Дякуємо за чесність. "Газпром" спростував свої аргументи на користь Nord Stream-2

Четвер, 24 березня 2016, 16:55 — Карел Хірман, енергетичний експерт, Словаччина

Шеф "Газпрому" Олексій Міллер підтвердив основні економічні аргументи тих країн-членів Європейського Союзу, в тому числі Словаччини, які неодноразово рішуче протестували проти проекту будівництва нового газопроводу Nord Stream-2 з Росії через Балтійське море до Німеччини.

Що ж сталося?

Проект газопроводу неодноразово критикували керівники країн Балтії, Вишеградської четвірки, Балкан, а також України. Усі вони впевнені, що цей проект має геополітичне значення для РФ, чиїм завданням є обійти блокування транзиту газу в Європу та Україну.

Європейська комісія вивчає відповідність цього проекту чинному енергетичному законодавству, а також стратегічним принципам створюваного енергетичного Союзу.

Остаточного висновку ЄС поки немає, але навіть без детального вивчення помітні суперечності в оцінці окремих органів ЄС в таких спірних питаннях, як, наприклад, обов'язковий характер використання європейського законодавства щодо морської ділянки газопроводу в акваторії Балтійського моря. При цьому прихильними щодо реалізації цього проекту залишаються уряди Німеччини та Австрії.

Інші політичні лідери ЄС, навпаки, публічно вказали на той факт, що якщо проект Nord Stream-2 буде реалізований, то разом з уже чинним газопроводом "Північний потік-1" частка цього транспортного коридору в системі поставок російського газу в ЄС складе до 80%. А це вже створює фундаментальний конфлікт з принципом диверсифікації транспортних шляхів – про диверсифікацію постачальників у цьому випадку, звісно, і не може бути й мови.

Аргументи адвокатів Nord Stream-2

"Газпром" і його партнери в проекті, зокрема, німецька Wintershall і австрійська Omv, робили акцент на зростанні газових потреб Європи.

Згідно з їхніми доводам, поставок російського газу через газопровід Nord Stream-2, з річною потужністю 55 млрд кубометрів на рік, ЄС потребуватиме вже за кілька років. Причини цього – падіння видобутку зі старих свердловин на території ЄС: у Нідерландах та на шельфі Північного моря.

Боси "Газпрому", Wintershallu і Omv Unisono переважно акцентували на сценарії загрози дефіциту газу в Європі, який має бути негайно компенсований.

Критики цього проекту, в тому числі і я особисто, неодноразово, на основі відповідних статистичних даних і помірного зростання попиту на газ, ставили такий прогноз "Газпрому" під сумнів.

І справді – за останні п'ять років споживання газу в Європі зменшилося приблизно на 20%, насамперед за рахунок економії з боку споживачів, слабкої конкурентоздатності газу для виробництва електроенергії і теплих зим.

Споживання газу в ЄС знижується швидше, ніж падає видобуток газу в Європі.

Крім того, ЄС вже почав реалізацію нових проектів, які мають бути реалізовані до 2020 року. В першу чергу йдеться про постачання скрапленого газу (СПГ), а наслідком розвитку світового ринку стало те, що ціна на скраплений газ вже є конкурентною у порівнянні з цінами на газ, що транспортується газопроводами.

На стадії будівництва знаходиться новий газопровід, який приноситиме мільярди кубометрів азербайджанського газу в Південну Європу. Також дуже перспективними виглядають плани видобутку газу на шельфі Румунії і в перспективі – Болгарії та в східній частині Середземного моря.

Визнання "Газпрому"

У таких геополітичних проектах, як газопровід Nord Stream-2, дуже важливо розуміти не тільки декларовані, а й реальні цілі його творців.

Цього тижня російські ЗМІ оприлюднили конкретні деталі різкого обміну кореспонденцією між найбільшими російськими виробниками газу – компаніями "Газпром", НОВАТЕК і "Роснефть" – і президентом Володимиром Путіним.

Листування стосувалася можливості скасування або, принаймні, пом'якшення абсолютної монополії "Газпрому" на постачання газу в Європу. Природно, що керівник "Газпрому" Олексій Міллер категорично проти такого сценарію і прагне не допустити, щоб газ в ЄС почали експортувати й інші російські компанії.

При цьому його аргументація, яку цитували російські ЗМІ, вкрай важлива з точки зору оцінки доцільності Nord Stream-2.

Ось що Міллер написав своєму босові в Кремлі (цитати наводяться за rbc.ru): "Виходячи з консервативного припущення, що традиційні експортери (Росія, Алжир, Лівія) збережуть поставки на рівні 2015 року,

контрактні зобов'язання інших постачальників повністю закривають усі потреби Європи до 2022-2025 років, в тому числі й ті, які виникають внаслідок падіння власного видобутку газу, оскільки Європа продовжує зниження його споживання".

Міллер далі наводить статистичні дані про зниження споживання газу в ЄС і нагадує, що в довгострокових контрактах, які повинні були змінити "Газпром" під тиском європейських клієнтів, ціна прив'язана не тільки до вартості сирої нафти і нафтопродуктів, але й до цін на спотових ринках газу.

"У такій ситуації можливість продати додаткові фізичні обсяги газу газовим трейдерам на хабах існує, але ці продажі ведуть тільки до створення надлишку пропозиції над попитом і в кінцевому рахунку до деградації ціни", – пояснює шеф "Газпрому" реальну ситуацію на європейському газовому ринку.

"Поява на ринку додаткового газу неминуче призведе до конкуренції між російськими постачальниками, що не відповідає державним інтересам РФ", – відзначає Міллер у своєму листі.

Козир для Словаччини і України

Оприлюднене листування дає потужний козир Словаччині та іншим країнам, що різко виступають проти будівництва Nord Stream-2 – насамперед Україні.

Лист Міллера показує, що керівництво "Газпрому" чудово розуміє реальну картину розвитку газового ринку Європи.

Досі в ході обговорення Nord Stream-2 основну увагу було приділено геополітичного впливу газопроводу на українську економіку.

Певною мірою це можна було назвати слабкістю противників проекту. Тому що така аргументація давала можливість "Газпрому" і його партнерам, а також чиновникам у Берліні та Відні говорити про переваги цього проекту для європейських клієнтів. Відповідно, акцент робився на необхідності забезпечення достатнього обсягу газу для ЄС.

Оприлюднене листування, однак, переконливо свідчить, що

навіть "Газпром" не розглядає можливість збільшення поставок газу в Європу, як мінімум – в перспективі найближчих 10 років.

І тепер остаточно зрозуміло: проект газопроводу Nord Stream-2 призначений служити виключно зміцненню домінуючого становища ринку ВАТ "Газпром" і його партнерів на ринках ЄС і України, а також захисту національних інтересів Кремля.

Таким чином, кожен раз, коли уряди в Берліні та Відні продовжують політичну підтримку Nord Stream-2, їм варто рішуче нагадати слова Міллера.

Саме тому варто сказати: дякуємо, "Газпром", за відвертість ;)

Втім, не варто забувати й інший ключовий момент – доля поставок газу в Європу залежить від того, чи зможуть Україна і Словаччина підтвердити якість, рентабельність та довгострокову надійність свого транзитного коридору для постачання сибірського газу в Європу. Безумовно, все це потребує не тільки інвестицій в його модернізацію, а також надання нових бізнес-сервісів для всіх клієнтів.

Все це повинно збільшити привабливість україно-словацького газового транзиту, зробивши його невразливим для геополітичних ігор і політичного лобіювання.

Зрештою, така робота повинна поставити крапку в тривалій суперечці про кращі шляхи транзиту газу в ЄС.

 

Автор: Карел Хірман,

радник з енергетичних питань
прем'єр-міністра Словаччини у 2010-2012 роках Івети Радічової

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua