Антитютюнова політика ЄС: яких акцизів чекати Україні

Четвер, 13 серпня 2015, 09:26 — Костянтин Красовський, Міністерство охорони здоров'я

Одним із наслідків підписання Угоди про асоціацію з ЄС стало поступове підвищення акцизних ставок на тютюнові вироби, які в ЄС у кілька разів вищі, ніж в Україні.

Що це означає? Це питання вже викликало експертну дискусію. Доводилося читати, що збільшення тютюнових акцизів в України до рівня норм ЄС призведе лише до збільшення контрабанди та контрафактної продукції, але не вплине на звички українців палити.

Що ж насправді означає ця норма Угоди про асоціацію?

Насамперед процитуємо саму Угоду. Її стаття 352 передбачає "поступове наближення акцизних ставок на тютюнові вироби, наскільки це можливо, беручи до уваги обмеження регіонального контексту, в тому числі шляхом діалогу на регіональному рівні та відповідно до Рамкової конвенції ВООЗ про контроль над тютюном 2003 року".

В свою чергу стаття 6 Рамкової конвенції визнає, що цінові й податкові заходи є ефективним і важливим засобом скорочення споживання тютюну різними групами населення, особливо молоддю, а також визначає, що країни мають здійснювати податкову політику і, в разі доцільності, цінову політику стосовно тютюнових виробів, для того щоб сприяти досягненню цілей у галузі охорони здоров’я, спрямованих на скорочення споживання тютюну.

Отже, основною метою податкової політики ЄС стосовно тютюнових виробів є скорочення їх споживання.

На додаток така податкова політика має сприяти зростанню надходжень до державного бюджету та скороченню нелегального обігу сигарет між країнами.

За даними Єврокомісії, завдяки зростанню акцизів та інших заходів контролю над тютюном в 27 країнах ЄС загалом продаж сигарет та тютюну для самокруток (із розрахунку 0,75 грам тютюну = 1 сигарета) у 2002-2014 роках скоротився з 893 млрд сигарет до 606 млрд сигарет.

Простіше кажучи – за останні 13 років споживання тютюну в ЄС скоротилося майже на третину.

Одночасно сумарні доходи від оподаткування тютюнових виробів у цих 27 країнах зросли з 60 млрд до 82,5 млрд євро, або на 38%.

Зростання доходів від оподаткування тютюнових виробів при скороченні їх продажу відбулося завдяки збільшенню середньої ставки акцизу у 2002-2014 роках з 72 євро до 134 євро на 1000 сигарет, або на 85%.

Продаж сигарет і акцизні доходи в 27 країнах ЄС загалом, дані Єврокомісії 

Варто підкреслити: зменшення продажів відбулося завдяки саме скороченню споживання тютюнових виробів, а не через зростання обсягів їх нелегального споживання.

У звіті SUN Report, підготовленому європейською агенцією KPMG на замовлення чотирьох найбільших тютюнових корпорацій, показано, що у 2007-2014 роках оподатковане внутрішнє споживання сигарет у 27 країнах ЄС скоротилося з 629 млрд до 453 млрд, або на 28% за сім років, тоді як обсяги неоподаткованого споживання залишалися стабільними – близько 90 млрд на рік.

Споживання сигарет у 27 країнах Євросоюзу (млрд сигарет), KPMG SUN Report 

Звісно, що "нові європейці" - країни, які приєдналися до ЄС в 2004 та 2007 роках (Польща, Словаччина, Чехія, Угорщина, Словенія, Латвія, Литва, Естонія, Румунія та Болгарія), - змушені були швидко підвищувати ставки тютюнових акцизів.

Темпи зростання акцизного навантаження у нових країнах ЄС були різними, в деякі роки - досить високими.

Наприклад, в Латвії в 2006-2009 роках воно зросло з 16 до 68 євро, або в чотири рази за три роки. В Румунії в 2004-2007 роках (перед вступом до ЄС) воно зросло з 14 до 39 євро, або в 2,8 рази.

Середнє акцизне навантаження (євро на 1000 сигарет) в нових країнах ЄС у 2004-2015 роках

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

Польща

27

33

43

45

54

64

64

77

75

87

93

98

Чехія

29

31

41

58

66

75

76

82

83

84

84

85

Словаччина

39

40

52

50

60

78

78

86

83

91

93

94

Угорщина

42

46

51

49

61

68

67

67

78

89

89

91

Словенія

47

50

56

61

64

67

71

80

86

97

101

106

Литва

21

21

20

25

37

45

68

65

69

73

73

78

Латвія

12

14

16

23

45

68

69

72

76

80

83

100

Естонія

26

30

34

35

48

64

67

75

85

88

94

98

Румунія

14

17

28

39

45

55

74

79

77

80

84

91

Болгарія

20

19

37

35

41

51

76

77

77

79

79

79

Якими були наслідки цих кроків?

У 10 нових країнах ЄС надходження до бюджету від тютюнових акцизів за 11 років зросли у 3,4 рази - з 3,7 млрд євро у 2001 році до 12,5 млрд євро у 2012 році.

За даними згаданого вище звіту KPMG, у 2007-2014 роках споживання сигарет (легальних та нелегальних разом) у цих 10 країнах зменшилося з 179 млрд до 111 млрд, або на 38% за сім років, тоді як обсяги нелегального ввозу і вивозу сигарет в ці роки залишалися досить стабільними (Рис. 3).

Опоненти підвищення акцизів зазвичай оперують цифрами частки контрабанди в загальному споживанні, але ця частка зростає через зменшення обсягів легального споживання сигарет, а не через зростання обсягів контрабанди.

Споживання сигарет у 10 нових країнах ЄС  (Польща, Словаччина, Чехія, Угорщина, Словенія, Румунія, Болгарія, Латвія, Литва та Естонія), млрд сигарет, дані KPMG 

Позитивний ефект від збільшення тютюнових акцизів можна побачити на наступному прикладі.

Директива 2011/64/ЄС надає Болгарії, Естонії, Литві, Латвії, Польщі, Греції, Угорщині та Румунії перехідний період до 31.12.2017 року, щоб досягти рівня 90 євро на 1000 сигарет (в усіх інших країнах ЄС цей рівень запроваджено з 1.01.2014 року).

Проте станом на 2015 рік лише в Болгарії, Чехії та Литві рівень акцизного навантаження не перевищував 90 євро.

Аналогічним чином, Латвія та Естонія мали право не підвищувати акциз до рівня 64 євро на 1000 сигарет до 31.12.2009 року, але вже в 2009 році вони перевищили цей рівень.

Країни ЄС не затягують підвищення ставок акцизу до останнього, а завчасно підвищують їх, бо це вигідно для громадського здоров’я та державного бюджету.

Отже, проводячи подібну політику, Україні варто спиратися на досвід нових країн ЄС – він показує значні переваги такого швидкого зростання акцизів.

Досвід "нових європейців" спростовує численні міфи, які зараз циркулюють в Україні, щодо негативних наслідків такого кроку. 

При цьому варто пам'ятати – щоб наздогнати європейські стандарти, таке підвищення в Україні має бути досить стрімким, до 30% на рік протягом кількох років поспіль

 

Автор: Костянтин Красовський,

завідувач сектора контролю над тютюном
Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України

Публікації у рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору автора.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua