У Румунії домовилися призначити нового главу МОЗ, уникнувши розпаду коаліції

Середа, 21 квітня 2021, 16:35

Правляча центристська коаліція Румунії досягла консенсусу для виходу з політичного глухого кута, який виник після звільнення прем'єр-міністром Флоріном Кицу міністра охорони здоров'я без узгодження з іншими партіями.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Reuters.

Розпад коаліції, яка контролює 56% парламенту, міг поставити під загрозу програму уряду зі скорочення дефіциту і боротьбі з пандемією, залишивши його без більшості і схильним до поступок.

Молодша партія USR-Plus відмовилася від своєї попередньої вимоги про те, що Кицу необхідно піти у відставку через звільнення Влада Войкулеску.

Сторони домовилися, що кандидатура нового міністра охорони здоров'я буде висунута пізніше в середу. Партія USR-Plus запропонувала кандидатуру Іаонни Михайлу, яка зараз займає посаду держсекретаря в Міністерстві охорони здоров'я.

У Румунії число нових щоденних інфекцій скоротилося до менш як 3000 за останній тиждень з 4000 на початку квітня.

Кицу заявив про звільнення Войкулеску 14 квітня. Місцеві ЗМІ повідомляють, що Кицу вимагав Войкулеску пояснити, яку підготовку проводило Міністерство охорони здоров'я в очікуванні третьої хвилі епідемії.

На початку квітня повідомлялося, що Влада Войкулеску оштрафували на 1500 леїв (близько 305 євро) за те, що він не носив захисну маску.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Статті

Небезпечна Нормандія: хто та як тиснув на Єрмака під час зустрічі у Парижі

Формула "3+1", за якою Франція та Німеччина були на боці України, дала тріщину. Щоб уникнути найгіршого сценарію, Київ мусить діяти на упередження.

Павло Клімкін: Бліцкриг на всю Україну неможливий, але щодо Києва у Кремлі є сценарій

"Для Зеленського проблема номер один – це не постачання зброї. Головна мегазадача – це реальна експансія німецького бізнесу в Україну".

Більше підтримки для України: чого чекають від своїх урядів громадяни європейських країн

Чи готові західні лідери посилити дипломатію не самими лише санкціями, а й військовою підтримкою в разі найгіршого сценарію?