Між "зрадою" і "перемогою": що насправді ухвалила Німеччина щодо "Північного потоку-2"

Четвер, 14 листопада 2019, 17:37 — , Європейська правда
Фото: "Газпром"

В середу надвечір німецький парламент ухвалив закон, який має регулювати діяльність нових морських газопроводів, що ведуть від або до країн за межами ЄС.

Фактично він стосується лише одного газогону – російського проєкту Nord Stream-2.

Частина німецьких медіа, а також чимало депутатів Бундестагу дійшли висновку, що уряд Меркель пішов на поступки "Газпрому" та дав "зелене світло" скандальному російському газогону. Та ближче до ночі український уряд несподівано вийшов із протилежною заявою: мовляв, Бундестаг став на сторону України та перед ухваленням виключив проросійські зміни зі свого законопроєкту.

То хто з них правий?

"Європейська правда" поспілкувалася з учасниками процесу в Києві, Берліні та Брюсселі та проаналізувала доступні аргументи. Короткі висновки є такими:

1) Підстав святкувати перемогу Україна точно не має. Лобісти добре попрацювали, тож в ухваленому законі залишили лазівку, яка дає право вивести "Північний потік-2" (ПП-2) з-під регуляцій ЄС. А заяви німецького уряду з цього приводу, на жаль, є не до кінця правдивими.

2) Однак схоже, що і програшем України це рішення не є. Київ отримав запевнення з Німеччини та з ЄС, що ПП-2 залишиться під дією європейського законодавства. Наш уряд запевнили, що виняток для росіян не робитимуть, навіть надавши їм таке право.

3) А тепер головне. Попри це, про блокаду "Північного потоку-2" говорити не доводиться. Росія його все ж таки добудує, але через нові правила нестиме більше витрат та матиме додаткову мороку.

4) Ця боротьба довела, що у Берліні Україна має друзів. Навіть рішення уряду Меркель "ні вашим, ні нашим" викликало критику опозиції та вимоги надати Україні ще більше підтримки.

Тепер трохи детальніше про рішення, ухвалене у середу, та про наявні та відсутні у ньому "зради" та "перемоги".

Що ухвалювала Німеччина?

В середу ввечері німецький Бундестаг проголосував за рішення, яке Німеччина як член ЄС була зобов’язана ухвалити. Навесні цього року у ЄС запрацювали нові правила регулювання для нових морських газогонів "між ЄС та третіми країнами", які поширювали на них ті самі вимоги до компаній енергоринку, які діють всередині Євросоюзу.

Та цікавинка в тому, що фактично ці правила мали поширитися лише на один трубопровід – недобудовану досі російську трубу "Північний потік-2". Для цього в документі записали право держав робити винятки для старіших трубопроводів – тих, будівництво яких завершилося до 23 травня 2019 року. Тобто – для всіх, крім ПП-2.

Ніхто не визнавав цього офіційно, але всі розуміли, що це було таке собі "індивідуальне правило", спрямоване проти нового російського газогону. Свого часу його ухвалення Євросоюзом сприймалося як важлива перемога Києва. Так от, після ухвалення директив ЄС усі держави Євросоюзу, включаючи Німеччину, мають перенести їхні норми у національне законодавство і повідомити Брюссель про виконану роботу. Саме такий законопроєкт був на розгляді у Бундестазі в останні кілька тижнів.

То у чому ж "зрада", якщо йдеться про імплементацію рішення, вигідного Києву?

Річ у тім, що у Берліні були активні спроби змінити європейську директиву таким чином, щоби вивести з-під її дії ПП-2. "Європейська правда" детально писала про це минулого тижня. Виняток для "нового потоку" намагалися зробити через маніпуляції з датою 23 травня 2019 року – то вона зникала взагалі, то з’являлась у місці та у формулюванні, яке дозволяло вільніше трактувати норми про газогони-винятки.

Газова бентега

Що саме ухвалили у Бундестазі? Перша реакція виявилася дуже різною. Німецькі медіа схиляються до думки, що уряд підіграв росіянам.

"Бундестаг розчистив шлях для суперечливого газопроводу": під таким або схожим заголовком підсумкова новина про це рішення вийшла у німецькій інформаційній агенції dpa, а слідом за нею – у купі провідних німецьких ЗМІ. Саме так, із висновком про "зраду", це рішення сприйняли Die WeltDie ZeitSueddeutsche ZeitungDer SpiegelHandelsblatt та багато інших.

Усі вони цитують опозицію, а саме фракцію "Зелених", що "коаліція послабила європейську директиву". "Віцекерівник групи "Зелених" Олівер Крічер також розкритикував те, що це рішення не виконує обіцянку уряду про гарантії збереження транзиту через Україну", - йдеться у повідомленні.

На цьому фоні російські ЗМІ очікувано святкували перемогу. "КоммерсантЪ" опублікував статтю про те, що "німецький закон вирішив проблеми Nord Stream-2"; тих самих висновків дійшла gazeta.ru.

А тепер несподіванка. У Німеччині проти цієї ініціативи голосували... сателіти росіян, праворадикальна партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН). У той час як журналісти критикували проєкт за "проросійськість", АдН стверджувала, що він, навпаки, є шкідливим для Росії, і тому відмовилися підтримувати урядовий документ.

Український уряд спробував переконати всіх у тому, що рішення не несе проблем для України. Київ пояснив, що в цьому його переконали німецькі урядовці.

І, нарешті, німецька урядова коаліції також вийшла із заявою про те, що вони просто виконали свої зобов’язання перед ЄС та дослівно, "один в один", імплементували директиву ЄС.

От тільки детальний аналіз ухваленого рішення доводить: німецький уряд каже неправду. Закон, затверджений у Бундестазі, має відмінність від європейського. Невеличку, але саме таку, що дає шанс російському газогону.

А зрештою і сам німецький уряд визнав, що із їхнім проєктом ПП-2 має право подавати заявку на виключення з європейських правил.

Письмовий урядовий коментар з цього приводу процитував журналіст Bild Юліан Рьопке. "Для імпементації "Північного потоку-2" можуть бути задіяні різні моделі: Сертифікація (очевидно, компанії Nord Stream 2 AG. – ЄП) як незалежного оператора, подання заявки на виняток із правил або анбандлінг (розділення компанії у відповідності до газових директив)".

Що пообіцяли Києву?

Усі загрози для російського газогону були пов’язані із датою 23 травня: за правилами ЄС, від загальних європейських вимог можна звільняти тільки ті об’єкти, побудова яких завершилася до 23 травня 2019 року.

Прибирати її Берлін не зважився, вона лишилася в ухваленому законі; імовірно, саме тому АдН голосували проти. Та водночас, як і йшлося у статті "Європейської правди" минулої п’ятниці, уряд Ангели Меркель вирішив "зіграти на напівтонах". В ухваленому законі цю дату перемістили у трохи інше місце, ніж у директиві ЄС, прибравши її із загального переліку умов для тих об'єктів, на які поширюються винятки.

А в кінці документа (у розділі на кшталт прикінцевих положень в українській нормотворчій практиці) додали "роз’яснення", яке принципово викривлює зміст директиви. Воно дає німецькому регулятору право зараховувати замість дати завершення побудови об’єкта терміни інвестування коштів у нього "з урахуванням всіх обставин" такого інвестування.

Це розмите формулювання дає німецькому регулятору повне право закрити очі на всі невідповідності і дати зелене світло для того, щоби "Північний потік-2" діяв поза європейським правовим полем. По суті, цей раунд "Газпром" виграв.

То чому ж Україна лишилася задоволеною? Чому Київ стає на захист німецького рішення?

Декілька джерел "Європейської правди", які брали участь у переговорах або повідомлені про їхній результат, запевнили, що українці отримали від Берліна обіцянки, що "Газпром" та його "дочка" Nord Stream 2 AG не зможуть реалізувати своє право.

"Нас дуже чітко запевнили у цьому, на кількох рівнях", "Винятку для "Північного потоку не буде", "Вони, звичайно, можуть це зробити всупереч обіцянкам, але це абсолютно зруйнує довіру до Німеччини", "Навіть якщо вони це зроблять, Єврокомісія це зупинить" - такими були коментарі джерел "Європейської правди".

Хочеться вірити, що їхня впевненість має ґрунт. Хоча те, що уряд Німеччини в цій історії намагався обдурити і Україну, і німецькі медіа, і опозицію, переконуючи їх, що директива записана в їхньому проєкті "один до одного", лишає простір для сумнівів...

Потік не зупинити?

За дискусією про те, за якими правилами регулюватиметься робота нового російського "Потоку" та про те, чи виконає німецький уряд обіцянки, які він дав Києву, важливо не випустити головне. 

ЄвроПравда вже не раз писала, що навіть чітке дотримання Берліном букви і духу законодавства ЄС не дозволить зупинити побудову газогону.

Читайте також
"Північний потік-2" без обмежень: що викликало згоду Данії на скандальний російський газопровід

Після того як Данія дала останній дозвіл для його прокладання, знявши всі сумніви росіян щодо маршруту, добудова труби лишається питанням часу.

На жаль, на цьому етапі Єврокомісія навіть за великого бажання не мала би важелів для того, щоби взагалі заморозити проєкт.

Зараз ведеться дискусія лише про те, як саме, за якими правилами він функціонуватиме. Натомість із його запуском змирилися, схоже, і в Брюсселі, і в Києві.

Битва за те, щоби "Північний потік-2" не був виведений за рамки європейських правил, є важливою. Це дасть ЄС змогу контролювати газопровід (точніше, його частину, бо юридично трубу планують розділити на дві ділянки), розкривати принципи ціноутворення, тарифну ставку тощо. Тобто зробить роботу "Газпрому" в Європі принаймні трохи більш відкритою, в тому числі для України.

А ще це ускладнить для росіян юридичну роботу із запуску "Потоку" (особливо якщо їм доведеться розділяти компанію) та дещо здорожить цей процес. І, можливо, найважливіше – це дає шанс обмежити обсяг газу, який буде прокачуватися через ПП-2.

Але зупинити газогін нині можуть хіба що американські санкції. На які з кожним тижнем надії лишається все менше.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua