Минуло два роки від моменту проголошення ЄС своєї нової політики у сфері екології – Європейського зеленого курсу (ЄЗК). 

Європейський Союз активно рухається в напрямку досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Україні теж доведеться долучатися до реалізації цієї амбітної мети. Альтернативою може стати лише втрата ринку Євросоюзу. 

Про те, якими є основні досягнення щодо зеленої трансформації України у 2021 році і що робити далі, читайте в статті голови правління Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля" Наталії Андрусевич Шанс на "зелене" лідерство: як Україна адаптується до нових кліматичних вимог ЄС.

Відразу після проголошення ЄЗК Євросоюз почав активне виконання Дорожньої карти. Наразі більшість документів, передбачених нею у 2019 році, вже прийняті.

Серед важливих стратегічних документів 2021 року можна відзначити нову торговельну, лісову стратегії, стратегії по ґрунтах, з адаптацією до зміни клімату, плани дій з розвитку органічного виробництва та нульового забруднення тощо.

Оскільки центральним та наскрізним елементом Європейського зеленого курсу є досягнення кліматично нейтральної Європи до 2050 року, то найбільше роботи було проведено щодо кліматичної політики та законодавства. 

У цьому контексті необхідно згадати про прийняття Європейського кліматичного закону та Комюніке з впровадження Європейського зеленого курсу ("Fit for 55"). Європейський кліматичний закон встановив проміжну ціль зі скорочення нетто-викидів парникових газів на 55% до 2030 року від рівня 1990 року.

Починаючи з 2023 року, кожні п'ять років Європейська комісія повинна здійснювати оцінку прогресу в досягненні цілей зі скорочення викидів та адаптації до зміни клімату.

2021 рік з точки зору участі України в Європейському зеленому курсі можна охарактеризувати як перехід від гучних декларацій до більш прагматичних підходів та вибору декількох напрямків майбутньої співпраці між Україною та ЄС у рамках ЄЗК.

У лютому цього року було визначено декілька сфер спільного інтересу в рамках Європейського зеленого курсу, а саме енергоефективність, водень, вугільні регіони у стані переходу, промислові альянси та архітектура кліматичного врядування.

У 2021 році в Україні прийняли Концепцію Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів, Стратегію з екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, Національну економічну стратегію до 2030 року. Усі ці стратегічні документи намагалися врахувати останні тенденції ЄЗК.

Можна відзначити низку прогресивних кроків у контексті зміни клімату. Зокрема, з січня 2021 року почала працювати система моніторингу, звітності та верифікації парникових газів у промисловості. Був прийнятий новий амбітний національно визначений внесок до Паризької угоди.

Також Україна приєдналася до Глобальної ініціативи щодо скорочення викидів метану, Альянсу щодо припинення використання вугілля при виробництві електричної енергії, Декларації лідерів Глазго про стале лісо- та землекористування.

Більше про партнерство між Україною та ЄС у рамках Європейського зеленого курсу читайте в матеріалі Наталії Андрусевич Шанс на "зелене" лідерство: як Україна адаптується до нових кліматичних вимог ЄС.