Вибори без шансів для Росії: хто стане новим президентом Фінляндії

П'ятниця, 26 січня 2024, 14:40 — , Європейська правда
Фото: AFP/East News
Виборча дільниця у Гельсінкі. Фото з парламентських виборів 2023 року

Цієї неділі, 28 січня, фінські виборці вирушать на дільниці обирати нового президента своєї країни на наступні шість років.

Вибори визначать, хто замінить на цій посаді Саулі Нііністьо, який був президентом дві каденції поспіль, як і його попередниця Тар’я Халонен.

Фактично виборчий процес вже стартував: до вівторка тривало "завчасне" голосування. Такою опцією скористалися близько чверті фінів з правом голосу. 

Тим часом провідні ЗМІ публікують численні порівняльні матеріали про кандидатів та влаштовують для них такі собі "іспити" з відповідями на різноманітні запитання зі сфери повноважень президента.

Реклама:

У Фінляндії це – передусім зовнішня політика й оборона, хоча глава держави також відповідає за затвердження законів та призначення деяких посадовців. 

І саме тому результат цих виборів є важливим для України.

Третій зайвий 

Участь у президентських виборах беруть дев’ять кандидатів – представники багатьох політичних партій та один незалежний, шестеро чоловіків і три жінки. 

Це Александр Стубб від найбільшої партії влади "Національна коаліція", Пекка Хаавісто від "Зелених", представник ще однієї урядової партії "Справжні фіни" та спікер парламенту Юссі Халла-ахо, Оллі Рен від центристів, Ютта Урпіляйнен від соціал-демократів, чинна міністерка Сарі Ессая від християнських демократів, Лі Андерссон від "Лівого альянсу", Х’ялліс Харкімо від лібералів Liike Nyt та незалежний кандидат – політолог та експерт-міжнародник Міка Аалтола ("незалежним", до слова, є і чинний президент Нііністьо).

Та за кілька тижнів до виборів вже не було сумнівів, що основне змагання відбуватиметься між трьома кандидатами: Стуббом, Хаавісто і Халла-ахо. 

Стубб вже тривалий час лідирує у рейтингах і має значні шанси здобути перемогу.

Але – не у першому турі, та й за його результатами ще можливі несподіванки. 

Опитування на замовлення Helsingin Sanomat, оприлюднене у понеділок, прогнозує для Стубба 22%, Хаавісто – 20%, Халла-ахо – 18%, Рена – 12%. Порівняно з цим самим опитуванням місяць тому перші двоє дещо втратили підтримку, а от Халла-ахо суттєво наростив її – місяць тому за нього були готові голосувати 13%.

Оприлюднені у середу результати опитування від Åbo Akademi дають схожу картину, але з майже рівними позиціями Стубба й Хаавісто: за першого проголосували би 24%, за другого – 23,4%, Халла-ахо підтримали би 18,1%.

А найсвіжіше опитування для суспільного мовника Yle, оприлюднене у четвер, показало суттєве лідерство Стубба і значний розрив між трійкою лідерів: кандидату "Коаліції" прогнозують 27%, Хаавісто – 23%, Халла-ахо – знов таки 18%. Порівняно з грудневим опитуванням, підтримка Стубба знизилася на три відсоткових пункти, а от Халла-ахо різко зросла – з 10%. 

 
Колаж Yle

Тож майже напевно у Фінляндії буде другий тур президентських виборів.

Наразі виглядає так, що більше шансів пройти у другий тур мають Стубб і Хаавісто. Проте і можливість "ривка" від Халла-ахо виключати не можна.

Тож варто переглянути всю трійку лідерів перегонів. 

"Реалізм, що базується на справжніх цінностях"

Александр Стубб, якому майже 56 років, є представником тієї ж правоцентристської "Національної коаліції", що й прем’єр-міністр Петтері Орпо.

У політичному житті країни він ще з 2000-х років і відтоді неодноразово очолював МЗС Фінляндії, у 2014-2015 роках був прем’єром, після того – міністром фінансів. 

Також у нього за плечима чималий досвід роботи у Брюсселі: ще до входження у фінську політику це була посада аналітика у представництві Фінляндії при ЄС, робота радником президента Єврокомісії, далі – успішне обрання до Європарламенту у 2004 році (вже від "Національної коаліції"). 

Саме з цієї посади він вперше потрапив у крісло глави МЗС, передавши мандат іншому колезі. 

Після періоду роботи в уряді Стубб надовго пішов з фінської політики.

З 2017 року він був віцепрезидентом Європейського інвестиційного банку, перед європейськими виборами 2019 року претендував на "ключового кандидата" від Європейської народної партії (що дало б перспективу очолити Єврокомісію), але програв німцю Манфреду Веберу. 

В останні роки Стубб очолював інститут "Університет Європа" (EUI), що базується у Флоренції. А влітку 2023 року Петтері Орпо запропонував йому балотуватися від партії на президентських виборах, і Стубб погодився. Зараз він має шанси повернутися в політику одразу на топпосаду. 

Неймовірно, але передвиборча програма Александра Стубба доступна на його сайті… українською мовою! Неочікуваний жест уваги, чи не так?

Щоправда, російською мовою також – поруч з англійською, французькою, другою державною шведською, естонською та ще кількома. А ще – "спрощеною" фінською та у відеозаписі мовою жестів. 

Текст програми починається констатацією, що з відкритим нападом Росії на Україну "завершилася епоха, що почалася після закінчення холодної війни", і почався глобальний перерозподіл влади, ослаблення міжнародних інституцій і зміна звичного світового порядку. 

"Фінляндія зі свого боку може вплинути на те, яким буде формуватися цей новий світовий порядок… Моя зовнішньополітична лінія – це реалізм, що базується на справжніх цінностях. Як головнокомандувач, я є своєрідним "замком" міцної оборони. Як лідер цінностей, я хочу слухати та розуміти", – пише Стубб.

Він обіцяє працювати на створення "відкритої, безпечної та інтернаціональної Фінляндії", акцентуючи на прагненні об’єднати суспільство.

У зовнішньополітичному блоці Стубб обіцяє "працювати над тим, щоб Фінляндія просувала у світі реальну політику, засновану на загальнолюдських цінностях". 

"Я обіцяю бути надійним партнером наших західних союзників. Але я обіцяю й бути стратегічним супротивником тих, хто на Сході кидає виклик нашим цінностям", – пише він. 

"Доки Росія продовжує військові дії в Україні, ми не можемо нормально з нею співпрацювати і мати ділові відносини",

наголошує Александр Стубб. 

Він висловлюється за "більш європейський" НАТО – у значенні, що країни Європи мають брати на себе більшу відповідальність за обороноздатність Альянсу. 

"Новий спосіб мислення"

Кандидат від "Зелених", депутат парламенту Пекка Хаавісто добре знайомий українській аудиторії, яка стежить за міжнародною політикою, адже був міністром закордонних справ у попередньому уряді Санни Марін і у цій ролі відвідував Україну під час повномасштабної війни та під час одного з таких візитів погодився на інтерв’ю "Європейській правді"

Тож Хаавісто брав участь в ухваленні усіх важливих рішень за останні роки та чудово обізнаний про поточні справи у міжнародних відносинах.

Політична кар’єра майже 66-річного Пекки Хаавісто почалася ще до розпаду СРСР, з 1980-х років – у мерії Гельсінкі та у парламенті з акцентом на міжнародні відносини. За ці десятиріччя Хаавісто працював на численних посадах у сфері міжнародних відносин та безпеки, серед іншого, спецпредставником ЄС щодо кризи в Судані й Дарфурі та спецдоповідачем ООН щодо мирного процесу у цьому регіоні.

У його резюме є і кілька періодів роботи міністром: в уряді прем’єра Ліппонена ще у 1990-х роках, згодом – в урядах прем’єрів Катайнена і Стубба (того самого, який зараз є його конкурентом на виборах), та, врешті, з 2019 до 2023 року – міністром закордонних справ в урядах Антті Рінне і Санни Марін. 

Для виборця він позиціонує себе як "перемовника у мирних процесах, захисника демократії і прав людини". 

Як "зелений" кандидат Хаавісто робить додатковий акцент на темі захисту довкілля і обіцяє у разі обрання зробити це одним із пріоритетів зовнішньої політики. На додачу до інших нагальних справ. 

У програмній промові він констатує, що світ входить у нову еру, і зараз для того, щоб гарантувати безпеку Європи, "потрібні новий спосіб мислення" і зусилля для того, щоб зберегти міжнародний правопорядок.

Він акцентує, що Фінляндії навіть після вступу у НАТО "не можна забувати про географію" – понад 1000 км сухопутного кордону з Росією, і Фінляндія на цих підставах має вагомий голос у безпекових питаннях і в ЄС, і в НАТО. 

Україна у цій програмній промові згадана десятки разів

"Темпи (допомоги Україні) не мають сповільнюватися, у нашій єдності не має з’явитися тріщин. Посилення політики ЄС у сфері безпеки та оборони – це у тому числі відповідальність Фінляндії". 

"Агресор – Росія – не має отримати можливості "відігратися" і підготуватися до нової війни. Мир має гарантувати безпеку і територіальну цілісність України на постійній основі, якщо буде потрібно – через міжнародні гарантії безпеки. Україна має повернути окуповані Росією території. Україна має отримати ресурси як репарації для відбудови після війни. Справедливість вимагає, щоби воєнні злочинці отримали покарання", – наголошує Хаавісто. 

На його думку, Україна має сама вирішувати, коли починати переговори про мир – можливо, тоді, коли у Росії за якихось обставин зміниться влада або відбудеться значний перелом у війні, а підтримка союзників важлива, щоб Україна на той момент була у більш вигідному становищі. 

Щодо двосторонніх відносин з Росією, Хаавісто припускає, що РФ знову можуть чекати численні "історичні повороти", як протягом усього ХХ століття.

"Давайте користуватися моментами, коли можливо співпрацювати… І рішуче відкидати (співпрацю) у ті періоди, коли Росія діє агресивно, згідно зі своєю імперською ідеологією", – зазначає він. 

Той, хто донатив ЗСУ 

52-річний Юссі Халла-ахо – кандидат від правопопулістів "Справжніх фінів" та чинний спікер парламенту. На початку кар’єри він працював викладачем, а деякий час – другорядним співробітником посольства Фінляндії у Києві. 

У фінську політику Халла-ахо прийшов у 2000-х роках, спершу як депутат від своєї партії у Гельсінкі. У 2011 році він вперше пройшов у парламент, у 2014 році – у Європарламент, і вже багато років залишається одним з найпопулярніших політиків своєї партії.  

Українці та російські пропагандисти добре запам’ятали Халла-ахо за замовленим за донат написом на українському снаряді і відстоюванням позиції, що бажати смерті російським окупантам – нормально і правильно. 

А ще – за виступ у Верховній Раді бездоганною українською мовою (у цьому допомогла філологічна освіта з університету: Халла-ахо спеціалізувався на російській і староцерковнослов’янській мовах). 

А минулої осені Халла-ахо, поруч з десятками інших іноземних "друзів України", отримав від України Орден Ярослава Мудрого

На відміну від України, у Фінляндії Халла-ахо – дуже контроверсійна постать.

Зокрема, він відомий серією скандальних висловлювань, що закінчувалися навіть обвинувальними вироками і штрафами за мову ворожнечі та образу релігії, а також своїми позовами проти ЗМІ і критиків.

Халла-ахо є дуже гострослівним противником імміграції та перетворення Фінляндії на мультикультурну країну та ісламу як "релігії, ворожої до західного світу". 

Не дивно, що хтось у розпал кампанії розвісив у Гельсінкі плакати, що імітують передвиборчу рекламу Халла-ахо, з написом "Фашист Халла-ахо. Фінляндія має бути безпечним місцем для нацистів" (тут слід додати, що фейкові плакати замовили і для Стубба та Хаавісто, приписавши їм інші гасла). 

Cам Халла-ахо відкидає подібні порівняння та в останні місяці подав два позови – проти топпосадовиці мерії Гельсінкі від "Зелених" та відомого стендапера, які назвали його фашистом. 

Ще Хаавісто, як і "Справжні фіни" загалом – євроскептик і вважає, що Фінляндії задля національних інтересів потрібно вийти з ЄС. Що, втім, не завадило його політсилі піти в коаліцію з партіями, які є рішуче проєвропейськими, та відкласти ці гасла на більш далеке майбутнє. 

На відміну від більшості європейських правопопулістів, Юссі Халла-ахо цілковито підтримує членство в НАТО і вважає пріоритетним поглиблення співпраці із США та Британією.

"У наших власних інтересах – щоб НАТО був якомога сильніший. Тоді буде найбільша ймовірність, що ми не опинимося у конфлікті із зовнішньою загрозою, у даному випадку – Росією", – наголошує він. 

Халла-ахо єдиний з усіх кандидатів вважає, що Фінляндія мала би повернути на озброєння протипіхотні міни, посилаючись на досвід України.

Також він вважає (як і Александр Стубб), що Фінляндія за потреби має дозволити переміщувати по своїй території ядерну зброю союзників, адже й сама завдячує більшому захисту "ядерній парасольці" НАТО.

А от Пекка Хаавісто у цьому питанні виступає проти, посилаючись на те, що конкретні місця зберігання ядерної зброї в Європі вже визначені.

Юссі Халла-ахо каже, що не може уявити повернення до business as usual з Росією після всього, що сталося – доки там не відбудуться радикальні зміни. Що, на його думку, малоймовірно в осяжному майбутньому. 

У своєму виступі у Верховній Раді Халла-ахо проводив паралелі між боротьбою Фінляндії за своє існування після нападу СРСР у 1939 році і теперішньою боротьбою України.

"Як тоді, так і сьогодні Росія не поважає ані міжнародного права, ані своїх зобов’язань. Вона не цінує життя ні своїх, ні чужих. Вона вважає, що має право вето на вибори своїх сусідів, право вето навіть на їхнє існування, – наголосив Халла-ахо і додав:

Росія поважає і розуміє силу. На російський імперіалізм треба відповісти силою".

Не менш важливо, що Юссі Халла-ахо підтримує і вступ України в НАТО – адже колись його однопартієць спричинив скандал заявою, що "Макрону або комусь іншому" варто публічно пообіцяти, що Україна ніколи не стане членом Альянсу.

"Навіть якщо Росія цього разу отримає поразку, нова війна – лише питання часу, доки Україна не буде захищена такими інструментами стримування, які Росія вважатиме достатньо серйозними, і не стане перевіряти на міцність", – наголошує він.

"Те, що Україна зараз у стані війни – поганий контраргумент. Якщо НАТО категорично проти приймати країни, які у стані війни, то це дає Росії сигнал, що потрібно влаштувати війну у тій країні, яку вона не хоче бачити в НАТО". 

* * * * *

Ім’я нового президента Фінляндії, який керуватиме країною аж до 2030 року, остаточно стане відоме вже після другого туру, який має пройти 11 лютого. 

Але можна з впевненістю сказати, що хто б не виграв у цих перегонах, підтримка України з боку Фінляндії залишиться незмінно потужною. 

Як і голос Фінляндії у ЄС і НАТО на користь того, щоб швидше зміцнювати обороноздатність і готуватися до усіх сценаріїв.

Авторка: Марія Ємець,

журналістка "Європейської правди"

 
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: