5 кроків до відкритого неба з ЄС. Як змусити запрацювати заблоковану угоду

Четвер, 19 січня 2017, 12:15 — , заступник глави Мінінфраструктури
Фото telegram.ee

Угода про Спільний авіаційний простір (САП) була парафована ще у листопаді 2013 року у Вільнюсі. Саме тоді, коли Україна відмовилась підписувати Угоду про асоціацію.

Метою укладання Угоди між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір є гармонізація законодавства в галузі цивільної авіації, сприяння промисловому співробітництву та поступова лібералізація ринків. "Відкрите небо" передбачає об’єднання авіатранспортних ринків України та ЄС, що сприятиме ефективнішому використанню ринку авіаперевезень та покращенню якості послуг, розвитку транзитного потенціалу України, інтегруванню України до європейських авіаційних структур та зміцненню авторитету країни як авіаційної європейської держави.

Минуло більше трьох років, але угоду так і не біло підписано через відсутність консенсусу між Іспанією та Великою Британією в контексті застосування Угоди до аеропорту Гібралтар.

Напевно, після безвізового режиму Угода про "відкрите небо" – це друга угода, коли європейці кажуть, що їм соромно за її непідписання.

В сфері авіаційного транспорту необхідно докласти всіх зусиль, щоб карта авіапольотів над територією України було більше заповнена літаками.

Cкріншот з flightradar24.com 

Наразі існують як зовнішні, так і внутрішні проблеми, що уповільнюють або перешкоджають повній лібералізації авіаринку з ЄС. Найгострішими внутрішніми проблемами є: відсутність комплексного плану згаданого інкорпорування технічних регламентів ЄС, передбачених Додатком 1 Угоди про САП, відсутність сучасних правил виходу на ринок та сертифікації послуг з наземного обслуговування в аеропортах України згідно з нормами ЄС.

До зовнішніх факторів варто віднести затримку із впровадженням безвізового режиму для України та проблему очікуваного виходу Великої Британії з ЄС.

З огляду на ці фактори, в 2016 році ми провели значну роботу – Україна головувала в Eurocontrol, що забезпечило нам підтримку країн-членів ЄС, Єврокомісії та Європейської агенства з безпеки польотів EASA. Після парламентських виборів в Іспанії та референдуму Brexit активізовано переговори з Іспанією та Великою Британією з питання Гібралтара.

В якості можливого шляху виходу з ситуації, що склалася навколо укладення Угоди про спільний авіаційний простір з Україною, пропонується прецедент досягнення компромісних формулювань щодо аеропорту Гібралтар в рамках узгодження положень оновленого Регламенту EASA.

Компроміс полягає у включенні до проекту Регламенту EASA положень щодо його незастосування до військових аеропортів, які також використовуються та надають послуги цивільної авіації.

Зазначений критерій дозволив вивести з-під дії застосування Регламенту аеропорт Гібралтар. Очікується, що зазначений Регламент буде схвалено найближчим часом.

Важливо мати чіткі критерії щодо проблем з виключенням малих європейських аеропортів зі сфери дії Угоди. Так, пасажиропотік аеропорту Гібралтар у 2016 році склав 548 тисяч, що співвідносно з базовими аеропортами лоукост-операторів Жешув та Кошице.

Зважаючи на те, що в аеропорту Гібралтара відбувається щорічне помітне зростання пасажиропотоку, категоризація малих аеропортів за пасажиропотоком (які підлягатимуть вилученню зі сфери дії Угоди) є малоприйнятною і потребуватиме подальшого перегляду за підсумками року.

Отже, яким є наш план дій?

Міністерством інфраструктури разом з Державіаслужбою створено робочу групу з експертами, представниками аеропортів та авіакомпаній та розроблено план заходів з підготовки до запровадження спільного авіаційного простору України з Європейським Союзом в 2017 році.

План передбачає зміни до Повітряного кодексу України в частині прийняття авіаційних правил ЄС та спрощеного порядку ухвалення нормативно-правових актів у сфері цивільної авіації (методом обкладинки). Ми навіть ще до формального підписання Угоди починаємо імплементацію технічних регламентів ЄС, наприклад щодо сертифікації аеродромів.

Першим кроком стало підписання 16 січня Робочої домовленості між Державною авіаційною службою України та Європейською комісією щодо зближення систем сертифікації.

Домовленість визначає заходи на 5 років щодо підвищення безпеки польотів і посилення їхнього партнерства та співробітництва з метою досягнення збіжності систем сертифікації у сферах первинної льотної придатності, підтримання льотної придатності та технічного обслуговування авіатехніки та її компонентів.

Це стане основою для укладення двосторонньої Угоди між Європейським Союзом та Україною з безпеки польотів BASA. Сторони додатково підтвердили, що не буде завдано шкоди чинним промисловим стандартам України щодо виробництва повітряних суден та їх компонентів, які не охоплені положеннями Угоди про САП.

Підписання цієї угоди призведе до визнання сертифікатів, що видані Україною, в першу чергу, для продукції ДП "Антонов", а також для продукції інших підприємств авіаційної галузі.

Завдяки узгодженому з ЄС підходу забезпечено збереження подальшого функціонування авіапромисловості України, українським авіаперевізникам Угодою про САП створена можливість експлуатувати без обмежень увесь наявний парк цивільних повітряних суден України при польотах між Україною та ЄС і, відповідно, не скорочувати кількість українських авіакомпаній, їх персоналу і тим самим зберегти можливість успішно працювати на ринках  ЄС та третіх країн без експлуатаційних обмежень.

Наступними практичними кроками має бути прихід європейcьких авіакомпаній-лоукостерів (Wizzair розширює свою сітку польотів) та розвиток ринку вантажних авіаперевезень і пов’язані з ним інвестиційні та логістичні можливості (пілотний проект – карго-термінал в міжнародному аеропорту Бориспіль).

Нам також необхідно розробити план лібералізації авіаперевезень на двосторонньому рівні і поступово відкривати ринок Європи - зняття обмежень щодо кількості перевізників та географії польотів  (на даний момент з 9 країнами з 28 членів Євросоюзу вже діє режим "відкритого неба").

Приєднання України до авіаційного простору ЄС призведе до відчутних переваг: підвищення рівня безпеки польотів, збільшення пропозиції на ринку послуг з пасажирських авіаперевезень і, як наслідок, зниження цін на них та залучення інвестицій в авіаційну інфраструктуру. "Відкрите небо" з ЄС – імпульс для розвитку регіональних аеропортів, пасажирських та вантажних перевезень, що має наповнити літаками небо над Україною.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua