Суд схиляють до перезавантаження: як Дональд Туск вирішує конституційну кризу в Польщі

Понеділок, 11 березня 2024, 09:37 — ,
Фото: Piotr Molecki/East News
Успіх нової польської влади значною мірою залежить від здатності вирішити проблему з Конституційним трибуналом

Сформований попередньою владою Польщі та лояльний їй Конституційний суд, а тепер – ще й готовий блокувати всі ключові ініціативи влади нової.

З таким викликом зіткнувся уряд Дональда Туска, оскільки польська судова система за вісім років перебування при владі "Права і справедливості" ("ПіС"), як вважається, стала політизованою та залежною від цієї партії.

А найбільшої критики зазнав саме Конституційний трибунал (КТ). І це не дивно – адже у цього суду наразі є репутація такого, що навіть зараз залишається повністю керованим "ПіС".

Ще до парламентських виборів Туск заявляв, що має план, як вирішити цю проблему, проте ніколи його не оголошував. Тож тепер настав час цей план реалізувати.

Реклама:

Для цього керівна більшість вже представила потужний законодавчий пакет, що складається з кількох постанов, двох законопроєктів та пропозиції про внесення змін до Конституції.

Перший крок вже зроблено – Сейм прийняв постанову про усунення наслідків конституційної кризи 2015-2023 років у контексті діяльності Конституційного трибуналу.

Та чи вдасться Туску реалізувати свій план? Адже опозиція чинитиме потужний опір.

Декомунізація з багатьма питаннями

Конституційний трибунал існує в Польщі вже майже сорок років, тобто ще з комуністичної доби.

І хоча в постсоціалістичній Польщі у 1997 році до Конституції були внесені значні зміни, що стосувалися функціонування Трибуналу, найсерйозніше потрясіння в історії цього органу розпочалося у 2015 році – одразу після приходу до влади партії "Право і справедливість".

Одна з ключових виборчих тез "ПіС" полягала у тому, що посткомуністична люстрація у країні не була проведена повністю. Зокрема, люстрації не були піддані судді, й серед них – судді й навіть голова Конституційного трибуналу.

Тож не дивно, що заміна суддів, що працювали ще у комуністичну добу, стала однією з головних задач "ПіС".

Проте, як вважають у нинішній владі, зроблено це було далеко не завжди в законний спосіб.

Зокрема, було достроково припинено мандат усім суддям, що почали свою роботу за часів соціалістичної Польщі, замінивши їх дружніми до "ПіС" суддями.

І це не єдине сумнівне рішення щодо формування складу КТ. Як стверджують у нинішній коаліції, суперечливим з точки зору закону було призначення у 2016 році нинішнього керівництва Трибуналу, включаючи його голову Юлію Пшиленбську.

Окрім того, на адресу Конституційного трибуналу та окремих суддів лунали й інші звинувачення. Так, на думку критиків, Трибунал розглядає дедалі менше справ, немає чітких правил призначення суддівських колегій, а сам орган став занадто політизований.

Тут доцільно нагадати, що саме через резолюцію КТ провели найбільш одіозне рішення за правління "ПіС" – де-факто повну заборону абортів у країні. Це рішення, яке згодом стало одною з головних причин поразки "ПіС", не мало шансів бути прийнятим звичайним чином, адже щодо нього не було єдності навіть серед партії влади.

І за таких умов ухвала Конституційного трибуналу виявилася вкрай зручним інструментом для просування непопулярного рішення. І хоча формально аборт був дозволений у разі загрози для життя породілля, мало хто з лікарів був готовий брати на себе таку відповідність, що призвело до смертей кількох жінок.

Тож не дивно, що це рішення викликало масштабні протести, які пройшли по всій країні, та дало аргументи опозиції за скасовування цієї норми та повернення до "абортного компромісу", який діяв раніше (заборона абортів через соціальні причини та дозвіл через медичні), що підтримують навіть найконсервативніші учасники нинішньої коаліції.

Та залишається питання: як технічно провести таке скасування, не маючи конституційної більшості у Сеймі?

Від того, чи вдасться новій коаліції знайти відповідь, значною мірою залежить успіх її роботи. 

Адже президент Анджей Дуда погрожує оскаржувати у Конституційному трибуналі усі спроби нової влади переглянути ключові кроки своїх попередників. 

А в такій ситуації політично заангажований КТ лише заглиблює політичну кризу в країні.

Сценарії перезавантаження

Після тривалих дебатів 4 березня на пресконференції за участю міністра юстиції Адама Боднара представили пакет правових актів щодо комплексної реформи Конституційного трибуналу.

Також анонсовано підготовку законопроєкту, "спрямованого на внесення змін до Конституції у контексті функціонування Конституційного трибуналу та запровадження принципу прямого застосування Конституції загальними судами".

Як зазначила голова парламентського комітету юстиції Каміла Гасюк-Піхович, запропоновані зміни мають запевнити громадян, що Конституційний трибунал захищає їхні права та свободи, закріплені в Конституції Польщі, а також охороняє конституційність законів, а не інтереси будь-якої політичної партії.

А вже 6 березня польський Сейм підтримав постанову щодо усунення наслідків конституційної кризи 2015-2023 років у контексті діяльності Конституційного трибуналу.

Резолюцію підтримали 240 депутатів, 197 – проголосували проти.

"Цією постановою ми розпочинаємо процес ремонту Конституційного трибуналу, необхідний, довгоочікуваний, обговорений і мудро спланований процес", – заявила Гасюк-Піхович.

Оскільки, за її словами, Конституційний трибунал наразі асоціюється з "підставними суддями-дублерами, змінюваними в останній момент у судових колегіях, і вироками, зміст яких відомий до ухвалення".

У документі зазначені, зокрема, зауваження до діяльності деяких суддів Конституційного трибуналу, яка "несумісна з гідністю посади". Водночас текст постанови закінчується закликом до чинних його суддів визнати, що їхні повноваження закінчилися.

Втім, останнє положення може мати серйозні перешкоди.

Зокрема, досі незрозуміло, що робити, якщо нинішні судді Конституційного трибуналу не погодяться добровільно піти у відставку.

Виникає ситуація, коли коаліція вважатиме рішення суддів юридично помилковими, проте ці судді все одно продовжуватимуть займатися своєю діяльністю.

Виходом із такого глухого кута у коаліції бачать ухвалення нового закону про Конституційний трибунал та положення про його виконання.

Ще одна можливість перезавантаження роботи Трибуналу – внесення змін до Конституції. Розроблений коаліцією проєкт змін передбачає запровадження нового способу обрання суддів Трибуналу кваліфікованою більшістю у 3/5 депутатів на дев'ятирічний термін.

Також пропонується обмежити можливість балотуватися на посаду судді для депутатів та євродепутатів, сенаторів і членів Ради міністрів Польщі протягом чотирьох років після припинення повноважень.

Окрім того, у проєкті йдеться про поняття так званого розосередженого конституційного контролю, тобто можливості безпосередньої оцінки загальними та адміністративними судами відповідності законодавчих положень Конституції, що могло би стати запобіжником від можливого впливу однією політичної сили на діяльність КТ.

Варто підкреслити, що поправки до Конституції також передбачають, що в разі їх схвалення завершується термін повноважень нинішнього складу Трибуналу. А це своєю чергою надало б можливість для відкриття нової сторінки в історії цього органу.

Втім, піти цим шляхом буде непросто. Для ухвалення конституційних поправок необхідно не менше 2/3 голосів, тобто підтримка 307 депутатів. Коаліція ж має 248 голосів, чого явно недостатньо.

Тим більше, що представники "ПіС" очікувано заявили, що голосуватимуть проти змін до Конституції. 

* * * * *

Масштабна реформа судової системи у сусідній Польщі вже стартувала.

Вже зараз очевидно, що цей шлях буде дуже непростим і зустрічатиме опір з боку тих політиків, які ще нещодавно мали усі важелі правління в Польщі.

Та без цієї реформи розраховувати на перезавантаження країни неможливо – і у Дональда Туска це чудово розуміють.

Так саме добре усвідомлюють у "ПіС", що втрата цього інструменту впливу на нову владу може остаточно поховати їхні сподівання на швидкий реванш.

А тому боротьба за Трибунал стане суперечкою з нульовою сумою – досягнення компромісу тут просто неможливе.

І, на жаль, одним із заручників цього протистояння стає й Україна. 

Автори: 

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник,

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"

 
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: