Разом з ЄС проти контрабанди лісу: чому іншим країнам не потрібен мораторій

П'ятниця, 27 липня 2018, 09:13 — , Міжнародний фонд "Відродження"

Тема лісу змусила українських політиків знову зриватися на крик і робити аж надто радикальні заяви.

І дискусія знову крутиться довкола заборони експорту, вимог СОТ і ЄС і звинувачень у тому, що крім сировини від нас нічого не чекають. Квінтесенцією стали слова Юлії Тимошенко: "Вимоги СОТ, стандарти ЄС, інтереси вільного ринку тощо… до інтересів України це не має жодного відношення". Ще трохи – і дискусія перетвориться на японське змагання у кількості децибел в голосі політиків.

Якщо ж відкинути емоції і взяти за основу ключовий постулат – збереження українських лісів, то виявиться, що співпраця з ЄС може бути порятунком, а не загрозою. Для цього варто згадати, що

у відносинах з ЄС ліс – не просто товар, торгівля яким має відбуватися вільно.

Навпаки, у торговельній частині угоди є стаття 294 "Торгівля лісовою продукцією". "З метою сприяння сталому управлінню лісовими ресурсами Сторони зобов’язуються працювати разом для покращення правозастосування та управління в лісовій галузі та сприяти торгівлі легальною і сталою лісовою продукцією", – йдеться в її тексті. Це повною мірою відповідає цілям, які декларують усі без винятку.

Рік тому під час першого засідання підкомітету з питань торгівлі і сталого розвитку Україна та ЄС вже обговорювали питання застосування цієї статті. Українські представники розповіли про проблеми в нашій лісовій галузі та потреби її реформувати.

ЄС розповів про головні елементи своєї політики у цій сфері – робочий план FLEGT та Регламент ЄС № 995/2010 про зобов'язання операторів, які розміщують на ринку необроблену лісову продукцію. Сторони відзначили важливість до 2018 року (зустріч відбулася у травні 17-го) створити систему електронного відстеження, яка включатиме увесь виробничий ланцюг і всіх суб’єктів.

Не буду рекламувати систему, яка діє в ЄС. На сторінці FLEGT є багато інформації про складнощі з впровадженням системи контролю за обігом деревини. І країни-експортери, і країни-імпортери мають проблеми, аналогічні тим, які присутні у торгівлі українським лісом, про що йдеться в комплексному звіті британської неурядової організації Earthsight.

Та все ж на сьогодні FLEGT – головний інструмент ЄС із забезпечення сталого управління торгівлею лісом. Попри проблеми, цей інструмент дозволяє знайти баланс між суспільними потребами (захист лісів) та інтересами приватних операторів (максимальний прибуток від виробництва й торгівлі).

Більше того, крізь призму ініціативи FLEGT ЄС розвиває співпрацю з третіми країнами, які вивозять ліс до ЄС.

Китай, В’єтнам, Індонезія, Малайзія, Лаос, Камерун, Гана, Ліберія та інші держави різною мірою співпрацюють з ЄС у парадигмі адміністративного контролю за легальністю обороту лісу. Можна взяти за приклад політику Китаю.

Деякі країни уклали з ЄС угоди про добровільне партнерство у сфері лісу. Це детальні угоди про ліцензування торгівлі лісом, верифікацію законності вирубки лісу, контролю за транспортуванням такого лісу, торговельні заохочення дотримуватися умов такої угоди, а також про залучення усіх зацікавлених осіб (виробників, екологів, чиновників, науковців, громадських активістів) до роботи над посиленням сталого управління лісами.

Приклад – Угода про добровільне партнерство між ЄС та Індонезією про правоохоронну діяльність у сфері лісу, управління та торгівлю товарами з необробленої деревини до Європейського Союзу.

Проблема вивозу незаконного лісу до ЄС є цілком поширеною, можна навіть сказати, глобальною.

Згадані угоди, а також більш ширша співпраця в рамках ініціативи FLEGT, є панівним підходом до врегулювання цієї проблеми, хоч він очевидно і не ідеальним.

Власне тому реакція ЄС на заборону експорту лісу є такою різкою. Це не лише необґрунтоване обмеження у торгівлі (обидві сторони це визнають офіційно), але і погіршення ситуації з торгівлею легальним лісом (бо повна заборона лише заохочує нелегальну торгівлю). Та головне – це відмова від використання наявних інструментів.

У торгівлі лісом є багато парадоксів. Для прикладу, у Франції шириться критика уряду через неспівпадіння декларованих цілей у сфері захисту довкілля і рішень, які ухвалює уряд.

З одного боку, президент Франції декларує неприйнятність розмов про вільну торгівлю з державами, що відмовляються від участі в Паризькій угоді щодо клімату. А з іншого боку, уряд надає дозвіл на будівництво заводу з виробництва пальмової олії в Меде та видає компанії Total ліцензії на випуск біодизелю з пальмової олії. Попри усвідомлення, наскільки це є руйнівним для тропічних лісів.

Та все ж політична увага до захисту лісів лише зростатиме – той самий французький уряд розробляє національну стратегію проти "імпортованого знищення лісів".

Політика країн-експортерів деревини теж є різною. Хтось – як Індонезія і Гана – більш інтенсивно співпрацює з ЄС, хтось – як Китай – є більш стриманим. Але всі вони працюють в одній парадигмі – контролю за усім ланцюгом лісової індустрії, від вирощування до продажу кінцевих товарів і посилення правоохоронної діяльності.

Усі без винятку розуміють, як складно знайти баланс між економічним розвитком і захистом довкілля. А головне – як непросто трансформувати лісову галузь в країнах-експортерах, що видно з незалежного ринкового моніторингу ініціативи FLEGT, так само, як не просто змінити усталені паттерни у міжнародній торгівлі лісом.

З урахуванням цього Україна може перетворити торгівлю лісом з проблеми у внутрішній політиці і у відносинах з ЄС на нові можливості.

Перш за все, треба перенести увагу з обмеження експорту (стаття 35 Угоди) на потребу управління обігом лісу (стаття 294 Угоди). Наголошувати на тому, що ця проблема є спільною та що нам потрібно інтенсивно співпрацювати в усіх форматах, які передбачає розділ "Торгівля та сталий розвиток".

Зрештою, така співпраця дозволяє нам вимагати від країн ЄС введення покарання для покупців нелегальної української деревини.

Це стане потужним ударом по контрабанді. 

Україна може і навіть мусить використовувати механізми, які пропонує європейська ініціатива, одночасно захищаючи національні інтереси. А разом із тим – вчитися знаходити правильний баланс між розвитком економіки і захистом довкілля.

Тоді і ліс можна зберегти, і українському бізнесу дати розвиватися. Та на додачу – усунути зайву проблему у відносинах з ЄС.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.