Пенсійна "контрреформа" у Польщі. Чим вона загрожує Україні

П'ятниця, 21 серпня 2015, 14:47 — Юрій Панченко, Європейська правда
polskieradio.pl

Заяви нового президента Польщі Анджея Дуди вже викликали активну громадську дискусію в Україні про те, чого чекати від нового глави сусідньої країни.

Дуда - представник партїі "Право і Справедливість" (ПіС), яка має яскраво виражену прихильність до націоналістичних ідей. З одного боку, праві традиційно вважалися жорсткими критиками Москви (що співпадає з позицією України), з іншого – акцентування уваги частини лідерів ПіС на болючих історичних питаннях українсько-польських взаємин явно не піде на користь діалогу Києва та Варшави.

Така дискусія точилася і на нашому сайті - звучали як песимістичні,так і оптимістичні оцінки.

Та поза увагою залишилося інше питання – яким буде економічний вектор розвитку Польщі і чи відповідатимуть реалії політичним амбіціям нового президента.

Питання не просте, попри те що нинішня польська економіка – одна із найздоровіших в Євросоюзі.

Як відомо, Польща пройшла економічну кризу, зберігши позитивні показники зростання ВВП. Економічні успіхи Польщі зумовлюють обґрунтованість політичних амбіцій. Однак після президентських виборів ситуація змінилася.

Анджей Дуда йшов на вибори із цілим набором популістських заяв, ключова з яких – зниження пенсійного віку у країні.

Більш того, він не збирається відмовлятися від цих обіцянок. Він вже звернувся до Сенату з пропозицією провести одночасно із парламентськими виборами 25 жовтня референдум, одним з ключових питань якого буде зниження пенсійного віку.

Анджей Дуда певний, що підвищення пенсійного віку до 67 років (це сталося у 2013 році, до того пенсійний вік складав 60 років для жінок, 65 для чоловіків) призвело до значних змін в житті працюючих громадян і їх родин. "Це викликало чимало сумнівів щодо підстав введеного закону. Регулювання набуття пенсійних прав є однією з ключових суспільних проблем. Тому потрібно дозволити громадянам висловитись з цього питання", - сказав Дуда.

Тому він пропонує повернути старі пенсійні норми.

Рішення про проведення референдуму ще має бути затверджено Сенатом.

Однак незалежно від рішення парламентарів,  питання зниження пенсійного віку стане важливою виборчою картою.

Відмова від проведення референдуму дасть новому президенту та партії "Право та справедливість" дуже сильний аргумент проти нинішньої коаліції, тобто - проти свого запеклого супротивника "Громадянської платформи". Звинувачення у антисоціальній політиці, тим більше – напередодні виборів – чудовий аргумент для будь-якої опозиції.

В свою чергу, згода на проведення референдуму – прекрасна можливість для "Права та справедливості" мобілізувати своїх прихильників, щоб ті прийшли на виборчі дільниці.

У будь-якому випадку, тема пенсійного віку стане однією з ключових на найближчих виборах у Польщі. Це також означає, що цю тему не вдасться "забути" після виборів.

Новий уряд (навіть у випадку перемоги правлячої "Громадянської платформи") не зможе ігнорувати результати народного волевиявлення.

Якими будуть ці результати? Польські соціологи ще не провели відповідних замірів, однак на президентських виборах ця ставка вже забезпечила успіх Анджею Дуді.

То ж проаналізуємо: що буде, якщо польський уряд насправді піде на зменшення пенсійного віку?

Головний економіст Форуму громадського розвитку (авторитетний експертний центр в Польщі) Олександр Лашек вважає, що такі зміни матимуть вкрай  негативний вплив на довгострокові перспективи польської економіки.

Звичайно, негативні наслідки Польща відчує не одразу.  

Вони не змінять темпи економічного зростання у найближчі роки, але вже у середньостроковій перспективі (5-10 років) польська економіка просто втратить стимули для зростання.

Тим більше, що Польща, як і Україна, має проблему старіння населення – це додатково посилює негативний вплив зменшення пенсійного віку.

Може видаватися дивним, що ми аналізуємо цю проблему як загрозу для України – ми вже звикли не дивитися на горизонт планування більш ніж один рік.

Однак, у перспективі політика нового керівництва Польщі може стати проблемою і для України.

Отримавши проблеми у економіці, Польща буде вимушена зменшити свою зовнішню політичну активність. Далеко не факт, що через п’ять років її допомога буде нам менш актуальна, ніж зараз.

Це також потенційний фактор ризику для українських експортерів, значна частина яких свій вихід на ринки ЄС починають із сусідньої країни. Не кажучи вже і про польські пенсійні фонди, які у перспективі мають стати одним із ключових інвесторів в українську економіку.

Але є ще один ризик для України.

Польська економічна модель традиційно вважається одним із головних взірців для українських реформаторів.

Відмова Варшави від пенсійної реформи стане ще однією перешкодою на шляху до реалізації пенсійної реформи в Україні.

І немає жодної різниці, що навіть у випадку зменшення пенсійного віку у Польщі він залишиться вищим за нинішній в Україні. Попит на популістські дії в Україні завжди був дуже високим.

І якщо в Польщі така політика означатиме лише віддалені труднощі, то для України просування таким шляхом означатиме остаточне знищення національної економіки.

Як кажуть, поки гладкий схудне, худий здохне… 

 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора. 

 

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua