Від російського газу до українського сміття: що чекати від нової Ради в енергетиці та екології

Вівторок, 9 липня 2019, 16:16 — , , Європейська правда
Фото: УНІАН

Чи готова нова Рада просувати реформи та впроваджувати в Україні європейське законодавство? 

Щоб дати відповідь на ці питання, ми опитали всі партії, які мають найбільші шанси потрапити у Раду наступного скликання. З них відповіли усі, крім "Опозиційної платформи-За життя", позиція якої щодо зближення з ЄС, втім, досить добре відома. 

Зобов’язання "політичного блоку" ми аналізували у попередній статті. Тепер у фокусі уваги - енергетика та екологія

Відповіді більшості партій приємно здивували, і якщо політики будуть дотримуватись зафіксованих тут обіцянок, процес євроінтеграції у цих сферах суттєво прискориться.  Втім, не обійшлося без несподіванок. 

При цьому якщо попередній блок дослідження, присвячений НАТО, мав чітких лідерів  (ними несподівано стали "Сила і честь" та "Слуга народу"), то тут переможця просто немає. Приміром, у блоці енергетики "Батьківщина" має позицію, що суперечить чинним домовленностям із європейськими партнерами, але у той самий час вона показала себе дуже непогано у питаннях екології: тут відповіді партії повністю відповідають Угоді про асоціацію.

Що саме вони пропонують? Читаймо далі!

Російський газ у новому парламенті

Чи буде Україна купувати газ напряму у РФ? Як зберегти газовий транзит? Хто з партій пропонує зробити ставку на розвиток ядерної енергетики, а хто - ратує за відновлення вугільної? 

Ці та інші питання ми поставили партіям, що мають найреальніші шанси потрапити у нову Раду. 

Майже все, що стосується енергетики (а особливо те, що пов’язане з ціною на газ!) здавна викликає жваві дискусії серед українських політиків – але у новому скликанні Верховної Ради накал пристрастей може знизитися. Більшість партій, що мають шанси потрапити до парламенту, показують ледь не тотожність у відповідях. 

Однодумцями виявилися усі, крім "Батьківщини" та "Опозиційної платформи - за життя".

Показовий приклад – питання про закупівлі газу у РФ

Відповіді чотирьох партій були категоричні – від таких закупівель потрібно принципово відмовитися.

А от "Батьківщина" уникнула прямої відповіді. "Ми й зараз купуємо російський газ лише з націнкою за транспортування начебто з Європи… Україна повинна мати декілька надійних джерел надходження енергоносіїв", - заявили у партії Тимошенко, залишивши відкритою можливість газової торгівлі з РФ. Свою позицію партія пояснила тим, що "купувати газ треба там, де ціна найнижча, і не тягне за собою політичних поступок".

"Опоплатформа" пішла ще далі - ця політична сила у офіційній передвиборчій програмі називає відновлення "прямих поставок газу з РФ" однією зі своїх задач.

Читайте також
Від "Слуги" до "Голосу": що хочуть змінити для ЄС та НАТО майбутні парламентські партії

Схожим чином розділилися думки партій щодо цін на енергоносії для населення. 

Та сама четвірка ("Слуга народу", "ЄС", "Голос", "Сила і честь") обрала спільну відповідь: мають бути ринкові ціни на газ та субсидії для вразливих груп. По суті, це вдосконалена нинішня модель розрахунків за газ. І вона - єдина, що не порушує зобов’язання України як підписанта Угоди про асоціацію з ЄС та Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та дозволяє зберегти нинішню співпрацю України та МВФ.

Те, що більшість партій наступного парламенту відмовилися від "газового популізму" навіть у передвиборчій риториці, є справді добрим знаком.

На відміну від них, у Юлії Тимошенко заявляють, що їхня мета - не ринкові ціни, а "адекватні та справедливі" тарифи. Програма партії обіцяє знизити ціни на газ для населення удвічі. Цікава деталь: при цьому у "Батьківщині" пропонують створити "біржову торгівлю енергоресурсами, що дозволить формувати прозорі ціни". Втім, незрозуміло, як сумістити "біржову торгівлю" та відмову від ринкових цін.

Насамкінець, "Опозиційна платформа" обіцяє чіткий рівень ціни на газ для населення - "3800–4000 грн за тис. куб. м" за рахунок прямих поставок газу з РФ (цікаве співпадіння - це також якраз вдвічі нижче за нинішній рівень!). 

"Якщо таке зниження ціни буде відбуватись у результаті переговорів з Росією, то таку історію Україна вже проходила, коли ціною стала відмова від Угоди про асоціацію", - нагадує Олена Павленко, президент аналітичної організації DiXi Grouр.

Ще одне "російське" питання - транзит газу до ЄС.

Тут розбіжності між "Батьківщиною" та рештою проєвропейських партій вже немає. 

Усі вони заявили, що Україна має підписати новий довгостроковий контракт на умовах відповідності праву ЄС. При цьому "Слуга народу", "Батьківщина" та "Сила та честь" прагнуть створити консорціум  за участі європейців, але за жодних умов без участі РФ.

У "Батьківщині", на додачу, наголошують на необхідності закупівель ЄС російського газу на кордоні України з Росією, що є безумовно правильною амбітною метою.

І лише "Опозиційна платформа" обіцяє просувати газовий консорціум за участі росіян.

Геть Конституційний суд?

Ми спитали також про правила формування НКРЕКП - органу, що встановлює тарифи на послуги природних монополій в енергетиці та регулює роботу ринків у цій сфері.

Це особливо цікаво з огляду на нещодавнє рішення Конституційного суду, який визнав неконституційними принципи призначення членів цього регулятора і підкреслив, що той не може бути незалежним.

Тут ми знову отримали розподіл "всі проти Тимошенко".

 "Слуга народу", "Європейська солідарність", "Голос" та "Сила і честь" планують все одно зберегти ті принципи призначення регулятора, які КС визнав неконституційними! 

"ЄС" виступає за збереження чинного механізму формування комісії. 

"Слуга", "Голос" та "СіЧ" вважають, що членів НКРЕКП тепер має призначати Верховна рада після публічного конкурсу (у партії чинного президента додали, що ключову роль у організації та проведенні відбору мають грати представники громадянського суспільства) - але такий порядок не відповідає рішенню КС. Принаймні, доки діє чинна Конституція. 

І лише "Батьківщина" підкреслює, що НКРЕКП було створено в неконституційний спосіб. Як потрібно призначати членів регулятора тепер - партія не уточнила.

Іронія в тому, що саме "неконституційна" норма в частині незалежності регулятора відповідає зобов'язанням України перед Євросоюзом. І за Угодою про асоціацію, і за умовами членства в Енергетичному Співтоваристві, Україна зобов’язана мати саме незалежного від уряду регулятора - проти чого виступає КС. Новому скликанню Верховної Ради доведеться шукати вихід з цієї суперечності.  

Не обійшлося без курйозу. Цього разу - у виконанні партії "Сила та честь".

За їх версією, прозорий конкурс до НКРЕКП потрібно проводити "відповідно до положень Конституції ЄС".

Що мала означати ця фраза - лишилося загадкою, адже такого документу у Євросоюзі просто не існує.

Партія не зеленського президента

Які ж пріоритети має обрати Україна для гарантування власної енергобезпеки?

Всі опитані політсили виступають за підвищення енергоефективності житлового сектора та прагнуть максимально наростити видобуток газу і нафти. 

Несподівана ідея прозвучала від "Слуги народу": збільшити оподаткування або ліцензійні платежі "для власників ліцензій, які не ведуть робіт з використання надр". Вочевидь, щоб стимулювати компанії-власники спецдозволів активніше розробляти ділянки.

А у партії "Голос" пропонують зробити ставку на "демонополізацію" та стимулювання невеликих енергетичних компаній, у тому числі "зелених" електростанцій. 

Та є і цікаві несподіванки. Так, "Слуга народу" та "Батьківщина" роблять ставку на розвиток ядерної енергетики.

А на додачу "Батькивщина" пропонує зробити пріоритетом …. збільшення видобутку вугілля!

І якщо про "ядерку" ще можна дискутувати, то вугільна енергетика є "брудним" бізнесом, від якого поступово відмовляються не лише у ЄС, а й у всьому світі. До того, розвиток вугільної енергетики суперечить міжнародним зобов'язанням України щодо зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу.  

Одночасно у партії Тимошенко пропонують "позакривати неефективні мартени і домени, котельні з низьким ККД". Із котельними, які найчастіше перебувають у муніципальній власності, ідея загалом зрозуміла. А як цього досягти на підприємствах, що знаходяться у приватній власності, не пояснюється.

Наостанок – ще один курйоз. Партія Зеленського стала єдиною, хто у пріоритетах не зазначив… розвиток "зеленої" енергетики. Хоча загалом, партія чинного президента робить наголос на питаннях екології і навіть має окремий блок у програмі - але з деяких питань має несподівану позицію.


Палити чи не палити сміття - ось в чому питання!

Хто з партій підтримує будівництво сміттєспалювальних заводів? А хто - хоче податкових пільг для підприємств, які найбільше забруднюють довкілля?

Для "Опозиційної платформи" це питання не увійшло в пріоритети - у програмі немає жодної згадки про екологію, сміття, викиди тощо. Натомість, усі інші у відповідях на наші запитання намагалися показати, що ця сфера буде пріоритетом їхньої діяльності. 

Зокрема, всі інші партії  висловилися за збільшення ставки екологічних податків та за впровадження принципу "забруднювач платить".

Винятки є лише у відповідях "Слуги народу" та "Сили і честі". Вони пропонують пільги за екологічним податком "для тих підприємств-забруднювачів, які модернізують шкідливе виробництво". Як уточнюють у партії Смешка, це можливо "лише за встановлення чітких критеріїв модернізації".

Варто зазначити, що подібна практика не характерна для країн Євросоюзу. А в Україні, де існують значні корупційні ризики, вона може призвести до наслідків, протилежних очікуваним.

У ЄС віддають перевагу створенню фондів, які за кошти від екологічних зборів реалізують ініціативи, що мають зменшити кількість викидів (розвиток відновлювальних джерел енергії, підтримка програм енергоефективності тощо). Подібну схему, взявши за приклад досвід Польщі, пропонує "Європейська солідарність".

Відповідаючи на питання "Як мають змінитися норми поводження з відходами?",  відразу чотири партії (усі, крім "ЄС") підтримали відмову від деяких видів одноразових пластикових виробів. Аналогічні реформи вже зараз впроваджуються у ЄС. Можливо, зрештою і ми доєднаємося до цієї європейської директиви? 

"Слуга народу" та "Голос" серед своїх пріоритетів назвали будівництво сміттєспалювальних заводів. 

Така практика активно використовується у деяких країнах ЄС (наприклад у Швеції та Німеччині), та залишається малопопулярною в Україні. В тому числі - через спротив громадян.

Цілком виправдано "Батьківщина" із такою ініціативою не згодна. "Не допустимо жодної стимуляції спалювання сміття, окрім відсортованих залишків",- йдеться в їхній відповіді.

Втім, залишається відкритим питання, наскільки глибоко партії розуміються на захисті довкілля. Відповіді на питання про поліпшення якості повітря засвідчили, що із цим є серйозні проблеми.

За оцінкою Наталії Андрусевич, голови правління Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля",  найбільш комплексну та предметну відповідь на це питання дали у "Батьківщині" та "Європейській солідарності".

У партії Юлії Тимошенко готові до заборони руху великовагових транспортних засобів в містах, встановлення нових нормативів щодо зменшення гранично допустимого вмісту СО2 у відпрацьованих газах автомобілів, а також до надання зарядним станціям для електротранспорту статусу критичної інфраструктури.

У "Європейській солідарності" за чисте повітря пропонують боротися за допомогою "системи фонового моніторингу повітря та пунктів заміру по містах", а також запровадивши індивідуальні підходи відповідно до зон забруднення (і це однозначно відповідає європейській директиві про атмосферне повітря). "Курс на зменшення викидів промисловості та зростання екологічності автотранспорту", - резюмують у партії експрезидента. 

Інші партії дали короткі відповіді - чи то через брак уваги до екологічних проблем, чи то не маючи фахового бачення. 

"Слуга народу" взагалі звела питання чистого повітря до встановлення "зон з нульовим рівнем шкідливих викидів (школи, дитсадочки, зони відпочинку)".

А "Сила та честь" визнала лише проблему викидів автотранспорту, ігноруючи промислові. Вони пропонують встановити плату за користування міськими дорогами у зоні високого трафіку.

Спершу так само стисло (і лише про автомобілі) відповіли і у "Голосі".  

Та схоже, що критика у нашому попередньому дослідженні подіяла. Там підійшли до формування політики грунтовніше і надіслали "ЄвроПравді" оновлені та доповнені відповіді. "Окрім створення механізму моніторингу забруднення повітря великими промисловими підприємствами та збільшення відповідальності за порушення правил, ми вважаємо за необхідне регулювати норми викидів транспорту та підтримувати електрокари",- зазначили у Вакарчука, і це - цілком прийнятні зобов’язання для партії, що прагне виконати Угоду про асоціацію з ЄС.

Тому "Європейська правда" пропонує й іншим партіям-учасникам опитування доповнити своє бачення і вже зараз, до дня виборів розширити свої зобов’язання - а ми готові їх опублікувати.

Нарешті останнє питання – щодо підтримки дуже важливого законопроєкту про впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, вже схваленого у першому читанні. За Угодою про асоціацію Україна зобов’язана його ухвалити - та через спротив промислового лобі це не є очевидним.

Наразі всі проєвропейські партії обіцяють виконати це зобов’язання. Але "Батьківщина" й "Сила та честь" вимагають врахувати поправки, які надійшли до другого читання, а найбільша фракція нової ВР, "Слуга народу", каже, що готова підтримати законопроєкт лише "у новій редакції". 

Втім не пояснюючи, у якій саме.

Автори: 

Юрій Панченко, Сергій Сидоренко, 

редактори "Європейської правди"

Дослідження проведене "Європейською правдою" за підтримки Представництва ЄС в Україні, Міністерства закордонних справ Чеської Республіки та National Endowment for Democracy

Редакція вдячна експертам аналітичного центру DiXi group та Ресурсного центру "Суспільство і довкілля", які долучилися до підготовки та аналізу опитувальника для партій. 

Як майбутні переможці виборів планують торгувати з ЄС – читайте у останній частині дослідження, яка готується до публікації у п’ятницю.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua