Великдень на карантині: як Україна і Європа розійшлися у правилах святкування

Четвер, 16 квітня 2020, 18:05 — , Європейська правда
Фото: expresso.pt

"Жодних свят та масових зібрань під час пандемії". Цей принцип нині діє майже по всій території ЄС (за винятком Швеції, яка досі не запровадила карантин). 

Дотримуються його і в Україні… але із винятком. "Світські" правила доволі жорсткі (принаймні, на папері), аж до заборони збиратися на вулиці більш ніж по двоє, але щойно заходить мова про релігійні свята – рішучість влади зникає.

Цей виклик стоїть не лише перед Україною.

Великдень, одне з трьох найбільших християнських свят, цього року став справжнім випробуванням для керівництва країн, де у цей день люди традиційно масово відвідують церковні служби, а потім збираються у родинному колі. І саме це лякало медиків і чиновників – такі масові зібрання могли спричинити нову хвилю епідемії. 

Як із цим впоралися європейські держави?

Чи багато тих, хто зважився на пряму заборону відвідування богослужінь? Чи правда, що у багатьох країнах запровадили штрафи за похід до церкви? Чи є хтось ще, крім України, хто поклався на свідомість вірян?

Про те, як Великдень пройшов у католиків і як до нього готуються православні східного обряду, які святкуватимуть разом із українцями – у нашій статті.

Служби в автокінотеатрах і на парковках

Через рік після пожежі, яка ледь не знищила Нотр-Дам, у паризькому соборі провели месу у Страсну п’ятницю. Попри суворий карантин по всій Франції та масштабну реставрацію собору, було дозволено провести першу службу з початку карантину. Але без вірян.

У храмі були присутні лише сім осіб, включно зі священнослужителями.

Ця служба мала стати знаком надії для французів, яким через коронавірусну кризу цього року влада заборонила йти до храмів.

Так, йдеться саме про заборону.

По всій території Франції церкви були закриті, а їх відвідування заборонене. Закон - один для всіх, тому обмеження на масові зібрання мають поширюватися також на релігійні обряди. 

В одній із церков у центрі Парижа у Страсний тиждень вирішили все-таки провести службу, попри заборону - і про цю історію написали більшість французьких медіа.

Поліція приїхала до цього храму після того, як мешканці довколишніх будинків почули з церкви звуки органу і повідомили правоохоронців. Усередині храму було близько 40 вірян. Священникові довелося сплатити за порушення 135 євро штрафу. Водночас вірян, які прийшли на службу, вирішили не штрафувати.

Перед Великоднем влада також жорстко контролювала пересування громадян, намагаючись не допускати зайвих поїздок. Вже після свята стало відомо, що карантин у Франції триватиме щонайменше до 11 травня.

Заборона на відвідування храмів стала правилом по всій Західній Європі.

Навіть держави, де церква має особливу шану, не стали винятком.

В Італії, яка найбільше серед європейських країн постраждала від коронавірусу, про жодні послаблення карантину перед Великоднем не йшлося - навпаки, посилили поліцейський контроль на дорогах, щоб стримати людей від поїздок без поважних причин.

Усі церкви в Італії (і так само у Ватикані) закрили для вірян. 

 

Папа Римський Франциск останні кілька тижнів проводив службу на порожній площі Святого Петра у Ватикані, і пасхальна ніч не стала винятком. 

В італійських містах священники проводили служби на вулицях або на дахах своїх церков. 

Жорсткі обмеження дали результат: цього тижня влада повідомила про рекордне зменшення кількості пацієнтів у реанімації.

У Німеччині також діє загальна заборона на проведення зібрань через пандемію, і на Великдень виняток не зробили. Церкви були закриті для вірян навіть попри судові позови католицької спільноти, яка хотіла домогтися дозволу на проведення богослужінь з обмеженням на 50 людей.

"Для мільйонів християн Великдень означає піти до церкви, проводити великодню неділю з усією родиною, можливо, гуляти або влаштовувати свята. Але не цього року", - звернулася до співгромадян канцлерка Ангела Меркель за тиждень до свят.

Втім, деякі німці знаходили креативні способи відвідати богослужіння, не порушуючи карантинних обмежень. У Дюссельдорфі, наприклад, автокінотеатр переобладнали для проведення служби, люди сиділи у своїх машинах і слухали літургію по радіо.

Подібні служби відбулися в багатьох німецьких містах, для цього використовували парковки супермаркетів і навіть аеропортів.

Оригінальний спосіб благословити вірян обрав священник у передмісті Лісабона, столиці Португалії - на Великдень він провів службу, їдучи вулицями в автомобілі з відкидним верхом.

Напевне, єдиною країною в Європі, де можна було відсвяткувати Великдень як зазвичай, стала Швеція. Тут досі не запроваджених жорсткий карантин, тому влада не закривала церкви і не забороняла подорожувати під час свят.

Втім, напливу вірян не було тут. Скандинави свідомо залишилися вдома, розуміючи можливі наслідки. 

Так само шведи добровільно обмежили себе й у "світських розвагах". Переїзди з Мальме до Стокгольма зменшилися на 85%, порівняно аналогічним періодом у 2019 році. Кількість людей, які приїхали на великодні вихідні зі столиці на острів Готланд, була меншою на 96%.

Православні заборони

Найближчої неділі Великдень святкуватимуть християни східного обряду. Можливо, вони обрали шлях, схожий на український? Знову - ні! На Захід від України немає жодної держави, де не запровадили б жорстку заборону на святкування Пасхи у храмах, і лише одна дозволила святкувати поруч із ними.

Причому найбільш жорсткі обмеження на свята запровадили ті країни, де релігія має особливо великий вплив на суспільство.

Греція, яка має одну з найвпливовіших православних церков, дозволила богослужіння лише за зачиненими дверима та з трансляцією для вірян.

Минулого тижня в країні посилили обмеження на пересування людей сушею, морем і повітряним шляхом. Грецька поліція встановила контрольно-пропускні пункти на дорогах по всій країні. Тепер людям дозволено подорожувати тільки в тому випадку, якщо у них є документи, які підтверджують, що їх постійне місце проживання є їхнім пунктом призначення. Тобто можна лише повернутися додому, не навпаки.

За порушення правил штрафуватимуть на 300 євро.

Уряд довів серйозність своїх намірів на початку тижня, звернувшись до прокуратури із проханням порушити справу проти двох священників, які надавали причастя, попри заборону відвідування церкви. Слід зазначити, що у Греції священники мають статус держслужбовців і відповідно отримують фінансування з бюджету.

Сербія та Північна Македонія теж пішли шляхом повної заборони.

Тамтешні обмеження - найжорсткіші серед усіх держав Європи.

Щоби виключити ризик того, що громадяни святкуватимуть Великдень, обидві країни оголосили комендантську годину, що почнеться у п’ятницю пообіді і триватиме аж до ранку вівторка.

Сербська влада не змінила свого рішення навіть після офіційного звернення церкви з проханням зробити виняток на кілька годин у неділю.

Так само не зможуть відвідати церкви на свята і жителі Чорногорії, де богослужіння проходять без вірян ще з 22 березня. Православна церква Чорногорії виступила з офіційною заявою і закликала віруючих дотримуватися рекомендацій та вказівок медиків.

У Молдові церковні служби також проводитимуть за відсутності вірян. Минулого тижня були оштрафовані четверо священників, які провели службу з прихожанами, всупереч урядовій забороні.

А ще у Молдові для працівників бюджетних установ два тижні, включно з Великоднем, будуть вихідними. Винятком стануть вчителі - вони проводитимуть заняття онлайн.

Обмеження не для всіх

Втім, є країни, які не зважилися заборонити участь у святкуваннях. 

Жодних обмежень на Великдень не запроваджує Білорусь. Президент Александр Лукашенко спочатку взагалі заперечував необхідність жорсткого карантину, до останнього часу в країні не було жодних заборон на пересування, проходили масові заходи.

Але із збільшенням кількості хворих прийшли і поступові обмеження - на тиждень продовжили шкільні канікули, скасували спортивні заходи. Проте щодо Великодня ніяких офіційних заборон не було, тому є велика ймовірність, що люди підуть на богослужіння.

Грузія довго трималася і зрештою запровадила "лайт"-обмеження. Великодня служба тут проходитиме на вулиці, а не в храмі. А тим, хто вирішить піти на неї, попри небезпеку, доведеться лишатися під храмами з 9 вечора до 6 ранку, бо повертатися додому буде заборонено через комендантську годину.

Єдина європейська держава, розташована західніше України, в якій взагалі не закриватимуть церкви під час Великодніх свят, - це Болгарія

Втім, прем'єр-міністр країни Бойко Борисов закликав громадян за можливості відмовитися від відвідувань служб. "Але мені сказали, що є багато людей, які перебувають у розпачі, є тисячі людей, які йдуть за традицією", - пояснив Борисов рішення не закривати храми, додавши, що священники пообіцяли забезпечити масками прихожан і за можливості проводити служби надворі. 

Та найоригінальніший шлях відсвяткувати Великдень без загрози для здоров’я вірян обрала Румунія.

Спершу румунське МВС та православна церква підписали угоду, за якою вірянам дозволялося взяти участь у частині традиційних дійств, враховуючи умови карантину. 

Але в останній момент угоду змінили під тиском президента.

За новою домовленістю, паски у церквах святитимуть у четвер, після чого їх доставлятиме вірянам церковний персонал і до п’яти волонтерів, одягнених у захисне спорядження. Те саме правило стосуватиметься і роздачі благодатного вогню.

Люди, які проживають у багатоквартирних будинках, повинні будуть призначити одну людину, відповідальну за доставку пасок і свічок мешканцям усього будинку. 

А тим, хто хоче піти на Пасху до церкви, як зазвичай, доведеться чекати наступного року.

* * * * *

А українська влада, незважаючи на реальну загрозу здоров’ю вірян та священників, досі не зважилася на жодні обмеження великодніх святкувань, залишивши рішення за церковним керівництвом.

Глава Православної церкви України митрополит Епіфаній закликав вірян залишатися вдома, на службу в церкви людей не допускатимуть. Предстоятель Української греко-католицької церкви Святослав на час карантину звільнив парафіян від обов’язку відвідувати храми на Великдень.

Водночас предстоятель РПЦ в Україні митрополит Онуфрій заявив, що українці зможуть потрапити на великодні богослужіння, незважаючи на карантин. І це попри те, що Києво-Печерську лавру, де розташований головний храм РПЦ в Україні, закрили через спалах коронавірусу серед монахів – там вже понад 90 підтверджених випадків СOVID-19, а двоє людей померли внаслідок хвороби.

Автор: Юрій Онищенко,

журналіст "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua