День транспорту в парламенті: євроінтеграційний вимір

Понеділок, 5 грудня 2016, 16:00 —

Цього тижня у Верховній раді буде день транспорту. Є досить багато пов’язаних із цією сферою законопроектів, що потребують невідкладного розгляду. Україна взяла на себе досить вагомі зобов’язання щодо безпеки перевезень і має виконати їх у доволі стислі терміни.

Безпека перевезень – у пріоритеті

Проект закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо приведення їх у відповідність до законодавства Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів" №4644 передбачає імплементацію Директиви 2008/68/ЄС про внутрішні перевезення небезпечних вантажів. Положення цієї Директиви мають бути впроваджені для усіх міжнародних автомобільних перевезень таких вантажів протягом одного року з моменту набрання чинності Угодою про асоціацію, а щодо внутрішніх перевезень – протягом трьох років.

Документ покликаний посилити безпеку транспортних систем, створити передумови для подальшої імплементації відповідних технічних положень – адже, серед іншого, має бути розроблено низку нормативно-правових актів на рівні уряду.

Зокрема, потрібно внести зміни до закону України "Про дорожній рух" стосовно періодичності проходження обов’язкового технічного контролю для спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі. Також необхідно передбачити у Правилах дорожнього руху відповідне маркування таких транспортних засобів. Мають бути затверджені правила перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами України та багато іншого.

Законопроект №4644 відповідає вимогам Директиви 2008/68/ЄС і має бути розглянутий якнайшвидше, з огляду на ті терміни, які передбачені в Угоді про асоціацію.

Інший, безпековий проект закону "Про державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації" №4046а гармонізує національне законодавство та посилює контроль за авіаперевезеннями. Основною метою запропонованих змін є необхідність врахувати стандарти IКАО (Міжнародна організація цивільної авіації), ЄКЦА (Європейська конференція цивільної авіації) та Європейської організації з безпеки аеронавігації (Євроконтроль).

Міжнародні та внутрішні перевірки стану авіаційної безпеки суб’єктів України засвідчують значне відставання від міжнародного рівня та вимог ІКАО.

Ухвалення закону і затвердження нової програми авіаційної безпеки цивільної авіації в Україні, що регламентується ч. 1 ст. 85 Повітряного кодексу України, є актуальними і необхідними для виконання. Головною спрямованістю законопроекту є чітке виконання стандарту 3.1.1. додатку 17 "Безпека. Захист цивільної авіації від актів незаконного втручання" Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та незалежних аудиторських перевірок стану безпеки польотів в цивільній авіації України.

Планується уточнити у Повітряному кодексі України термін "сертифікація" - це не просто засвідчення, а обов’язкова процедура підтвердження відповідності суб’єкта або об’єкта авіаційної діяльності вимогам законодавства. Суттєвим є доповнення ст. 85 ("Організація забезпечення авіаційної безпеки") ч. 6 Повітряного кодексу України принциповим положенням про те, що створення служб авіаційної безпеки в аеропортах та провайдерах аеронавігаційного обслуговування є обов’язковим.

Також вносяться зміни до закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", до статей 6 та 9 в частині підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності.

Однією з найважливіших сучасних тенденцій у цивільній авіації є лібералізація регулювання міжнародних повітряних сполучень. Низка держав вже почала процес перегляду своєї авіатранспортної політики у цьому напрямку. Українське законодавство в сфері цивільної авіації потребує реформування та удосконалення з метою створення умов, у яких повітряний транспорт матиме змогу розвиватись на якісному рівні.

Сьогодні Україна має зобов’язання за 39 міжнародними договорами у рамках міжнародного повітряного права. Законопроект відповідає нормам права ЄС та наглядно демонструє наміри України максимально реалізувати умови Угоди про Спільний авіаційний простір з ЄС.

Торкається різних аспектів безпеки і проект закону України "Про внутрішній водний транспорт" № 2475а. Загалом він спрямований на врегулювання правовідносин у галузі судноплавства на внутрішніх водних шляхах, сприяння розвитку берегової інфраструктури, переорієнтацію вантажопотоків на екологічний та економічний річковий транспорт тощо.

Основним нормам права ЄС законопроект відповідає і може бути прийнятий за основу. Водночас під час подальшого опрацювання було би доцільно врахувати норми Директиви Ради 96/75/ЄС про системи фрахтування та ціноутворення на національному та міжнародному внутрішньому водному транспорті (як і було передбачено урядовими планами імплементації Угоди про асоціацію), а також детальніше виписати положення Директиви 2005/44/ЄС про гармонізовані інформаційні послуги (йдеться про статтю 69 законопроекту щодо річкової інформаційної служби).

Розвиток судноплавства: не все так однозначно

Парламент має також розглянути пакет законопроектів, що стосуються розвитку судноплавства: про внесення змін до Митного кодексу України - №№2713 та 2713д, а також про внесення змін до Кодексу торговельного мореплавства України (№2712).

Усі три законопроекти пропонують скасувати надання дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, для іноземних суден, які здійснюють каботажні перевезення.

Ця новація загалом відповідає Угоді про асоціацію. Зокрема, положенням статті 135 Угоди щодо застосування сторонами принципу необмеженого доступу до міжнародних морських ринків та торгівлі на комерційній та недискримінаційній основі, а також надання суднам іншої сторони режиму, не менш сприятливого, ніж той, що застосовується до власних суден або суден будь-якої третьої країни. При цьому, однак, в подальшому

слід уточнити відповідність нормам Директиви 2009/15/ЄС (імплементація якої також випливає зі змісту Угоди) щодо підвищення безпеки та запобігання забрудненню вод шляхом проведення пріоритетних інспекцій суден.

Директива встановлює заходи з проведення інспекцій, оглядів та сертифікації суден на відповідність міжнародним конвенціям з безпеки на морі та запобігання забрудненню морів, сприяючи при цьому реалізації мети вільного надання послуг.

Законопроекти 2713 та 2713-д передбачають умовне повне звільнення від оподаткування митними платежами резидентів України при тимчасовому ввезенні морських (річкових) суден. Законопроект 2713-д, на відміну від 2713, передбачає конкретні умови, за яких це може бути здійснено.

На перший погляд, ця норма також може здаватися такою, що відповідає вищезгаданій статті 135 Угоди. Однак Україна також зобов’язалася імплементувати положення Митного кодексу ЄС (Регламент 450/2008), який передбачає, що режим тимчасового ввезення надається за загальним правилом для нерезидентів. Тому є сенс уточнити ці норми, враховуючи такі положення статті 135 Угоди: "Сторони повинні скасувати або утримуватись від впровадження будь-яких адміністративних, технічних та інших заходів, які можуть мати непрямий обмежувальний чи дискримінаційний вплив на громадян або компанії іншої Сторони з постачання послуг з морських міжнародних перевезень".

Літакобудування: увага до міжнародних зобов’язань

Законопроект "Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі" №3457 передбачає продовження до 1 січня 2025 року низки податкових пільг (нульова ставка ПДВ, звільнення від оподаткування прибутку підприємств, звільнення від сплати земельного податку).

В контексті правил Світової організації торгівлі надання державної допомоги у формі звільнення від оподаткування є субсидією. Угода про субсидії і компенсаційні заходи розрізняє дозволені і заборонені субсидії. У ч. 2 ст. 8 цієї Угоди зазначається, що допомога у науково-дослідницькій діяльності можлива, якщо становить не більше 75% вартості промислових дослідів.

Таким чином, звільнення від ПДВ та податку на прибуток у даному контексті належить до дозволених субсидій. Однак мають бути переглянуті обсяги звільнення від оподаткування.

В цілому, з повним звільненням від податку на прибуток та ПДВ у частині, що не стосується досліджень, слід бути дуже обережними. В Україні уже закінчився перехідний 8-річний термін (передбачений ст. 27 Угоди про субсидії та компенсаційні заходи), протягом якого не застосовувалися обмеження на державну фінансову допомогу.

У контексті положень Угоди про асоціацію слід зазначити, що будь-яких глобальних заборон щодо державної підтримки Угода не передбачає. Разом з тим, підтримка не повинна шкодити конкуренції та торгівлі між Сторонами. Для уникнення цього ризику Угода передбачає поступове впровадження правил державної допомоги ЄС, а перший крок в цій справ зроблено два роки тому з прийняттям закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання".

До речі, термін перегляду схем підтримки настане раніше 2025 року. Тому в подальшому при плануванні підтримки літакобудівної галузі варто приділити увагу положенням Угоди про асоціацію та відповідним правилам ЄС.

Автори: Денис Черніков, Наталія Калініченко, Юлія Хорт

Стаття підготовлена за підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua