Експрем'єр Грузії: "Те, що відбувається зараз, віддаляє країну від НАТО та ЄС"
Активне посередництво Євросоюзу, а точніше – голови Європейської ради Шарля Мішеля дозволило зрушити з мертвої точки вирішення політичної кризи в Грузії.
Разом з тим позиції влади та опозиції є далекими від компромісу, і ситуація може повернутися до загострення.
Під час поїздки до Грузії ЄвроПравда запропонувала відповісти на наші запитання представникам як і влади, так і опозиції. На жаль, нам не вдалося поспілкуватися з керівництвом ані чинного уряду, ані правлячої партії "Грузинська мрія".
Позицію ж опонентів влади нам виклав Гіоргі Барамідзе – прем'єр-міністр часів президентства Міхеїла Саакашвілі і один із лідерів найбільшої опозиційної партії "Єдиний національний рух" (ЄНР).
"Владу змусили визнати наявність кризи"
– Чи вдалося голові Євроради Шарлю Мішелю вплинути на ситуацію в країні?
– Вважаю, що він дуже серйозно змінив ситуацію. Як би влада не опиралася, їй довелося визнати, що в країні – політична криза. Це сталося саме завдяки позиції Шарля Мішеля.
У будь-якій демократичній країні цивілізованим шляхом розв'язання політичної кризи є дострокові вибори.
Є простий факт – нинішній владі олігарха Бідзіни Іванішвілі (колишній лідер правлячої партії "Грузинська мрія", нині офіційно відійшов від політики) зараз протистоять абсолютно всі партії Грузії, які є дуже різними і в багатьох питаннях стоять на протилежних полюсах.
Але зараз усі партії об'єдналися під одним гаслом – провести дострокові парламентські вибори в більш-менш нормальних умовах. Це означає необхідність відпустити політичних в'язнів, в першу чергу очільника основної опозиційної партії "Єдиний національний рух" Ніку Мелію, на всіх рівнях змінити склад Центрвиборчкому, поліпшити виборче законодавство, зробивши його прозорішим.
– Як ви оцінюєте позицію західних посередників, чи підтримують вони ідею дострокових виборів?
– Хоча прямо вони не кажуть про це, однак із загального контексту їхніх заяв можна зробити висновок, що підтримують.
Достатньо вже визнання факту політичної кризи – а ми всі знаємо рецепт її подолання.
– Однак досі усі публічні заяви західних дипломатів зводилися до того, що опозиція повинна увійти до парламенту, щоби вести там діалог із владою...
– Тепер таких заяв немає, і це теж показово.
Схоже, вони переконалися в тому, що ніхто з нормальною позиції не збирається заходити в цей парламент, який не представляє реального вибору громадян Грузії.
Навіть за всіх фальсифікацій і з ручним Центрвиборчкомом офіційно визнано, що за пропорційною системою як мінімум 52% виборців віддали свій голос за те, щоби "Грузинська мрія" перейшла в опозицію, а не залишалася у владі. І це факт.
– Ви маєте на увазі сумарний результат усіх опозиційних партій без урахування мажоритарки?
– Так. Тому опозиція повинна була отримати можливість сформувати коаліційний уряд і більшість у парламенті.
А "Грузинська мрія" намагається утримати владу, використовуючи поліцію, структури безпеки та інші силові важелі.
– Коли в такому разі можливі дострокові вибори?
– Якщо влада усвідомить свою відповідальність, то технічно це цілком можливо зробити на початку літа, найпізніше – на початку осені.
– Повне скасування мажоритарки буде серед ваших умов?
– Це давня умова всіх політичних партій Грузії.
В умовах Грузії депутатами-мажоритарниками, нехай не на 100%, але в переважній більшості стають мініолігархи, які просто купують місця в парламенті.
Ще за нашої влади скасування мажоритарки вимагала тодішня опозиція, яка зараз при владі. І ми зібралися вже робити це на наступних виборах.
Але потім "Грузинська мрія" прийшла до влади і забула про свої ж вимоги.
"Зараз некоректно обговорювати економічний план"
– Грузинська опозиція – дуже різна. Чи вдасться їй навіть у разі перемоги сформувати стійкий коаліційний уряд?
– Я від самого початку наголошував, що у нас відбулося об'єднання дуже різношерстої опозиції, яка з багатьох питань має дуже відмінні або й абсолютно протилежні позиції.
Але об'єднання відбулося завдяки тому, що нас поєднує величезне бажання прибрати цього олігарха з влади і спробувати повести країну вперед.
Ми домовилися між собою, що в першу чергу нам необхідно провести серйозне реформування судової влади, а також деполітизувати і суттєво реформувати поліцію, прокуратуру і служби безпеки.
Також ми узгодили змінити порядок обрання перших осіб силових структур, давши можливість опозиції впливати на цей вибір. Також має змінитися і принцип розподілу парламентських посад. Зокрема, буде визначено низку посад, які повинна займати саме опозиція.
Що стосується інших питань, в першу чергу економічних, то тут можливі розбіжності серед опозиційних партій. Але це все вже буде потім.
– Як це потім? У Грузії – падіння економіки, а у вас немає економічного плану?
– У майбутньої коаліції буде узгоджений план, однак некоректно заздалегідь обговорювати його. Ми повинні мати можливість конкретно знати, яка партія скільки місць займає, і відповідно до цих пропорцій будуть і позиції, і взаємні поступки.
У загальних рисах можна сказати, що всі партії згідні з тим, що ця політика буде спрямована на розвиток туризму, наукомістких виробництв і максимальне збереження співпраці Грузії з ЄС і країнами Заходу.
– Це точно погоджено з усіма опозиційними партіями? Там же є і євроскептики?
– Так, але їхня питома вага дуже мала.
– Але з ними також доведеться шукати компроміс! Чи не буде його ціною корекція європейського курсу?
– Цих партій дуже мало, і їхня питома вага настільки мала, що ми виключаємо будь-яке суттєве коригування в цьому напрямку. Наша мета була, є і буде – вступ в ЄС і в НАТО.
"Вибори остаточно підтвердять, що ми відповідаємо критеріям НАТО"
– Грузія вже втратила шанс цього року отримати План дій щодо членства в НАТО?
– Нинішня криза закриває таку можливість – про це чесно заявляють самі представники НАТО і ЄС. Нинішня криза не тільки не наближає нас до НАТО і ЄС, а й віддаляє від них.
– У разі дострокових виборів шанс на ПДЧ в осяжній перспективі залишається?
– Безумовно, Грузія ще з осені 2008 року має все, аби претендувати на ПДЧ. Ба більше, де-факто вона має всі його програми, просто без ПДЧ.
Єдине, чого не вистачає Грузії для ПДЧ, як було заявлено на саміті 2012 року в Чикаго, то це демократичного прогресу. Нам було безпосередньо сказано, що успіх нашої заявки визначають вільні вибори.
Саме це наша влада і зробила – президент Саакашвілі за п'ять хвилин після опублікування навіть не офіційних результатів, а екзитполів визнав поразку нашої партії, привітав переможців і сказав, що ми переходимо в опозицію.
Вже тоді ми виконали той критерій, який мав забезпечити членство Грузії в НАТО.
У разі повторної мирної передачі влади аргументів говорити, що за цим критерієм Грузія не готова, більше не буде.
– До речі, тодішня критика Грузії була пов'язана з тим, що тоді була ситуація, дуже подібна до нинішньої. Тодішня опозиція не визнала вибори і не увійшла до парламенту.
– Тоді ситуація була відмінною від нинішньої. Тоді заходити в парламент відмовилася лише частина опозиції (включно з теперішньою партією влади "Грузинська мрія"), а зараз – уся (хоча дві опозиційні партії все ж зайшли в парламент).
"Нинішня влада – проєвропейська лише на словах"
– Часто можна чути заяви опозиції, що "Грузинська мрія" не є проєвропейською партією...
– Так, це цілковито проросійська партія, вона лише на словах – проєвропейська і пронатівська.
– Чому лише на словах? Це партія, яка підписала Угоду про асоціацію з ЄС, отримала безвіз...
– Усе це було вже на 80% узгоджено нашою владою. Їм залишилося тільки завершити зроблену нами роботу.
– Навіть якщо так, вони ж завершили її, а не розвернули курс Грузії?
– Якби вони розвернули курс, вони б отримали те, що отримав Янукович. Однак Бідзіна Іванішвілі не такий ідіот, як Янукович.
Водночас ми бачимо, що немає прогресу на шляху до НАТО. Ми вже мали б бути членами Альянсу.
– Але це не вина Тбілісі, а швидше неготовність НАТО говорити про це розширення, принаймні донедавна.
– І те, й інше.
А крім того, за роки цієї влади ми отримали збільшення енергетичної залежності від Росії.
Населення Грузії зменшилася, безробіття збільшилося, кримінал збільшився, корупція зросла. Офіційно за всіма параметрами рівень довіри народу до всіх державних інституцій знизився. Це все конкретні факти.
А кому вигідна слабка грузинська держава? Росії.
Кому вигідно, коли проти Росії вводять санкції за дії щодо України, а про агресію проти Грузії мовчать? Адже це для влади шанс нагадати і про наші проблеми! Однак про Україну говорять, а про Грузію забули.
Чому так виходить? Тому що Іванішвілі у своїй офіційній програмі 2012 року прямо написав, що завдання його уряду – щоби Грузії не було у списку проблемних питань під час діалогу між Заходом і Росією. Ця фраза спричинила тоді скандал, її довелося прибрати, але зовнішній курс саме такий.
За вісім років влади "Грузинської мрії" наші спецслужби не виявили навіть одного російського агента. Ви можете повірити, що це має іншу причину, окрім прямої співпраці з Росією?
Плюс у нас є інформація, що російській стороні передані списки солдатів, які під час війни 2008 року воювали з РФ. Плюс грузинська влада заарештовує і передає Росії людей, яких там переслідують з політичних мотивів.
Як бачите, у нас декларують одне, а реалізують геть інше.
Інтерв'ю взяв Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди", з Тбілісі (Грузія)