Подвійний удар по Земану: які наслідки для України матиме зміна влади у Чехії

Понеділок, 18 жовтня 2021, 11:00 — , Європейська правда
Фото: AFP/East News
Лідери блоку SPOLU Маркета Пекарова-Адамова (найімовірніша спікера Палати представників), Петр Фіала (по центру, потенційний голова уряду) та Маріан Юречка на спільній прес-конференції після виборів. Прага, 9 жовтня 2021 року

Тиждень, що минув від парламентських виборів, повністю змінив політичні  розклади у Чехії.

Перемога опозиції стала настільки очевидною, що чинний прем’єр Андрей Бабіш вже заявляє, що не має наміру приймати пропозицію президента Мілоша Земана першим сформувати уряд – хоча відразу після виборів він стверджував інше.

Втім, замість знятої інтриги, у політичному житті Чехії з’явилися нові. Зокрема, реальні підстави отримали розмови про відсторонення від посади президента Земана – найбільш проросійського голови держави-члена ЄС.

Наскільки реальним є такий сценарій? І як зміниться зовнішній курс Праги, зокрема – щодо України та РФ?

"Радники президента – їдьте до Москви"

"Протест проти абсурдної поведінки посадових осіб Офісу президента", - під такою назвою 16 жовтня пройшов мітинг у центрі Праги.

Цього разу обурення чехів викликає тримання у таємниці інформації державної ваги – яким насправді є стан здоров’я президента і чи здатний він надалі виконувати повноваження.

Після виборів до нижньої палати чеського парламенту, що пройшли 8-9 жовтня, президент Земан провів лише одну зустріч – відразу після виборів прийняв лояльного до нього прем’єра Андрея Бабіша і оголосив йому, що планує надати саме йому пріоритетне право сформувати новий уряд.

Формальна причина для цього існує – через особливості чеської виборчої моделі партія Бабіша ANO, хоч і зайняла друге місце, проте матиме найбільшу фракцію у новому парламенті. Втім, вже тоді було очевидно, що цей крок не відповідатиме волі виборців – два опозиційні блоки SPOLU та PirStan, що сумарно матимуть 108 мандатів із 200, відразу після оголошення результатів виборів оголосили про створення коаліції.

Відразу після зустрічі із прем’єром, президента Земана було терміново шпиталізовано – і це додає інтриги.

Це друга термінова шпиталізація Земана за останній місяць – і це збільшує підстави говорити, що президент за станом здоров'я не здатний виконувати свої обов’язки.

І хоча в апараті Земана переконують, що суттєвих загроз його здоров'ю немає - цьому вже мало хто вірить. Тож не випадково, що на мітингу проти утаємничення стану здоров'я Земана люди прийшли із плакатами "Годі брехати" та "Радники президента - їдьте до Москви".

Такий крок може бути і грою президента – він не перший раз бере паузу, коли обставини складаються проти його планів. Наприклад, після оприлюднення інформації про причетність російських спецслужб до вибухів на чеських військових складах Земан тиждень не коментував цю ситуацію.

Втім, цього разу така пауза відверто грає проти нього.

За чеською конституцією перше засідання новообраного парламенту оголошує президент. Відповідно, від стану його здоров’я залежатиме подальша робота законодавчого  органу.

Після довгого мовчання у канцелярії Земана заявили, що президент назвав дату першого засідання парламенту – 8 листопада. Фактично, це остання дата, коли новий парламент має розпочати роботу (згідно із конституцією, це має відбутися протягом місяцю після виборів). Якби президент ухилився б від цього обов’язку, то 9 листопада парламент мав зібратися без нього самостійно, проте це могло стати підставою для відсторонення Земана.

Це додатково збільшує підозри, що із президентом не все гаразд.

Тож, 9 листопада може стати й днем відсторонення Земана. Справа в тому, що президент має особисто прийняти звіт про відставку діючого уряду. Якщо стан Земана не дозволить йому прийти до парламенту, у депутатів не буде іншого шляху, аніж відсторонити його та оголосити дострокові президентські вибори.

У такому випадку ці церемоніальні функції зможе виконати новообраний спікер.

Ще більше "русофобії"

За тиждень, що президент Земан знаходився у реанімації, настрої у партії прем’єра діаметрально змінилися.

Якщо 9 жовтня Бабіш підтверджував готовність формувати  новий уряд, то ближче до середини тижня в його партії ANO стали натякати про готовність до переходу в опозицію. А 16 жовтня прем’єр заявив, що не прийме пропозицій формувати новий уряд, навіть якщо Земан спочатку доручить це йому.

Така зміна поведінки Бабіша має свої причини, але про це – дещо далі.

Натомість спробуємо проаналізувати, яким буде новий чеський уряд і що від нього чекати Україні.

Із майже стовідсотковою впевненістю можна казати, що новим прем’єром Чехії стане перший номер виборчого списку SPOLU та лідер партії ODS (Громадянська демократична партія) Петр Фіала.

Ще рік тому при такому призначенні можна було б аналізувати плюси та мінуси – партія ODS має репутацію "м’яких євроскептиків", а подібні політичні сили у Європі часто лояльні до РФ. Зрештою, засновником партії є експрезидент Вацлав Клаус, також відомий своєю проросійськістю.

Втім, за останній рік це ризики суттєво знизилися. Інформація про вибухи у Врбетіце призвела до того, що декларувати симпатії до РФ можуть або президент Земан, або політичні маргінали на кшталт комуністів (які, до речі, цього разу вперше поза парламентом).

Показовий момент – найбільш проросійські члени ODS наразі "зіслані" до Європарламенту. І у нинішніх виборах їм навіть не знайшлося місця у виборчих списках.

Щоправда, це не скасовує гострі дискусії всередині нової коаліції щодо актуальних "європейських питань": позиції Чехії щодо нової екологічної політики ЄС, міграційного питання, межі повноважень між національними урядами та Єврокомісією.

Втім, розбіжності щодо жодного з цих питань не виглядають загрозою для коаліції.

Сам Фіала після оприлюднення даних про російський теракт у Чехії, підтримував всі накладенні Прагою санкції проти РФ. Крім того, ще до цього скандалу він буде мішенню критики від РФ, підтримавши демонтаж монумента радянському маршалу Івану Конєву.

Для оцінки зовнішнього курсу Праги не менше значення має кандидатури голови МЗС.

Наразі відомо про двох потенційних кандидатів. Обидва - представники SPOLU, хоч і від різних партій.

Перший – голова парламентського комітету з європейських справа Онджей Бенешик. Він є заступником голови Християнського-демократичного союзу – партії, подібної за ідеологією до німецьких "тезок".

Бенешик неодноразово закликав до посилення санкцій проти РФ, заявляючи, що "Путін ще у дитинстві знищує своїх опонентів". Також він активно заявляв про ризики російської пропаганди, вимагаючи владу вживати заходи для захисту від неї.  

"Як злодій, який кричить "лови злодія!", заклик Кремля до дипломатичного вирішення (конфлікту на Донбасі) є вершиною цинізму. Розвиток російсько-українського конфлікту чітко показує, що це давно підготовлена ​​подія, спрямована на здобуття нових територій або безпосередньо, або у формі васальних регіонів",- заявляв він у 2015 році.

Другий кандидат на посаду голови МЗС -  представник ліберально-консервативної партії TOP 09 та староста району Прага-6 Ондржей Коларж. Він не має значного дипломатичного досвіду, хоча походить із відомої дипломатичної родини.

Втім, попри відсутність дипломатичного бекграунда, його призначення однозначно буде погано сприйнято у РФ.

Саме Коларж є ініціатором вже згаданого демонтажу монументу Конєву. Також він відомий гострою критикою комуністичного Китаю, зокрема – протестував проти візиту до Праги лідера КНР Сі Цзіньпіна.  

При цьому, не виключено, що міністерські портфелі отримають обидва кандидати.

Справа в тому, що у наступному році Чехія головуватиме у ЄС. Через це у коаліції міркують про створення окремого міністерства, яке займатиметься виключно "європейськими" справами. За такого сценарію це міністерство, можливо разом зі статусом віцепрем'єра, отримає Бенешик, а МЗС очолить Коларж.

Шанс для Бабіша

Наостанок – про чинного прем’єра Андрея Бабіша. А також про можливі розклади у випадку дострокових президентських виборів.

Чому Бабіш раптом пішов всупереч волі президента Земана? А головне – всупереч власним інтересам?

Звільнення крісла голови уряду може коштувати Бабішу свободи – проти нього відкрито декілька справ про фінансові махінації. Як вважається, знаходячись на посаді прем’єра, Бабіш міг гальмувати хід розслідування, хоч це і погіршило відносини Чехії із ЄС.

Відповідно – є всі підстави вважати, що після зміни влади ці розслідування суттєво прискоряться.

Через це у чеських експертних колах зріє припущення, що Бабішу вкрай потрібні дострокові президентські вибори, щоб узяти в них участь.

Зазначимо, що сам прем’єр спростовує наявність в себе таких планів, проте саме він є тим кандидатом, який здатний максимально повно перейняти електорат Земана.

А відповідно – у випадку дострокових президентських виборів Бабіш має дуже високі шанси на перемогу.

Така перемога може створити нові точки напруги у відносинах між першими особами країни.

Проте, навіть за такого сценарію новий президент Чехії, навіть якщо ним стане Бабіш, не зможе продовжувати такий відверто проросійський курс, як це робить Мілош Земан.

Автор: Юрій Панченко.

редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua