Безкарність Лукашенка: чому ЄС має посилити тиск через події у Білорусі

Середа, 12 серпня 2020, 08:30 — , Академія МВС Естонії
Фото: tut.by

Фото масових протестів у Мінську та інших білоруських містах облетіли увесь світ. Спроба авторитарного лідера зберегти владу за будь-яку ціну і опір суспільства не можуть залишати байдужими.

Водночас протести в Білорусі ставлять питання перед іншими країнами: як їм реагувати на ці події?

Однак довго вдавати, що в Мінську нічого не відбувається, навряд чи вдасться.  Та й зараз не вдається. Вже у понеділок у заяві з Брюсселя пролунав натяк на те, що офіційні результати не є відображенням вибору білоруського народу. А у вівторок ввечері ЄС пригрозив санкціями за репресії і сфальшовані вибори

Поза тим, Євросоюзу ще варто вирішити, чи визнавати Лукашенка легітимним главою Білорусі чи заявити про невизнання виборів. Аргументів для невизнання більш ніж достатньо – легітимність минулих виборів дуже сумнівна.

Не випадково масові протести в Мінську та інших містах, що почалися після оголошення результатів виборів, були спрямовані в першу чергу проти фальсифікації виборів і того, що люди почуваються обдуреними.

Читайте також
Майдан для Лукашенка: як вибори-2020 розбудили Білорусь та на що варто зважати Україні

Опозиція на чолі зі Світланою Тихановською вимагає перегляду голосів, а також закликає Лукашенка піти, відмовитися від влади. Тихановська впевнена в тому, що на виборах перемогла вона, а не Лукашенко.

Який був реальний рейтинг Тихановської в Білорусі, невідомо. Але варто зауважити, що, наприклад, у Москві її підтримали 78,5%, а в Санкт-Петербурзі – 86,5% білорусів, а це більше, ніж голосів, набраних серед білорусів, які живуть у Латвії (80,5%) і Литві (74,2%). Натомість у Таллінні підтримка Тихановської виявилася істотно меншою – 66,6%, і є думка деяких експертів, що така відносно низька підтримка пов'язана з активністю російської пропаганди серед російськомовних в Естонії.

На розгін масових демонстрацій Лукашенко направив міліцію і спецпризначенців, які використовували проти демонстрантів гумові кулі, водомети і світлошумові гранати. Таким чином ще раз довівши усім, що він диктатор, який не зважає на думку свого народу і якому наплювати на права і свободу слова.

У такій ситуації тривала нерішучість ЄС може бути дуже небезпечною, оскільки репутація Євросоюзу і ширше – демократичних цінностей – може істотно впасти в очах білорусів.

Чому ж у ЄС все одно лишаються ті, хто надає перевагу політиці закритих очей?

В першу чергу – через небажання створювати підстави для нового витка конфлікту і санкційної війни з РФ.

Саме тому була проігнорована ініціатива Варшави скликати спеціальний саміт лідерів ЄС, присвячений подіям у Білорусі.

Активна підтримка протестів Євросоюзом може підштовхнути Путіна до вже відкритої участі в придушенні виступів і лише посилить російський вплив у Білорусі.

Позиція Кремля зараз виглядає найвигіднішою. РФ зможе вийти переможцем як при сценарії збереження влади Лукашенком, так і при його заміні.

Що цьому може протиставити ЄС?

Перш за все, розглянемо основні сценарії розвитку кризи в Білорусі.

Сценарій перший. Лукашенко втримається при владі ще на кілька років, а в країні посилюватиметься стагнація, економічні проблеми, санкції з боку ЄС, що знову ж таки вдарить в першу чергу по і так вже ослабленій економіці Білорусі.

Утримувати владу йому буде дедалі важче, і доведеться ще сильніше закручувати гайки.

Як наслідок, соціального вибуху і нових демонстрацій не уникнути. Швидше за все, режим впаде протягом декількох років.

Сценарій другий. Лукашенко сам добровільно піде і відмовиться від влади. Втім, це видається вкрай малоймовірним.

Втім, довіра до нього силовиків і білоруської політичної еліти може з часом помітно знизитися, що своєю чергою може послабити його позиції і навіть привести до падіння режиму або зміни курсу.

Тут існує ризик, що ситуацію в своїх інтересах спробує використати Кремль, спробувавши пролобіювати найкориснішого для себе кандидата.

За логікою Кремля, це має посприяти подальшій інтеграції Білорусі, що дозволить Путіну підняти свій підмочений рейтинг.

Сценарій третій. Повномасштабне кремлівське втручання і тиск на режим Лукашенка можуть призвести до замороженого конфлікту з РФ.

Росія може спробувати розіграти кримський і донбаський сценарії – тобто взяти під контроль і окупувати якісь стратегічно важливі пункти, але це загрожує низкою ризиків.

Варто пам'ятати, що роль російських ЗМІ і вплив російського бізнесу і політики в Білорусі досить великі.

Крім того, на території Білорусі розташовані російські військові бази і об'єкти – стаціонарна радіолокаційна станція 70М6 "Волга", 43-й вузол зв'язку ВМФ Росії "Вілейка".

Кремль зацікавлений у їхньому збереженні і в тому, щоб і надалі використовувати Білорусь як полігон для військових навчань на кшталт "Захід-2017".

Також Кремль може спробувати звалити Лукашенка, замінивши його на слухняну маріонетку. Однак такий сценарій поки видається не дуже ймовірним.

Швидше за все, Кремль спробує допомогти Лукашенку втриматися при владі, але вимагатиме за це певну "плату".

Не варто забувати, що й досі на порядку денному залишаються Союзна держава і більш "глибока інтеграція" Білорусі з Росією.

Тому Москва завжди зможе використовувати карту з виборами і за необхідності чинити моральний тиск на режим Лукашенка.

Сценарій четвертий. Нинішні події переростуть у щось більш стихійне і призведуть до падіння режиму.

І хоча поки такий сценарій не видається ймовірним, однак фактом є те, що народ Білорусі (або значна частина його) вже втомився від Лукашенка, і можна сказати, що фінал його ери – вже не за горами.

Аналізуючи ці варіанти розвитку подій, варто додати, що сценарій падіння режиму можливий лише в разі послідовної і єдиної підтримки країн Заходу – і ЄС, і США.

І хоча в Євросоюзі навіть не готові розглядати можливість визнати переможцем виборів Світлану Тихановську, відмова від визнання перемоги Лукашенка може стати сильним аргументом тиску на Мінськ.

Крім того, країнам Заходу варто від самого початку бути готовими до повернення санкцій проти Білорусі та, якщо знадобиться, – посилення санкцій проти РФ.

Така готовність може стати холодним душем для Путіна, переконавши його не повторювати помилок 2014 року.

І нарешті, альтернативою активній позиції ЄС щодо Білорусі може стати посилення впливу РФ безпосередньо біля його кордонів. А це сценарій, який несе значні ризики і для самого Євросоюзу.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua