Нове життя євроінтеграції: стрибок у невідоме чи забіг з перешкодами?

Середа, 25 січня 2017, 11:16 — , Реанімаційний пакет реформ

Цьогорічні січневі свята пройшли для більшості українців не тільки під звичний акомпанемент щедрівок та колядок: святковий настрій декілька разів псувався медійно-політичними вибухами. 

Продовження дискусії навколо мораторію на експорт лісу-кругляка, "Давоське питання", зрештою, перший у новому році заклик від представництва ЄС до більшої відповідальності з ухваленням євроінтеграційних законів.

Кожного разу так чи інакше зачіпалась тема євроінтеграції нашої країни як беззаперечного вибору: куди рухаємось, наскільки успішно і, взагалі, чому "туди"…

Практика руху до євроспільноти інших країн і наші власні кількарічні євроінтеграційні потуги доводять, що євроінтеграція – це не тільки вибір чи орієнтир, це – інструмент. Інструмент для посилення демократії, економічного зростання та модернізації ключових галузей економіки, для підвищення конкурентоздатності наших виробників, в тому числі через надання їм підтримки, але саме на засадах недискримінаційної політики та у відповідності до світових правил торгівлі.

Зрештою, євроінтеграція – це про "покращення і добробут", але не "вже сьогодні", а виключно за умови проведення конкретних реформ.

Саме тому в довгостроковій перспективі європейська інтеграція є і лишається найбільш прийнятною та виграшною стратегією розвитку для України – питання лише, як завжди, у вміннях та меті майстрів, в чиїх руках опиняється ця "вудка".

2017 рік, попри оптимістичні прогнози, обіцяє бути не менш складним за попередній. Тому, щоб стати успішним, наш новий євроінтеграційний рік має пройти у форматі "трьох К": Консолідація, Кооперація, Комунікація.

Консолідація

Жорстка реальність полягає в тому, що наш цивілізаційний євровибір, такий очевидний і безкомпромісний в перші місяці після Революції гідності, наразі перейшов у стадію випробування. Випробування зростаючими євроскептичними настроями і в Україні, і в ЄС, "втомою від України", недостатніми і дуже фрагментарними реформами, часто – відсутністю політичної волі виконувати Угоду про асоціацію, особливо якщо доводиться відмовлятись від власних інтересів та business as usual.

У нинішньому році наш євроінтеграційний вибір буде ще складніше захищати і відстоювати. Як всередині країни, так і на зовнішній арені.

З "хвостів" за 2016-й в нас лишився "недоотриманий безвіз" і голландський референдум, а 2017-й рясніє новими викликами: вибори в ключових країнах євроспільноти, британський пост-Brexit, продовження санкцій проти агресора, активне будівництво Росією газопроводів в обхід України. Останнє – загроза з дуже серйозними наслідками, яку, здається, наші правлячі еліти поки що недооцінюють.

Війна навчила нас об’єднуватись "проти", тепер треба вчитись об’єднуватись "за".

Чіткий фокус на виконанні Угоди про асоціацію саме задля досягнення національних інтересів все ще має шанс стати консолідуючим фактором для суспільства. Але за умови повної інтеграції єврореформ в загальнодержавні та регіональні політики, ініціативи, програми та стратегії.

Саме відчуття приналежності до творення змін та співучасті в цьому процесі можуть допомогти нам вистояти у цій нелегкій боротьбі за збереження і відновлення держави.

Кооперація

Синергія – запорука успіху будь-якої справи. Особливо якщо йдеться про реформи та європейську інтеграцію.

Логічно, що суспільство і бізнес не завжди бачать у владі партнера (і vise versa), однак задля досягнення спільної мети можна хоча б спробувати відновити цей діалог. В тому числі – посиленим громадським контролем за виконанням Угоди про асоціацію.

Ми, українці, надзвичайно творча, винахідлива і водночас дуже працьовита нація. Цим і треба користатись, визначивши своє місце в світі, свою додану вартість до світової економіки, адже економічно-торговельна співпраця – одна з найбільш перспективних та вигідних форм взаємовідносин у світі.

Якщо, нарешті, почати розвивати економічні моделі, орієнтовані не на сировину і олігархів-монополістів, а на інновації, технології, на малих та середніх підприємців та спільними зусиллями вивести ці бізнеси на європейські і світові ринки, можна розраховувати за декілька років скинути з шиї кредитний зашморг та почати жити і розвиватись за власний рахунок.

Комунікація

Це традиційно наше слабке місце. Тут головний виклик на 2017 рік – поступово вплітати євроінтеграцію в загальний контекст реформ, щоб була сформована чітка понятійна модель: євроінтеграція = комплексні реформи у всіх сферах = довгострокові зміни на краще.

Реформи люблять послідовність. Реформи люблять, щоб їх правильно пояснювали тим, для кого вони, власне, робляться, тобто людям.

Адже їх успішність народ оцінює не кількістю "лайків" у соцмережах, а, зрештою, шлунком і гаманцем. Тому головне завдання влади – не тільки переконливо пояснити, що від болючих євроінтеграційних реформ може бути "важко зараз", але "добре потім", а й конкретними діями довести, що вони, як ефективні найняті менеджери, працюють на народ і для народу.

Але комунікація – це не тільки пояснення, це також і донесення інформації.

Нам треба більше інвестувати у власний інтелектуальний та підприємницький капітал, особливо в молодь, наприклад, активніше інформуючи про освітні, культурні та бізнес-орієнтовані проекти ЄС.

На жаль, чим далі від Києва, тим менше люди знають про ті широкі можливості, які для нас вже відкриті в рамках Horizon 2020, COSME тощо.

Отже, 2017-й має стати роком системного та послідовного виконання Угоди про асоціацію, з чіткою орієнтацією на короткострокові і довгострокові результати.

А першочерговими законодавчими кроками, які цілком реально здійснити вже найближчим часом, в перші тижні пленарних засідань нової сесії Ради, є ухвалення трьох євроінтеграційних законопроектів: №4493 "Про ринок електричної енергії України", №4685 "Про електронні довірчі послуги" та №0906 "Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин".

Не менш важливо – якнайшвидше внести зміни до регламенту Верховної ради задля пришвидшеного проходження вже розроблених на виконання Угоди законопроектів та упередження появи законодавчих ініціатив, які не відповідають або порушують наші євроінтеграційні зобов’язання.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua