Генеральний адвокат Суду ЄС прийняв сторону Google і рекомендував суддям обмежити європейське "право на забуття" територією Європейського союзу.

Про це йдеться в опублікованій сьогодні думці генерального адвоката Мацея Шпунара у справі Google проти французького регулятора CNIL.

CNIL наполягає на застосуванні жорстких стандартів захисту даних в регіоні і право бути забутим - згідно з яким окремі особи можуть змусити пошукові системи видаляти певні посилання на них - у всьому світі.

Генеральний адвокат заявив, що право на забуття має бути збалансовано з іншими основними правами, такими як право на захист даних і право на недоторканність приватного життя, а також законним громадським інтересом до доступу до інформації, яка запитується.

"Якщо посилання будуть видалятися у всьому світі, влада ЄС не зможе забезпечити право на отримання інформації, не кажучи вже про те, щоб збалансувати його з іншими основними правами на захист даних і конфіденційність", - зазначив адвокат.

Однак він не виключає можливості того, що в певних ситуаціях від оператора пошукової системи можна вимагати вжиття заходів для видалення інформації на світовому рівні, хоча він вважає, що ситуація в цій конкретній справі цього не вимагає.

Висновок генерального адвоката не є обов'язковим для Суду ЄС, однак практика показує, що фінальне рішення часто збігається з думкою адвоката.

Остаточне рішення очікується пізніше цього року і воно визначить, чи мають національні уряди і місцеві органи повноваження застосовувати власні стандарти щодо решти світу, або ж глобальний Інтернет залишається вище правових вимог будь-якої окремої країни.

У травні 2018 року в ЄС набрали чинності нові положення про захист даних, в якому є так званий пункт про "право на забуття". Це означає, що Facebook, Google, Twitter та інші великі компанії зобов'язані видалити акаунт і особисті дані користувача за першим запитом.

Крім того, компанії не мають права передавати персональні дані користувачів до країн, де рівень захисту нижчий, ніж в ЄС.

Також підтверджувати дозвіл на обробку персональних даних тепер можна не з 13, а з 16 років. На компанії з європейськими представництвами накладається низка обмежень.

Їм не можна обмінюватися даними з іншими підрозділами, якщо не дотримуються правила щодо захисту даних. Також не можна передавати інформацію владі США та інших країн.

Читайте також: "Захист персональних даних: чий досвід може стати в нагоді Україні"