Євроінтеграція де-факто: що залишилося зробити Україні для впровадження УА

Понеділок, 29 липня 2019, 14:01 — , для Європейської правди
Фото пресслужби Офісу президента України

Вже 3,5 роки Україна виконує "домашнє завдання" Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Ця робота була запланована на 8 років, а отже, нам залишилося ще 4,5 роки. А на додачу – ця робота має бути завершеною ще у нинішню президентську каденцію Володимира Зеленського та за новообраної Верховної ради.

У попередній статті ми аналізували те, як просунулася українська євроінтеграція за 3,5 роки впровадження Угоди. 

Тепер розглянемо, що ж має відбутися протягом наступних 4,5 років.

"Швидкі перемоги"

Відповідно до тексту Угоди про асоціацію, вона укладена на необмежений строк, але сторони здійснюють "всебічний огляд досягнення цілей цієї Угоди через п’ять років з дати набрання нею чинності, а також у будь-який інший час за взаємною згодою сторін".

Читайте також
Євроінтеграція де-факто: наскільки просунулася Україна у впровадженні УА

Отже, до 1 січня 2021 року має бути здійснений всебічний огляд досягнення цілей інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС у рамках виконання ПВЗВТ.

Щоб мати позитивний результат такого огляду, Києву та Брюсселю варто визначити список короткострокових пріоритетів інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС у рамках виконання ПВЗВТ до кінця 2020 року.

Таким чином, пріоритети секторальної інтеграції до ЄС можна поділити на кілька рівнів пріоритетності:

- надтермінові (до кінця цього року);

- короткострокові (до кінця 2020 року, тобто 5 років з початку застосування ПВЗВТ);

- середньострокові (до кінця 2023 року, тобто завершення терміну виконання Україною свого "домашнього завдання" в останніх із 14 секторів, визначених Угодою).

З усіх надтермінових пріоритетів (до кінця цього року) головним є інтеграція на ринку газу.

Нещодавнє оновлення Додатку XXVII до Угоди про асоціацію слід розглядати саме як крок у цьому напрямку. Наприкінці 2019 року завершується термін контракту між "Нафтогазом" і "Газпромом" про транспортування російського газу до ЄС через Україну.

Інтеграція України до внутрішнього ринку газу ЄС дозволить змінити всю схему: європейські компанії зможуть купувати газ у "Газпрому" на українсько-російському кордоні, а транспортування через територію України буде вже предметом українсько-європейських угод.

Щоб виконати положення Угоди щодо ринку газу, Україна має до кінця цього року:

- забезпечити впровадження положень мережевих кодексів ЄС;

- реалізувати основні кроки з анбандлінгу "Нафтогазу" для відокремлення незалежного оператора газотранспортної системи України;

- переглянути схему покладання "спеціальних обов’язків" на ринку газу України, щоб вона відповідала законодавству ЄС;

- внести зміни до Конституції та закону про НКРЕКП, які гарантуватимуть юридичну, функціональну та фінансову незалежність регулятора, відповідно до положень acquis ЄС.

"Швидкими перемогами" нової Верховної ради у виконанні Угоди про асоціацію можуть стати низка готових євроінтеграційних законопроєктів, які не змогла прийняти попередня Рада, зокрема:

Читайте також
Тест на євроінтеграцію: які законопроєкти стануть визначальними для нової Ради

- у сфері стандартизації та ринкового нагляду – потрібно перереєструвати і прийняти законопроєкти № 7123 та № 10222, які не встигла розглянути попередня Рада.

Прийняття цих законів допоможе переконати ЄС погодитися на укладення Угоди ACAA – "промисловий безвіз", який полегшить торгівлю промисловими товарами та призведе до зростання іміджу продукції made in Ukraine не лише у ЄС, але й в усьому світі;

- у сфері митниці – схвалити прийняті попередньою Верховною радою у першому читанні законопроєкти №7473 та №9532, які вносять зміни до Митного кодексу для впровадження інституту авторизованого економічного оператора та спрощення транзитних процедур, що суттєво спростить митні процедури та сприятиме зростанню торгівлі (одночасно для нового уряду пріоритетом має стати пришвидшення створення Державної митної служби);

- у сфері публічних (державних) закупівель – внести зміни до чинного законодавства, як було передбачено відхиленим попередньою Верховною радою законопроєктом №8265. Це дозволить поставити перед ЄС питання про офіційне формальне визнання проходження Україною одразу двох перших етапів виконання зобов’язань у цій сфері.

Шанси на перегляд

Якщо дещо прискорити динаміку виконання "домашнього завдання" і правильно побудувати комунікацію з ЄС, то було би цілком реалістично до кінця 2020 року підійти із суттєвими досягненнями у виконанні Угоди, а саме:

- визнання з боку ЄС українських уповноважених економічних операторів;

- приєднання України до єдиної транзитної системи ЄС (NCTS);

- укладення Угоди АСАА та її поширення на подальші сектори, окрім перших трьох;

- визнання еквівалентності системи санітарного та фітосанітарного захисту у ключових секторах агропромислових товарів;

- укладення угоди про взаємне визнання електронних довірчих послуг між Україною та ЄС;

- прийняття нового законодавства у сфері телекомунікацій (що наблизить до отримання режиму внутрішнього ринку для телекомунікаційних послуг);

- підписання, ратифікація та набрання чинності вже давно парафованої угоди про Спільний авіаційний простір (адже Brexit усуне блокуючий вплив суперечки Великобританії і Іспанії про згадку аеропорту Гібралтар у тексті цієї угоди);

- рішення двосторонніх органів асоціації про доступ до ринку державних закупівель на рівні не менше ніж завершений 4-й етап, тобто початок взаємного відкриття ринку у більшому обсязі, ніж це передбачено угодою GPA у рамках СОТ;

- початок де-факто функціонування режиму внутрішнього ринку у секторі газу, а можливо, також і електроенергетики;

- укладення угод з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією про спільний контроль на кордоні з Україною та про відкриття нових пунктів пропуску.

Підтверджена ефективність виконання УА надасть підстави внаслідок "всебічного огляду досягнення цілей" Угоди наприкінці 2020 року пропонувати перегляд її положень у бік посилення амбіцій щодо інтеграції ринків.

Це шлях до реалізації потенціалу промислової інтеграції, інтеграції до цифрового ринку ЄС, фізичної інтеграції у транспортні мережі ЄС (TEN-T) та економічної інтеграції у всіх секторах транспортних послуг, повної інтеграції ринків енергетичних товарів, фінансових послуг, публічних (державних) закупівель.

Отримані рішення ЄС про інтеграцію України до різних секторів спільного ринку – найкраще KPI виконання економічної частини Угоди.

Це не заперечує самодостатньої цінності виконання "домашнього завдання" для внутрішнього розвитку самої України. Але з точки зору інтеграції з ЄС важливі саме такі рішення.

Це означає, що у відповідних пріоритетних секторах потрібно мати не 50% чи 75%, а всі 100% виконання "домашнього завдання" – плюс, як показує досвід отримання безвізу і поки що пробуксовування угоди АСАА, ще й працювати з ЄС для консолідації політичної волі з його боку.

Це амбіційно, але абсолютно прагматично, адже наслідками інтеграції до спільного ринку ЄС будуть економічні вигоди України: подальше зростання обсягів торгівлі та інвестицій, а отже, і ВВП, бюджету та зарплат в Україні.

А це вже є ключовим індикатором роботи влади в очах виборців.

"Політична частина" Угоди

Хоча в УА згадано термін "політична асоціація", проте він залишився зовсім нерозкритим. Але можна зрозуміти, що йдеться передусім про повагу до спільних європейських цінностей, які визнані основними елементами цієї Угоди.

Тут привертає увагу той факт, що мова Угоди у цій частині дуже нагадує формулювання першого – політичного – Копенгагенського критерію членства в ЄС ("Стабільність інституцій, що гарантують демократію, верховенство права, права людини та повагу та захист меншин"), виконання якого потрібне ще перед початком переговорів про вступ.

Це логічно, адже українці хочуть мати такий самий рівень демократії, верховенства права та прав людини, що і у країнах-членах ЄС. Отже, чому би не поставити за мету виконання першого Копенгагенського критерію членства? Поки – як самоціль.

Але у перспективі це має стати аргументом для подання заявки та початку переговорів про вступ.

ЄС невтомно повторює про боротьбу з корупцією та судову реформу як найбільші пріоритети для України. Деякі потрібні кроки очевидні, але у багатьох питаннях існує різне сприйняття успіхів чи провалів, потрібних моделей і рішень. 

З огляду на всі обставини, дуже доречним було би офіційно звернутися до Єврокомісії з проханням про проведення оцінки стану справ із практичним дотриманням цих спільних цінностей в Україні за внутрішньою методологією ЄС.

Конкретно мова може йти про оцінку стану боротьби з корупцією в Україні у форматі EU Anti-Corruption Report і оцінку судової системи України відповідно до методології EU Justice Scoreboard.

З одного боку, такі комплексні оцінки допоможуть максимально широко та об’єктивно оцінити стан справ і визначити ключові індикатори реформ, а також зняти зайву політизацію, заручившись європейською експертизою.

З іншого – це втягне Євросоюз у реальне оцінювання прогресу у цих сферах, що згодом, коли Україна продемонструє наближення до показників, які мають країни-члени, допоможе обґрунтувати логічність надання Україні перспективи членства в ЄС де-юре.

 

Автор: Дмитро Шульга,

директор Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження"

Стаття підготовлена на основі аналітичного звіту "Інтеграція у рамках асоціації: динаміка виконання Угоди між Україною та ЄС", підготовленого Європейською програмою Міжнародного фонду "Відродження" із залученням експертів Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС та інших незалежних експертів у рамках проєкту "Громадська синергія", що фінансується Європейським Союзом.

Більше розібратися у змісті положень Угоди про асоціацію можна за допомогою навчального онлайн-спецпроєкту "Угода про асоціацію Україна-ЄС" 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua