Канабіс без ажіотажу: як Швейцарія легалізувала медичні коноплі та що з цього вийшло

Вівторок, 8 грудня 2020, 16:15 —
Фото AFP/East News

"Зелень марихуани на рівнині Магадіно на півдні Швейцарії якщо кому і поступається за площами, зайнятим під неї, то тільки червоним томатам", – так газета Corriere del Ticin описує результати легалізації медичної марихуани у Швейцарії.

Починаючи з 2011 року канабіс і його похідні з концентрацією тетрагідроканабінолу (ТГК) менше 1% більше не вважаються в Швейцарії "лікарськими препаратами". А з 2017 року виробництво та продаж продукції з конопель з вмістом ТГК менш одного відсотка в країні повністю легальні.

Як результат, кількість зареєстрованих виробників сировини підскочила з п'яти на початку 2017 року до 630 в 2018 році.

Та чи став новий ринок "золотим Ельдорадо" Швейцарії? І чи не призвела легалізація до протилежних результатів?

Зелене золото втрачає свій блиск

Коли пропозиція перевищує попит, то ціна продукту починає падати.

Саме це, на думку Стефано Каверцазіо, керуючого директора компанії Purexis, відбулося з ринком канабісу.

"Задоволення попиту на сировину конопель, яке ми спостерігаємо зараз у Швейцарії, цілком відображає реальність, вже добре відому за кордоном, перш за все в США, Канаді і в деяких латиноамериканських країнах, де зараз все більше компаній уповільнюють або навіть припиняють своє виробництво, оскільки пропозиція давно вже перевищила попит", – пояснює Каверцазіо.

Компанія Purexis щотижня отримує десятки запитів від швейцарських і зарубіжних виробників, які бажають продати їй свою сировину, ринкова ціна якої за останній час помітно впала.

"До моменту легалізації на оптовому ринку можна було знайти необроблені суцвіття конопель за ціною від 5 000 до 10 000 швейцарських франків (150-300 тис. грн) за кілограм, залежно від якості. Тепер ви спокійно можете зняти з цінника один нуль", – каже Стефано Каверцазіо.

Зниженню цін сприяла також поява великих виробників, які протягом багатьох років неухильно розширювали свої посівні площі як у Швейцарії, так і за її межами.

Ці підприємства в основному розвивалися за двома моделями. Перша включає в себе компанії, що працюють у секторі виробництва конопель, які зуміли розширити свою діяльність, скупили інші, дрібніші компанії і земельні угіддя, і тепер працюють напряму.

У другому випадку йдеться про великі сільськогосподарські підприємства, які орендують землю і приймають рішення про виробництво сирих конопель кожен раз заново в залежності від ринкового попиту, укладаючи або розриваючи договори про вирощування і постачання сировини конопель.

Ці підприємства, діючи масштабно, але гнучко, можуть дозволити собі високоякісне виробництво, з яким дрібні компанії навряд чи здатні конкурувати.

З такими оцінками погоджується президент садівничої асоціації Тічіні Андреа Заніні.

"Деякі фермерські господарства, які відчувають фінансові труднощі, розглядають коноплі як "рятівне коло", не завжди знаючи або розуміючи, з ким саме вони збираються вести бізнес, тож на багатьох у цій області очікували дуже неприємні сюрпризи",

- каже він.

"Приблизно така ж ситуація складається у сфері виноробства. Багато хто розбивав виноградники, які в підсумку давали погану віддачу. Тож зараз серед тих, хто працює з канабісом, йде природний відбір".

"Абсент, казино, банки і коноплі"

Аналогія з виноробством здається особливо доречною, коли розмовляєш з Андреа Р., підприємцем, який вже вдруге вирішив-таки зайнятися конопляним бізнесом.

Ентузіазм, з яким він розповідає про свої теплиці, про проблеми, з якими він зіткнувся, і про методи, які він використовує для того, щоб кінцевий продукт гарантовано мав певну (високу) якість і особливий смак, дуже схожий з ентузіазмом якогось одержимого своєю місією виноградаря в регіоні Лаво.

Андреа Р. – не новачок, ще на межі тисячоліть, у віці 25 років, він був серед тих, хто вирішив заробити собі статки на більш-менш легальному виробництві і збуті сирих конопель.

У той час у Швейцарії був цілковитий законодавчий вакуум у сфері регулювання обороту легких наркотиків.

Суцвіття конопель, навіть з високим вмістом ТГК, можна було і виробляти, і продавати, але – принаймні, теоретично – споживати їх було не можна.

Це були роки напівпідпільних "конопляних магазинів" (Hanfladen), які продавали запашні пакетики з травичкою, зрозуміло, винятково для розвішування їх у гардеробах з метою боротьби з міллю і забезпечення загальної "запашної атмосфери".

Щоправда, ці пакетики були настільки популярні, що люди приїжджали за ними натовпами аж із самої Італії.

Таке враження, що увесь світ просто вирішив відразу позбутися геть усієї молі.

У 2003 році цей бізнес прикрили, і Андреа Р. повернувся на свою колишню роботу автомеханіка, будучи переконаний у тому, що нові дебати про легалізацію канабісу у Швейцарії почнуться тільки років через сто.

Читайте також
Трава для явки: як у США суміщають вибори та референдум про марихуану

Однак все сталося набагато швидше, тож тепер уже 45-річний чоловік побачив шанс все-таки втілити ідею заробляти за допомогою бізнесу на коноплях.

У місті Меліді він відкрив свій магазин Dream і отримав дозвіл від влади вирощувати коноплі в приміщенні, а не в полі або в теплиці.

Цей метод він вибрав для того, щоб гарантовано відвоювати свою нішу на ринку.

Швейцарія, за його словами, складається з чотирьох інгредієнтів: "абсент, казино, банки і коноплі".

Як вважає Андреа Р., поточна ринкова ситуація йому тільки на користь, адже "ті, хто працює погано, повинні будуть зникнути". А його це не стосується.

Нові перспективи

Вирощування канабісу, особливо з "рекреаційною" метою, досі у Швейцарії, перш за все на південь від Альп, не вважається "шанованою справою".

Але в порівнянні з початком 2000-х років в країні все-таки явно сталися позитивні зрушення, насамперед в області законодавства, що регулює виробництво і збут продукції з легких конопель.

"Швейцарське законодавство, незважаючи на деякі проблемні питання, досі рухалося вперед, часто випереджаючи наших сусідів.

А це забезпечує швейцарським підприємствам, особливо в порівнянні з їхніми європейськими колегами, дехто з яких досі працює в умовах правової невизначеності, значні ринкові переваги", – каже Каверцазіо.

"Люди, які були фанатичними противниками конопель, залишаються противниками, – коментує Андреа Р. – Але тепер ми можемо принаймні сказати їм, мовляв, дивіться, коноплі вже продаються у вас в місцевому супермаркеті. Це не змусить їх змінити свої погляди, але дасть привід замислитися".

По-друге, після легалізації в деяких штатах і провінціях США і Канади конопель без лімітів в плані змісту ТГК помітно змінюється і міжнародна ситуація.

Є всі ознаки того, що подібні зрушення скоро можуть відбутися і в Європі, а тому Швейцарія вже почала проводити наукові дослідження в цьому напрямку.

Стефано Каверцазіо, однак, як і раніше, з обережністю ставиться до можливих змін у швейцарському законодавстві, яке регулює обіг конопель і продукції з них.

"На підставі інформації, отриманої нами на даний момент від федеральної влади, Швейцарія має намір здійснювати поступові невеликі кроки в напрямку допуску продукції з більш високим рівнем вмісту ТГК", – упевнений він.

 

SWISSINFO

Міжнародна інформаційна служба Швейцарської національної теле- і радіокомпанії

Матеріали публікуються з дозволу правовласника

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua