Усі шанси на реванш: чим завершилася "аміачна" суперечка України та РФ

Середа, 22 квітня 2020, 09:34 — , Sayenko Kharenko

Світова організація торгівлі опублікувала рішення арбітра за результатами розгляду суперечки щодо розумного періоду для імплементації рекомендацій групи експертів і Апеляційного органу СОТ у суперечці РФ vs Україна - Антидемпінгові заходи щодо імпорту нітрату амонію з РФ (DS493).

Тим самим у суперечці України і РФ нарешті поставлено крапку.

Саме час розібратися, що це рішення означає для України на практиці.

Коригування не в інтересах РФ

Суперечка DS493 почалася ще 7 травня 2015 року, коли Росія подала до СОТ запит на консультації (перша стадія розгляду спору в СОТ), оскарживши антидемпінгові заходи щодо імпорту нітрату амонію походженням з РФ, розмір яких був переглянутий у липні 2014 року з 0-11,91% (в залежності від суб'єкта застосування заходів) до 20,51-36,06%.

Такий перегляд став можливий завдяки тому, що Україна при розрахунку антидемпінгового мита вперше застосувала газове коригування.

В чому суть цього коригування? Як відомо, в РФ діє система подвійного ціноутворення на газ (dual pricing), згідно з якою для російських споживачів ціна газу регулюється державою.

В результаті ціна, за якою російські виробники купують газ, у 3-5 разів нижча, ніж ціна того ж газу при експорті до третіх країн, а часом навіть нижча за собівартість.

Питання подвійного ціноутворення було одним із ключових під час вступу РФ до СОТ, оскільки багато членів організації в принципі не могли конкурувати з російськими виробниками.

Росія взяла на себе зобов'язання скасувати таке регулювання, проте не зробила цього.

Саме тому члени СОТ, наприклад ЄС, при проведенні антидемпінгових розслідувань застосовували газове коригування, коли неринкова/регульована ціна на газ у структурі собівартості російських виробників змінювалася на ринкові експортні ціни.

Такий підхід дозволяв застосовувати антидемпінгові мита в розмірі, який реально міг захистити національних виробників, які страждали від недобросовісного російського імпорту.

Зокрема, востаннє Єврокомісія використовувала цей інструмент під час антидемпінгового розслідування щодо імпорту добрив, у тому числі з РФ.

Виграти в основному

РФ передбачувано не погодилася з використанням Україною цього інструменту і намагалася оскаржити антидемпінгові мита - спочатку в українських судах, а потім в СОТ.

Незважаючи на всі старання і хитрощі РФ, Україні вдалося відстояти газове коригування як таке.

Читайте також
Отруєння аміаком: Україна програла РФ суперечку в СОТ

Згідно з рішенням Апеляційного органу СОТ, в перегляді 2013-2014 років Україна не мала належних доказів, щоби застосувати газове коригування. Це й не дивно, оскільки Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України вперше застосовувало коригування у своїй практиці.

Однак це рішення все одно стало перемогою України, оскільки не заперечує наше право використовувати газове коригування. Від такого рішення виграють не лише українські хіміки, а й металурги, виробники скла, будматеріалів - усі ті галузі, де газ має значний вплив на кінцеву ціну.

Єдине, що РФ може записати до свого "активу" - це виведення з-під дії антидемпінгових заходів "Єврохіму", найбільшого російського виробника і експортера аміачної селітри в Україну.

Імплементуй, не поспішаючи

Чи повинна Україна негайно виконувати рішення СОТ? РФ вважала, що так, вимагаючи, щоби Київ вже за два місяці зняв усі захисні мита.

Однак арбітр СОТ з її аргументами не погодився.

Арбітр вирішив, що для проведення перегляду заходів з "роботою над помилками", та ще й в умовах COVID-19, двох місяців явно недостатньо, і дав Україні цілих 11,5 місяця для приведення своїх заходів у відповідність до вимог СОТ.

Формально захисні заходи будуть скасовані 15 вересня.

Однак Україна може скористатися відстрочкою, щоби провести повноцінний перегляд чинних антидемпінгових заходів і (з урахуванням усіх зауважень СОТ) прийняти зважене рішення щодо їх перерахунку.

Згода СОТ на використання газового коригування дозволяє Україні вийти переможницею з цієї суперечки, провівши нове розслідування і запровадивши нові захисні мита.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua