"Штучних перешкод у ратифікації Угоди з Україною не буде"

П'ятниця, 11 липня 2014, 16:55 — Микола Фельдман, Кирило Животовський, для ЄвроПравди

Литва вкотре підтвердила своє неофіційне звання одного з кращих друзів України в ЄС, серед перших ратифікувавши Угоду про асоціацію. Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус запевняє, що ця підтримка буде продовжена, в тому числі – у вигляді допомоги у відновленні зруйнованого терористами Донбасу. При цьому міністр рекомендує бути вкрай обережними в заборонах, навіть коли йдеться про Компартію.

- Пане міністре, у чому полягає ваше бачення розвитку ситуації на сході України?

- Є зусилля України закрити кордон з Росією, щоб запобігти потраплянню до країни озброєння та іншої допомоги терористам. Якщо це буде зроблено, тоді довгоочікуваний мир прийде не тільки в Слов'янськ, але і в Донецьк і Луганськ. Сподіваємося, що це незабаром станеться.

Після цього потрібно буде відновлювати не тільки міста, але й віру в людей, адже цивільне населення опинилося в заручниках цієї ситуації.

Їм потрібна допомога, психологічна і фізична, і я впевнений, що український уряд усвідомлює цю проблему і налагодить мирне життя на всій території України.

- Чи можуть виникнути штучні проблеми у країнах ЄС з ратифікацією Угоди про асоціацію?

- Штучних перешкод для ратифікації угоди з Україною не буде. У всіх країн є певний механізм, і я дійсно вірю, що з цим не зволікатимуть. Ми в Литві зробили це досить швидко. У нас був час вивчити документ, оскільки ми готувалися до цього заздалегідь і готові були до підписання ще в листопаді.

Що ж до членства в Європейському Союзі, то треба відверто визнати, що це не документ про членство. Але було б неправильно казати, що це не окреслює подальший напрямок руху країни, і це європейський напрям.

Це не остаточна межа нашого діалогу з Україною. Треба працювати далі, оскільки в угоду закладено найважливіші політичні, економічні, правові та договірні засади - все це необхідно втілити в життя.

Що стосується Литви, то ми тримаємо зв'язок з міністром закордонних справ України і готові допомагати в тих моментах, які ми не так вже й давно самі проходили.

- Литва готується до війни з Росією?

- Ми до війни не готуємося, хоча, звичайно, зміцнюємо свою оборонну міць. Я кажу про блок НАТО. Альянс дуже серйозно розглядає питання своєї безпеки, і не тільки теоретично, але і практично, вкладаючи зусилля і ресурси. Не думаю, що існує сила, яка може загрожувати територіальній цілісності та суверенітету країн НАТО. Можливі провокації, локальні конфлікти, але такої сили немає.

Психологічно наші люди не відчувають себе дуже комфортно, спостерігаючи нинішню ситуацію в Україні. Вони бачать, що політичні заяви мають великі розбіжності з реальністю. Але як міністр закордонних справ, колишній міністр оборони, я не маю підстав для сумнівів у тих гарантіях, які ми зараз маємо.

- Нещодавно відбулася конференція донорів по Україні. Які плани Литви в питанні допомоги Україні? Чи є у вас вже бачення, як брати участь у цьому глобальному проекті?

- Ми від початку брали участь у практичній і теоретичній допомозі. Ми допомагали тим, хто був поранений на Майдані, а один з наших пацієнтів навіть став міністром (Дмитро Булатов - ЕвроПравда). Зараз до нас прибуло четверо постраждалих під час військових дій на сході України. Така допомога фінансується коштами Литви і вона матиме продовження. Також Литва візьме участь у всіх форматах співпраці з Україною, у яких бере участь Євросоюз.

- Чи може Литва взяти участь у відновленні Слов'янська?

- Я не має сумніву, що через діалог з вашим урядом ми знайдемо формат підтримки, в якому ми зможемо взяти участь.

Необхідно, щоб українська влада насамперед розібралися з ситуацією на місці і з пріоритетами у відновленні міста. Потім розпочнуться відновлювальні роботи, де завжди знайдеться місце для партнерів. Зараз мені важко конкретно говорити про це.

- Був хороший приклад будівництва Славутича після Чорнобильської катастрофи. Там створювалися грузинські, азербайджанські квартали. Чи можемо ми розраховувати, що в Слов'янську з'явиться литовський квартал?

- Я сьогодні не можу урочисто обіцяти вам це, але це цікава думка. Я завжди кажу, що ми теж пам'ятаємо, як нелегко дається свобода, і що вона має свою ціну.

- У нас зараз хочуть заборонити Комуністичну партію. Литва зробила це одразу після виходу з Радянського Союзу. На що слід звернути увагу, щоб ми повторили історію успішного вибору Литви?

- Кожен робить свої помилки. Можна вчитися на помилках інших, але в житті так не буває, всі роблять по-своєму.

Ви торкнулися моменту заборон. Я особисто не є прихильником подібних заходів. Заборона не є рисою вільного суспільства. Треба запропонувати щось нове, якісне, щоб люди мали вибір. Тоді саме життя обере своє, і такі структури, слова, партії відімруть самі по собі.

- На вашу думку, заборони КПУ за фінансування тероризму буде достатньо?

- Це ваше рішення. Ви краще знаєте, що вам робити. Однак, я повторю, заборона не є виходом із ситуації. Це якщо не заглиблюватися в цю тему.

А ось що я можу порадити вам - це збільшення інформованості громадян. Еліти, уряди, парламенти приймають важливі рішення, які мають значення для майбутнього всієї країни - і людям потрібна докладна інформація про них.

Ця проблема є і зараз. Багато людей хочуть жити в Європі, бути європейцями, їздити світом без віз, влаштовуватися там на роботу. Але що стосується змісту цього процесу інтеграції - люди не поінформовані. Так було у випадку Угоди про асоціацію.

І до речі, що найпарадоксальніше - від цього буде користь і для Російської Федерації. Якщо для 45-мільйонної держави відкривається ринок в півмільярда не найбідніших мешканців, це стає великим стимулом для зростання економіки. І це побіжно може позитивно впливати на всі сусідні країни, в тому числі на Росію. Повторюся, я висловлююся лише з позиції економіки.

Інтерв'ю взято в рамках телепроекту "Я ЄВРОПА"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua