Де буксує євроінтеграція? Дві сфери, в яких уряду варто прискоритися

П'ятниця, 14 вересня 2018, 09:07 — , Український центр європейської політики
Фото: kmu.gov.ua

11 вересня в Києві відбувся Форум Реанімаційного пакету реформ "Повна мобілізація: спільний план дій", учасники якого мали змогу поставити прямі запитання та звернутись із проханнями до прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана та голови Верховної ради Андрія Парубія. Дехто навіть зумів добитися від прем’єра обіцянки виділити додаткові кошти на "теплі кредити".

Через брак часу я не змогла скористатися такою можливістю, тож спробую поставити своє питання за допомогою "Європейської правди".

Моє прохання було пов’язано з Угодою про асоціацію, і ось його суть.

Слідкуючи за процесом виконання УА вже більше чотирьох років, я звернула увагу на те, що в 2018 році Україна найбільш активно почала приймати законодавство, яке спрямоване на реалізацію положень угоди. Припускаю, що це сталося завдяки вдалому бюрократичному рішенню Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції.

Суть його полягала в тому, що була розроблена спеціальна Дорожня карта законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію, яка включає перелік вже розроблених законопроектів з різних сфер угоди.

Читайте також
Нова мета для України та ЄС: до чого варто прямувати у відносинах з Брюсселем

Наразі їх близько 56. Дорожня карта не стала "мертвим документом", як це часто буває в органах влади. Натомість вона стала ефективним інструментом для взаємодії між урядом та парламентом.  

Які ж саме сектори запустила Дорожня карта у 2018 році? Це сфера громадського здоров’я, інтелектуальної власності та фінансові послуги.

У сфері громадського здоров’я був прийнятий закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров’я і трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини" (закон був прийнятий 17 травня, набере чинності 1 січня 2019 року). Цей закон спрямований на апроксимацію Директиви № 2004/23/ЄС Європейського парламенту та Ради від 31 березня 2004 року про встановлення стандартів якості та безпеки для донорства, отримання, перевірки, обробки, консервації, зберігання та розповсюдження людських клітин та тканин.

Згідно з термінами, визначеними Угодою про асоціацію, зобов’язання в рамках цієї Директиви мали бути виконані ще у 2016 році. Мета Директиви полягає у застосуванні всіх можливих засобів захисту на всіх етапах, пов’язаних із трансплантацією, щоб уникнути перенесення інфекційних захворювань при донорстві. Директива встановлює мінімальні стандарти безпеки, а також жорсткі вимоги щодо конфіденційності даних. Тепер у нас працюватимуть європейські правила для трансплантації клітин та тканин.

Окрім зазначеного закону, у 2018 році в першому читанні ще були прийняті законопроекти про інтелектуальну власність (щодо охорони географічних зазначень, щодо охорони прав на конфігурації елементів мікросхем та щодо боротьби із шахрайством у сфері розповсюдження об’єктів авторського та суміжних прав на матеріальних носіях). 21 червня 2018 року також був прийнятий закон про валюту.

Це короткий перелік законодавчих кроків, які зробила Україна для виконання зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію у 2018 році. Аналіз суті норм і того, наскільки вони відповідають європейським вимогам, ми зробимо вже наприкінці року. Та прорив у виконанні Угоди про асоціацію у 2018 році очевидний.

Проте, на мою думку, задля подальшого успішного виконання всіх зобов’язань, які ми маємо виконати згідно з Угодою про асоціацію до 2025 року, ефективних бюрократичних рішень буде недостатньо.

Для деяких секторів потрібна найвища політична воля, адже там більше чотирьох років не відбувається виконання євроінтеграційних зобов’язань. Ці сектори – транспорт і митниця.  

Щодо митниці почалися зрушення, проте вони напряму не пов’язані із виконанням Угоди про асоціацію. 6 червня у митній сфері було прийнято закон, який передбачає запровадження електронної системи обміну інформацією між бізнесом та органами влади – єдине вікно. Ця система передбачає усунення надмірного регуляторного навантаження на бізнес, який здійснює експортно-імпортні операції, та скасування непотрібних видів державного контролю.

Читайте також
Топ-6 євроінтеграційних завдань для Ради: проблемні місця у виконанні Угоди

Цей крок є дуже важливим для спрощення торгівлі, але поки що ми не розпочали виконання зобов’язань, яких вимагає Угода про асоціацію.

Одне з таких зобов’язань – це законопроект, який запроваджує авторизованих економічних операторів. На практиці це означає, що ті підприємства, які отримають статус авторизованих економічних операторів, отримають суттєві спрощення під час митного контролю та митного оформлення.

Вже більше чотирьох років триває обговорення, але законопроект до сесійної зали так ніколи і не доходив.

Що стосується транспорту, то ми активно розбудовуємо дорожню інфраструктуру, але при цьому у нас страшенна кількість аварій на дорогах.

Європейські директиви у сфері транспорту спрямовані саме на те, щоби значно підвищити стандарти безпеки експлуатації автомобілів. Для цього нам необхідно повернути обов’язковий техогляд для всіх автомобілів, а не лише для комерційного транспорту, як це є зараз.

Це чутливе питання, проте є безліч антикорупційних запобіжників, які можуть зробити цей процес максимально прозорим і конкурентним.

Потрібно лише одне – найвища політична воля.

І наостанок, моє прохання до прем’єр-міністра: чи можливо звернути увагу на транспорт і митницю і докласти всіх зусиль, щоб до кінця 2018 року ми отримали перші євроінтеграційні закони у цих сферах?

Наявність результатів у цих галузях буде визначальною для виконання Угоди про асоціацію, адже з точки зору досягнення консенсусу з усіма зацікавленими стейкхолдерами ці сектори є найбільш складними у питанні внесення змін до законодавства.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.