава Качинського, ані численні протести громадян, ані конфлікти на міжнародній арені. Навіть гострі дебати навколо педофілії серед священнослужителів не позначилися на підтримці партії, яка публічно називали себе "захисником костелу".

Мобілізація сходу

Традиційно електорат ПіС, що проживає в східних регіонах Польщі, має переважно скептичне ставлення до Європейського Союзу і вірить у необхідність його реформування на користь національних держав.

Цим пояснюються зазвичай низькі результати ПіС на європейських виборах – її електорат у вигляді своєрідного "протесту" практично ніколи на них не голосує. Що 2009 року, що п'ять років по тому, ПіС отримувала близько 2 млн голосів виборців, які відповідно дорівнювали 27,4% і 31,8% підтримки.

Однак на нинішніх виборах ситуація змінилася – ПіС вдалося мобілізувати своїх виборців.

Явка на сході Польщі виявилася вищою, ніж на заході, де домінуюча кількість громадян підтримує "Європейську коаліцію".

На вибори до Європейського парламенту польські громадяни прийшли не стільки з метою обрати своїх представників в ЄС, скільки захистити "наявне", до чого їх активно закликав Ярослав Качинський під час передвиборної кампанії.

На цих виборах "Право і справедливість" отримали 6,2 млн голосів, що на 500 тис. більше, ніж за підсумками парламентських виборів 2015 року, де ПіС взяла більшість місць у парламенті.

Рівняння на осінь

Якщо розглядати подію крізь призму осінніх виборів до Сейму і Сенату, то видається цілком імовірним, що "Право і справедливість" за існуючого виборчого кодексу та ідентичної електоральної підтримки здатна не лише повторити, а й навіть поліпшити своє становище.

І хоча отримання ПіС конституційної більшості поки видається малоймовірним, та після виборів уряд, як і раніше, формуватиме одна партія.

Щоб уникнути такого сценарію, опозиційним елітам критично необхідно в стислі терміни провести "роботу над помилками", переглянувши всю свою передвиборчу кампанію. Атаки лібералів на церковні еліти всупереч усім очікуванням не призвели ані до падіння рейтингів ПіС, ані до збільшення підтримки опозиції.

На жаль, "Європейська коаліція" так і не зрозуміла дві базові речі, від яких необхідно було відштовхуватися:

– Виборці хочуть бачити конкретику, яку їм з лишком дає ПіС у вигляді "готівки";

– Розраховувати на помилки опонента, а точніше на те, що це вдарить по його рейтингах, в сьогоднішніх польських політичних реаліях безглуздо.

Таким чином, вибори в Польщі чітко показують, що "Право і справедливість" – це аж ніяк не тимчасове явище, як іноді помилково стверджують в Україні, а політична сила, здатна повторно взяти владу в свої руки на наступні п'ять років.

Автор: Владислав Сердюк,

політолог, експерт Фонду громадської дипломатії