Влада під напругою: як протести у Польщі поставили коаліцію на межу розпаду

Вівторок, 10 листопада 2020, 16:40 — ,
Фото: Reporter/East News
Антивладні протести у Кракові

11 листопада Республіка Польща відзначає свою 102-гу річницю як незалежної держави.

Втім, до цього свята держава підходить у не дуже доброму стані. І йдеться не стільки про пандемію коронавірусу, яка дедалі більше накриває країну, скільки про масштабні протести, які вирують у Польщі вже третій тиждень.

Скандальне рішення Конституційного трибуналу про заборону абортів призвело до наймасовіших протестів за останні десятиріччя.

Ці протести лише посилили напругу у правлячій коаліції та партії влади "Право і справедливість" ("ПіС").

Розгортання кризи

Перші симптоми внутрішніх вібрацій з’явилися навесні, коли відбулася суперечка щодо президентських виборів.

"Бунт" Ярослава Говіна, низка помилок у законопроєктах, спрямованих на те, щоб дозволити голосування поштою, уповільнення роботи Сенату над нормативними актами – усе це спричинило дуже серйозну кризу у владній коаліції ("ПіС", "Солідарна Польща", "Згода").

Цікаво, що дії Ярослава Качинського деякі депутати від "ПіС" критикували вже тоді. Приміром, у спілкуванні з журналістами вони давали зрозуміти, що у період пандемії просування виборів за будь-яку ціну – вчинок ірраціональний.

Досить несхвальним було ставлення іншої групи депутатів-пісівців щодо ситуації, коли Качинський, через бажання отримати голоси усіх членів коаліції на користь ініціативи проведення виборів цього року, фактично став заручником віцепрем'єра Говіна та його маніпуляцій з перестановкою людей в уряді.

Це досить серйозно посилило ерозію у лавах владного табору.

Втім, через факт важливості для влади перемоги на президентських виборах пожежу навесні вдалося загасити. І країна в особі своїх громадян попри пандемію змогла пройти складний виборчий процес.

Після переобрання на президентський пост Анджея Дуди криза у коаліції розпалилася з новою силою.

Новим приводом для напруження став закон про захист тварин ("П’ятірка для тварин"), активно лобійований президентом "ПіС" Ярославом Качинським, та проєкт поправки до закону про так звану безкарність чиновників.

На тлі переформатування уряду ця криза ледь не призвела до розпаду коаліції.

22 жовтня до каменів спотикання між коаліціантами додався іще один – рішення Конституційного трибуналу, згідно з яким аборт через "високу ймовірність важкого і незворотного ураження плода або невиліковного небезпечного для життя захворювання" не відповідає Конституції.

Не найкращі часи для "ПіС"

Масові протести проти абортів вразили й правлячий табір, змусивши повстати навіть деяких депутатів від "ПіС".

Враження хаосу посилив виступ Качинського, під час якого він закликав своїх активістів захищати церкву "за будь-яку ціну" і пригрозив, що перемога протестувальників "покладе край історії польського народу".

До наявних проблем уряду "ПіС" додалася ще одна – перемога Джо Байдена на виборах президента США.

Проблеми із демократією, на які заплющували очі в адміністрації Трампа, навряд чи вітатимуть у Байдена.

А відповідно, Польща ризикує втратити стратегічні відносини зі Сполученими Штатами, які досі були одним із козирів "ПіС".

Враховуючи принциповий характер Байдена, США, ймовірно, підтримають дії ЄС із відновлення стандартів ліберальної демократії у Польщі.

Недаремно голова "Європейської народної партії" Дональд Туск у своєму Twitter заявив, що "поразка Трампа може стати початком кінця тріумфу ультраправих популістів".

Коаліція під тиском

Ілюстрацією втрати "ПіС" керованості стало зняття із порядку денного питання законопроєкту "П’ятірка для тварин". Ще донедавна у коаліції активно мобілізували голоси для подолання очікуваного президентського вето, а тепер ця ініціатива – принципово важлива для Ярослава Качинського – була похована у Сенаті, де наразі ведеться робота зі створення нового законопроєкту.

Втім, вже найближчими днями на коаліцію чекає нове випробування.

Щоб заспокоїти протести, президент Анджей Дуда готується внести в Сейм законопроєкт, який має визначати, за якими медичними показниками аборти будуть дозволені, а за якими – ні.

Втім, далеко не факт, що такий законопроєкт буде підтриманий коаліцією. За інформацією польських ЗМІ, від 30 до 40 депутатів від "ПіС" є активістами рухів, які виступають проти абортів, а відповідно – вони категорично проти будь-яких послаблень заборони абортів.

Провал принципово важливого законопроєкту може стати початком розпаду партії влади. При цьому спроби її лідера Ярослава Качинського нав’язати партійну дисципліну можуть мати протилежний ефект і пришвидшити розпад.

Додатково на ситуацію впливає стрімке падіння популярності уряду Матеуша Моравецького. Згідно з опитуванням CBOS, негативно до нього ставляться 43% поляків, що на 9 відсоткових пунктів більше, аніж місяць тому. Відповідно, рівень підтримки уряду впав із 38% до 33%. Як зазначається, це найгірший показник після приходу "ПіС" до влади.

У такій ситуації все частіше можна почути заяви про можливість створення уряду опозицією – за умови входження до неї невеликої частини депутатів від "ПіС".

За словами заступника спікера Сенату Міхала Камінського, такий сценарій може бути реалізований протягом найближчих тижнів.

Ці заяви додатково дестабілізують ситуацію у "ПіС", де починають шукати в колегах потенційних "перебіжчиків".

А відповідно, криза польської коаліції лише набирає обертів. 

Автори:

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка,

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.