Повернення Качинського: які наслідки матиме масштабна реформа польського уряду

Вівторок, 29 вересня 2020, 09:30 — , Європейська правда
Фото Piotr Molecki/East News
Майбутній віцепрем'єр Ярослав Качинський та голова польського уряду Матеуш Моравецький

Польська керівна коаліція проведе наймасштабніше за п'ять років своєї влади переформатування уряду. Воно має покласти край глибокій політичній кризі, що ледь не зруйнувала коаліцію.

Ключовий елемент змін – до складу уряду повертається найвпливовіша особа Польщі, президент партії "Право та Справедливість" (ПіС) та колишній прем'єр-міністр (у 2006-2007 роках) Ярослав Качинський. Та цього разу фактичний керівник Польщі не очолюватиме уряд, а буде лише віцепрем'єром.

Польська влада сподівається, що такий крок покладе край конфліктам всередині уряду. Проте чи не викличе він протилежного ефекту?

І чи не принесе польська урядова реформа неприємних сюрпризів, у тому числі для України?

"Хвіст не керуватиме собакою"

Лише тиждень тому керівництво правлячої польської партії "Право та Справедливість" висловлювало впевненість у тому, що нинішня коаліція "Об’єднані праві" вже вичерпала себе – принаймні, у нинішньому вигляді.

"Хвіст не має керувати собакою", – заявляв з цього приводу голова парламентського клубу (фракції) ПіС Ріхард Терлецький, натякаючи на те, що молодші партнери ПіС, партії "Злагода" та "Солідарна Польща", поводяться явно не відповідно до їхньої електоральної ваги.

Читайте також
"Виховання" союзників: як Польща увійшла у політичну кризу і до чого тут Україна

 

Образи на партнерів по коаліції накопичувалися у ПіС давно, проте причиною кризи стала нова проблема – голосування у Сеймі законопроєкту про права тварин. Цей закон ЄвроПравда детально аналізувала у статті "Тварини важливіші за виборців: як польська влада пішла на конфлікт зі своїм електоратом".

І хоча автором та головним лобістом цього законопроєкту був особисто Ярослав Качинський, ця ініціатива зустріла опір всередині коаліції та навіть у його власній партії і зрештою була підтримана лише завдяки голосам опозиції.

15 депутатів ПіС, що не підтримали цю ініціативу, виключили з партії. Набагато складніше було покарати депутатів з партій-союзників, які також відмовились підтримати законопроєкт.

Тож у ПіС вирішили піти на масштабне перезавантаження.

Партія влади заявила про готовність і до створення уряду меншості, і навіть до дострокових виборів.

Один із коаліційних партнерів, партія "Злагода" Ярослава Говіна, відразу погодилися на нові умови співпраці, однак третій учасник коаліції – партія "Солідарна Польща" – тривалий час наполягала на своїй правоті. А тому її вихід з коаліції та уряду вважали базовим сценарієм.

І лише в останній момент, коли ПіС мав оголосити розпад коаліції, лідер "Солідарної Польщі" Збігнев Зьобро підтвердив готовність до компромісів.

Угода без деталей

Урочисте підписання оновленої коаліційної угоди відбулося у суботу 26 вересня. Втім, журналістів, яких запросили на цю подію, чекало розчарування – лідери трьох партій та чинний прем’єр Матеуш Моравецький лише оголосили про досягнення домовленості, назвали її "перемогою відповідальності і перемогою Польщі", після чого, не відповідаючи на запитання, залишили сцену.

Як виявилося, причина була в тому, що низка питань, зокрема кандидатури міністрів у новому уряді, на той час так і не були узгоджені. А на додачу, далеко не всі домовленості можна було робити публічними.

Втім, численні джерела польських ЗМІ окреслили ключові деталі угоди. 

Отже, про що вдалося домовитися?

Сторони узгодили скорочення уряду – замість 20 міністрів у ньому буде орієнтовно 14. Найбільше скоротиться квота малих партій – замість двох портфелів кожна з них отримає по одному.

Натомість ПіС гарантував, що представники "малих партій" на наступних виборах займуть місця у спільному міжпартійному списку, аналогічно своїм місцям у коаліційному списку на попередніх виборах.

Попри очікування, в коаліції не стали вимагати зміщення лідера "Солідарної Польщі" Збігнева Зьобро з посади міністра юстиції. Більш того, на посаді залишиться його генпрокурор (у Польщі посади генпрокурора та міністра юстиції об'єднані з 2016 року. На практиці це означає, що міністр призначає того, хто виконуватиме обов'язки генпрокурора).

Натомість (і це напевно буде зафіксовано лише усно) Зьобро має "завершити свій хрестовий похід проти ЛГБТ". 

Це не означає, що у коаліції раптом змінили погляди щодо ЛГБТ, проте позиція Зьобро була надто радикальною навіть на тлі правоконсервативної ПіС. 

І це створювало уряду чималі проблеми у діалозі з іншими країнами, в першу чергу з Німеччиною, а також додавало Варшаві клопоту в Брюсселі, у відносинах з ЄС.

Водночас партія Зьобро має гарантувати свою підтримку уряду по двох принципових законопроєктах.

Перший – вже згаданий закон про захист тварин. 

Він вже викликав протести селян, і тому президент Анджей Дуда, який іноді демонструє "занадто високу" незалежність від Качинського, натякнув на можливість його ветування. А для подолання президентського вето наразі у ПіС голосів бракує, навіть у разі, якщо збережеться підтримка опозиції.

Не виключено, що загроза ветування стала ключовою причиною примирення ПіС зі своїми союзниками. 

Другий принциповий законопроєкт має гарантувати невідповідальність уряду за дії, пов’язані з попередніми президентськими виборами. Тоді, через неможливість проведення голосування у травні під час піку пандемії, уряду довелося просто заблокувати виборчі перегони, що не дуже відповідало законодавству.

В день голосування дільниці так і не запрацювали, а як наслідок – вибори визнали такими, що не відбулися, і кампанія стартувала з нуля.

І хоча доцільність таких дій була очевидною (йшлося про форс-мажор, спричинений пандемією), прем’єр Моравецький опинився через них під загрозою кримінального переслідування. А Зьобро, який має давні конфлікти з ним, відмовлявся підтримувати такий законопроєкт.

Тепер цю проблему вирішено.

Вихід із тіні

Та ключовою складовою домовленості стало повернення в уряд Ярослава Качинського.

Новина несподівана, адже Качинський, лишаючись найвпливовішим політиком Польщі, останнім часом принципово намагався лишатися поза виконавчою владою. Ба більше, рік тому він заявляв про можливість відмови і від посади лідера партії влади. 

Тепер він змінив думку і має отримати офіційну посаду.

Як повідомляє Rzeczpospolita, дана домовленість відсутня в коаліційній угоді, але питання узгоджене щонайменше на 99%.

Та й впливові члени ПіС говорять про це як про доконаний факт.

Ярослав Качинський на посаді віцепрем'єра стане куратором трьох міністерств силового блоку: Міністерства національної оборони, МВС, а також Мін'юсту.

Таким чином, він буде прямим керівником Зьобро. Вважають, що це має додатково захистити уряд від чвар.

Варто зазначити, що такий крок суперечить політиці ПіС останніх років, коли Качинський був простим депутатом, не займаючи керівних посад.

Така стратегія – обличчям партії є не Качинський, а молоді політики, – дозволила ПіС вигравати усі президентські та парламентські вибори, починаючи із 2015 року.

А отже, відмова від виграшної стратегії здатна вдарити по партії.

Зокрема, наразі неможливо виключити, що повернення Качинського у виконавчу владу за деякий час призведе навіть до зменшення підтримки ПіС.

Ще одна потенційна проблема, попри всі заяви, полягає в тому, що поява віцепрем'єра із набагато більшою політичною вагою має стати випробуванням для прем'єра – і у поточній роботі уряду, і у кризових ситуаціях. "До кого прийдуть страйкуючі гірники – до прем’єра Моравецького чи до віцепрем’єра Качинського?" – ставить риторичне запитання сенатор від ПіС Ян Яковський. 

Наразі політики від більшості переконують, що Качинський не стане в уряді "дядьком, який дивиться за дітьми", але це ще необхідно довести на практиці. 

Та й це – не всі сюрпризи нової коаліційної домовленості.

Наразі невідомо, наскільки затягується остаточне узгодження всіх невирішених питань. Наприклад, у канцелярії Анджея Дуди вже заявили, що через зайнятість президента остаточне затвердження уряду ймовірно буде перенесено на наступний тиждень.

Лишається сподіватися, що подальшого перенесення не буде, бо тоді під загрозою скасування опиниться також візит Дуди до України.

Та ще важливішим для польсько-українських відносин є імовірне призначення на міністерську посаду колишнього люблінського воєводи Пшемислава Чарнека, відомого не лише критикою ЛГБТ, а й своїми антиукраїнськими заявами (наприклад, він оголосив антипольською провокацією та вимагав покарання за акцію вшанування українців, загиблих у селі Сагринь від рук вояків Армії Крайової).

Тиждень тому його ім'я вже лунало в урядових розкладах – у разі розвалу коаліції він мав замінити Зьобро на посаді міністра юстиції. 

Тепер йому пророкують інший портфель – посаду міністра науки та освіти. А це – пост, з якого можна успішно торпедувати відносини з Україною. 

Тож домовленості, до яких дійде Варшава у коаліційних переговорах, мають реальну вагу також для нашої країни.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua