Тріумф політичної "зелені": як молодшають парламенти й уряди в Європі та Україні

П'ятниця, 9 серпня 2019, 13:30 — , Європейська правда
фото European Parliament

Молодь у політиці та різних сферах громадського життя – тренд останніх років. Студентів обирають депутатами, учорашні випускники вузів очолюють міністерства, а керівниками держави стають навіть у віці 30 років.

В Європі молодь отримує все більше виборних посад і у керівництві політичних сил. Найбільше оновлення спостерігається у лавах правих партій, популістів та "зелених", але поступово ця тенденція доходить і до "більш традиційних" політичних сил.

Навіть у консервативній Британії депутатом парламенту вже обирали 20-річну дівчину.

Яскравим прикладом прагнення змін серед молоді є історія шведської школярки Грети Тунберг. У серпні 2018 року вона почала свій перший шкільний страйк заради клімату під будівлею парламенту Швеції, який за рік виріс у потужний рух по всьому світу.

Клімат замість освіти

15-річна Тунберг почала протестувати, сидячи на вулиці під Риксдагом, парламентом своєї держави, під час навчальних годин із плакатом "Шкільний страйк заради клімату". Спочатку вона робила це щодня, а після того, як у Швеції пройшли парламентські вибори і вплив на майбутню політику держави став обмеженим, продовжила страйкувати лише по п'ятницях.

Вона вимагала, щоби шведський уряд зменшив викиди вуглецю відповідно до Паризької кліматичної угоди.

 
Фото aftonbladet

Про Тунберг написали ключові світові ЗМІ, завдяки чому вона надихнула школярів по всьому світу взяти участь у шкільних страйках. Так зародився рух "Fridays For Future". Десятки тисяч учнів провели страйки щонайменше в 270 містах. Кілька великих міст Європи погодилися на вимоги школярів і оголосили надзвичайну кліматичну ситуацію. 

Хоча не всюди спроби повторити шлях Тунберг завершилися для школярів безболісно: цього літа у Німеччині оштрафували шістьох підлітків-учасників п'ятничних протестів проти зміни клімату.

Журнал "Time" назвав Тунберг однією з 25 найвпливовіших підлітків світу 2018 року. 

Вона стала єдиною європейською активісткою у списку: окрім неї, Європа представлена зіркою світового футболу французом Кілліаном Мбаппе, а також актрисою і музикантом з Британії. 

Загалом більшість впливових підлітків – це селебрітіз. Музиканти, співаки, актори мають мільйони фоловерів у соцмережах. Вони також підтримують різні соціальні кампанії, проте це – на відміну від Тунберг – не є їхнім основним видом діяльності або ж тим, що приніс їм популярність.

Шведська школярка вже звернулася до Конференції ООН з питань зміни клімату і отримувала запрошення на Всесвітній економічний форум у Давосі. У вересні вона виступить на саміті ООН з питань клімату в Нью-Йорку. 

Тунберг відмовилася летіти туди літаком чи плисти кораблем, які забруднюють довкілля. Вихід знайшовся – вона перетне Атлантику на 18-метровій гоночній яхті Malizia II. Судно належить німецькому бізнесмену і спонсорується яхт-клубом Монако. Яхта облаштована сонячними батареями і підводними турбінами, які виробляють електроенергію з нульовим викидом оксиду вуглецю.

Нове покоління політиків

Швеція однозначно є однією з країн, яка задає тренд на молодих політиків. Саме тут був обраний наймолодший у світі депутат парламенту – Антон Абеле ще у далекому 2010 році отримав мандат у 18-річному віці, після активної кампанії проти вуличного насильства. У чинному складі шведського парламенту наймолодшій депутатці – 22 роки.

У Британії для наймолодшого депутата навіть існує неофіційне звання – Baby of the House. Зараз це звання належить Мері Блек, яка стала членом Палати громад у 20 років і вважається наймолодшим депутатом в історії британського парламенту з 1667 року.

Коли ж мова заходить про молодих політичних лідерів Європи, на думку одразу спадає два прізвища – Себастьян Курц та Еммануель Макрон.

У 27 років Курц став міністром закордонних справ Австрії.

На момент своєї присяги він був наймолодшим міністром уряду Австрії з моменту заснування республіки і наймолодшим міністром закордонних справ в усьому світі.

На момент призначення міністром Курц був студентом і не мав закінченої вищої освіти. Австрійські ЗМІ жартували про те, чи зможе новий глава МЗС якісно поєднувати роботу з навчанням, не завдаючи шкоди ні тому, ні іншому.

Глава МЗС Австрії Себастьян Курц у 2016 році
Глава МЗС Австрії Себастьян Курц у 2016 році
Фото Spiegel

А у 2017-му його партія виграла вибори, і 30-річний Курц очолив уряд Австрії, ставши наймолодшим главою уряду в світі з тих, що перебували на посаді на той момент.

У травні 2019 року парламент Австрії виніс вотум недовіри уряду в зв'язку зі скандалом "Ібіца-гейт". Тоді ЗМІ оприлюднили відео, що доводило готовність партнерів Курца по урядовій коаліції, ультраправої "Свободи", лобіювати інтереси росіян в обмін на фінансування партії. У вересні на Австрію чекають дострокові вибори, на яких наймолодший прем’єр країни має всі шанси знову перемогти, адже його партію "Ібіца-гейт" не зачепив. 

Щоправда, у разі нової перемоги старий-новий прем’єр вже стане на два роки старшим. 

Макрон став наймолодшим президентом Франції у 40 років. Ще десять років тому для політика це був "юнацький" вік, а у Франції і поготів. Але часи змінилися. До речі, партія Макрона "Вперед, Республіко!" привела чимало молодих депутатів до парламенту.

Наприклад, 27-річний Ерве Бервілл став одним із наймолодших членів Національної асамблеї Франції, де він в даний час виступає речником партії президента. Наймолодшою депутаткою президентської політсили стала 24-річна Тіфані Дегуа.

В Італії лідером однієї з коаліційних партій, популістського "Руху 5 зірок", є 33-річний Луїджі ді Майо. У 26 років він був обраний до Палати депутатів і став одним з чотирьох заступників спікера, наймолодшим в історії Італії політиком на цій посаді, а за рік – очолив партію. Від 2018 року "Рух 5 зірок" керує Італією в союзі з правою партією "Ліга". Ді Майо обіймає в уряді посаду віцепрем'єра та міністра економічного розвитку.

Європарламент як дзеркало тенденцій

Саме популісти і праві партії першими підхопили запит на нові обличчя, активно залучаючи молодь. Французькій правій партії "Національне об'єднання" належить віковий рекорд у національному парламенті – Людовік Пайо став депутатом у 23 роки.

На початку року партія Марін Ле Пен довірила передвиборчу кампанію до Європарламенту 23-річному речнику Джордану Барделла. Як результат, партія виграла вибори, а сам Барделла отримав мандат євродепутата. 

Однак соратник Ле Пен – далеко не наймолодший депутат у новому складі Європарламенту. Віковий рекорд інституції побила 21-річна Кіра Петер-Хансен з Данії. Під час обрання на травневих виборах вона все ще вчилася в університеті. Петер-Хансен стала євродепутатом від партії "Зелених" і увійшла до фракції "Зелені – Європейський вільний альянс". 

Після обрання молода депутатка заявила, що має намір їздити в Страсбург з Брюсселя на поїзді, а не летіти в Данію і назад між засіданнями, тому що літаки шкодять довкіллю.

Україна – в тренді

Середній вік євродепутатів поки що залишається досить високим – приблизно 50 років. Цей показник майже не змінюється протягом останнього десятиліття, але спостерігається чітка тенденція до зниження нижнього вікового порогу, тобто з кожною каденцією шанси на потрапляння в парламент молодих (або навіть ультрамолодих!) кандидатів зростають.

Те саме стосується національних парламентів. 

Межу ще не досягнуто: у більшості країн ЄС дозволено балотуватися в депутати з 18-річного віку. Найбільш консервативні в цьому плані Литва, Румунія, Італія і Греція, де цей поріг становить 25 років.

Саме через низький віковий поріг у тій же Данії середній вік депутатів становить 46 років, із них 6% – молодь до 30 років, ще 41% – депутати від 30 до 40 років. Чинна прем’єрка 41-річна Метте Фредеріксен – наймолодша очільниця уряду в історії країни.

Схожа ситуація і в інших країнах Північної Європи: у Фінляндії та Норвегії 10% депутатів – молодші за 30 років, у Швеції цей показник – 12%. Та зростання кількості молодих депутатів зачепило не лише північ. В Австрії три роки тому таких депутатів було 4%, та після недавніх виборів, разом із обранням Курца, їх стало вдвічі більше.

Україна не стала винятком і також підхопила запит на молодих політиків. Володимир Зеленський є наймолодшим президентом в історії нашої країни.

Наймолодший народний депутат за час незалежності також був обраний саме зараз.

Львів'янину Святославу Юрашу – всього 23 роки, він був обраний за партійним списком "Слуги народу", де був під номером 27. Та й на багатьох мажоритарних округах досі нікому не відомі молоді кандидати перемогли досвідчених нардепів. Правда, здебільшого це була не їхня особиста заслуга, допомогла "вивіска" партії президента.

У підсумку в українському парламенті працюватимуть 17 народних депутатів віком до 30 років, 121 депутату – від 31 до 45 років. Середній вік депутата в нинішньому складі парламенту – 41 рік, Рада помолодшала в середньому на 7,4 років порівняно з попереднім скликанням.

Що змінює таке помолодшання парламентів?

Щонайменше – дає надію на те, що молодь слідкуватиме за політичним життям та голосуватиме, а в Україні це – величезна проблема. Ще у 2017 році у дослідженні GfK/Центру "Нова Європа" (де було опитано 2000 молодих людей віком 14-29 років) лише 13% з них сказали, що їм "цікаві" або "швидше цікаві, аніж ні" українські політичні події. Тільки 7% опитаних тоді погодилися, що інтереси молоді скоріше добре або дуже добре представлені в українській політиці.

І це, поза сумнівом, потребувало змін.

Наразі не вийде оцінити ефективність роботи новообраних молодих депутатів, але досвід інших країн свідчить: ті держави, де ще 5-10 років тому почали обирати не лише зрілих, а й ультрамолодих політиків, не відмовилися від цього підходу. 

 А отже, тренд на "омолодження" політики у світі напевно збережеться.

Автор: Юрій Онищенко,

"Європейська правда"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua