Оновлення есдеків: хто поведе на вибори другу партію Німеччини

Понеділок, 15 червня 2020, 08:55 — , для Європейської правди

Минулого тижня Німеччина вступила в чергову серію "розмороження" громадського життя та економіки після жорсткого карантину.

У більшості федеральних земель відновлюють роботу школи й дитячі садки, з обмеженнями дозволяється відвідувати будинки для літніх осіб, збиратися групами від двох до десяти осіб у приміщеннях чи на вулиці, зупинятися в готелях, а також відвідувати ресторани, бари, басейни чи фітнес-клуби.

Одночасно з цим відлига торкнулася й німецького політичного життя.

Зокрема, у Соціал-демократичній партії вже починають набирати обертів пошуки кандидатів, які поведуть їх на вибори до Бундестагу в 2021 році.

Крен вліво

Наприкінці травня в німецьких медіа почала з’являтися інформація про те, що керівництво СДПН нібито визначилося з тим, хто поведе партію на вибори.

Насправді соціал-демократи мали б офіційно зробити це ще в кінці квітня чи на початку травня. Однак на заваді цьому стала "коронакриза".

Не виключено, що пандемія додатково відтермінує вибори нового голови, проте неофіційні дебати стосовно лідерства у партії вже почалися, а основні учасники перегонів вже вимальовуються.

Чи не провідним фаворитом нинішньої правлячої верхівки СДПН – співголів партії Норберта Вальтер-Борйянса та Саскії Ескен – вважають чинного лідера фракції соціал-демократів в Бундестазі Рольфа Мютценіха.

Мютценіх обирається до Бундестагу з 2002 року, є політологом за освітою та спеціалізується на питаннях зовнішньої політики, оборони, роззброєння та контролю за озброєннями.

Його докторська дисертація присвячена без'ядерним зонам у міжнародній політиці. Тож і не дивно, що нещодавно Мютценіх став одним з учасників дебатів у правлячій коаліції навколо розміщення на території ФРН елементів тактичної ядерної зброї Сполучених Штатів Америки та потенційної закупівлі Німеччиною багатоцільових винищувачів-бомбардувальників F-18, здатних нести зазначені озброєння.

При цьому голова фракції соціал-демократів зазначив, що не лише виступає проти зазначеної закупівлі, але й бажав би повного виведення американської ядерної зброї з території ФРН.

Наприкінці квітня 2020 року Мютценіх виявився причетним до іншого неоднозначного кроку.

На той момент на порядку денному стояло питання переобрання тодішнього уповноваженого Бундестагу з питань збройних сил, члена СДПН Ханса-Петера Бартельса. Останній обіймав свою посаду з травня 2015 року і запам’ятався критикою уряду за системне недофінансування Бундесверу та недостатню увагу до екстремізму в збройних силах.

Втім, наприкінці квітня Мютценіх заявив, що фракція не підтримає переобрання чинного уповноваженого. Натомість 7 травня на цю посаду була призначена інша представниця СДПН Ева Хьоґль, яка до цього спеціалізувалася у фракції на питаннях внутрішньої та правової політики.

Водночас Рольф Мютценіх належить до найбільшого з внутрішніх угрупувань фракції – "парламентських лівих".

У сфері економіки ця група виступає за відмову від жорсткої боргової політики останніх років, підвищення соціальних видатків й підвищення податків, зокрема, й оподаткування спадщини.

В зовнішньополітичній галузі натомість "парламентські ліві" пропонують більш кооперативну зовнішню політику, суттєве обмеження використання Бундесверу за кордоном та скорочення фінансування збройних сил на користь розширення вкладень в допомогу розвитку.

Останнє цілком відповідає й переконанням Мютценіха, котрий вважає ядерне роззброєння однією з найважливіших справ власного життя.

Чи допоможе партії таке "полівішання"?

Непросте питання, оскільки впродовж останніх років СДПН перестала бути "робітничою партією". Нині її переважно підтримують представники малого бізнесу, службовці та наймані працівники з вищою освітою.

Тож питання про те, як сприймуть виборці нову "полівілу" СДПН, лишається відкритим.

Реванш старих політиків?

Водночас партійний істеблішмент, котрий, здавалося, якщо не зазнав поразки, то точно отримав болючого ляпаса після обрання Ескен і Вальтер-Борйянса співголовами СДПН, поки лишає відкритим питання, хто ж змагатиметься за право вести есдеків на парламентські вибори 2021 року від умовного партійного центру.

Нині чи не найбільші шанси на участь у боротьбі за лідерство в списку соціал-демократів від цього угрупування має чинний віцеканцлер й міністр фінансів Олаф Шольц.

Голова Мінфіну є далеко не новою особистістю для німецької політики та Соціал-демократичної партії зокрема.

З 2001 по 2019 рік він входив до правління партії, зокрема, як її генеральний секретар за канцлерства Герхарда Шрьодера. Пізніше, з 2007 по 2009 рік, він входив як міністр праці до першого уряду Ангели Меркель.

А з 2011 року до обрання на посаду віцеканцлера вже в четвертому кабінеті Меркель в березні 2018 року Шольц був першим бургомістром Гамбурга.

На користь Шольца нині грає й порівняно високий рівень симпатій, здобутий чинним кабінетом в цілому за оперативні дії з врегулювання "коронакризи". За даними соціологічних опитувань, дії міністра фінансів схвалюють понад 50% громадян, що включає його до десятки німецьких політиків з найвищим рівнем довіри.

Такий рейтинг чинного міністра фінансів виглядає як загалом добра стартова позиція у внутрішньопартійних перегонах.

Чинний віцеканцлер, котрий асоціюється в лавах соціал-демократів з більш центристським курсом, мав би суттєві шанси на реабілітацію за поразку в другому турі виборів голови партії в листопаді 2019 року.

Виклики для нового лідера

Водночас, ким би не був новий кандидат в канцлери від СДПН, їй чи йому разом з партійним керівництвом доведеться вирішувати цілу низку глобальних завдань.

Читайте також
Нові проблеми для Меркель: що заважає виходу Німеччини з карантину

І передовсім це стосується наслідків "кризи народних партій" та "прокляття великої коаліції", жертвами яких нині є німецькі соціал-демократи.

Коронакриза вкотре продемонструвала, що молодший коаліційний партнер залишається в тіні сильнішої політсили, яка контролює відомство канцлера.

СДПН вже потрапляла в подібну ситуацію, коли в 2005 році ввійшла до першого уряду Меркель на практично рівних з ХДС позиціях, а в 2009 році, попри відносно м’який перебіг економічної кризи, суттєво втратила голоси й мала забути про шанси на повернення собі крісла керівника уряду.

Аналогічна ситуація й у нинішньому році.

Рейтинг соціал-демократів наразі складає 14-16%, тоді як у ХДС/ХСС – на рівні 37-38,5%.

У такій ситуації християнським демократам було б вигідно використати будь-який черговий конфлікт всередині коаліції для ініціювання дострокових виборів, з яких вони можуть вийти переможцями. Відповідно, програмою-максимум для лідерів СДПН стає не стільки представництво в новому уряді після виборів 2021 року, скільки утримання нинішніх позицій в Бундестазі.

До того ж новому кандидату в канцлери та чинному партійному керівництву доведеться ґрунтовно попрацювати над передвиборчою програмою. В СДПН зазначають, що перші консультації з цього приводу можуть початися вже наприкінці серпня.

Що це означатиме для України?

Позитивною новиною є хоча б те, що ані українська, ані санкційна тематика не зачіпалися. Втім, ані антимілітарний, ані традиціоналістський курс ключових кандидатів на партійне лідерство може нести для нас чималі ризики.

Саме тому зміна лідерства у партії №2 німецької політики вимагає від України посилення уваги до міжпарламентських контактів.

Інакше нас може чекати вкрай неприємний сюрприз вже наступного року.

Автор: Віктор Савінок,

аспірант факультету політології та журналістики Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua