7 березня відбулися слухання в Міжнародному суді ООН щодо запобіжних заходів у спорі "Україна проти Росії" на підставі Конвенції про геноцид. Якщо коротко, Україна просить Суд наказати РФ зупинити війну.

Як Україна представила свою позицію? Які цікавинки там пролунали? Та, взагалі, якими є шанси отримати рішення на користь України? 

Про це читайте в статті старшого юриста юридичної фірми "Астерс" Михайла Солдатенка, студента Національного університету Києво-Могилянська академія Дмитра Солдатенка та редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Росія проти світу: коли чекати на рішення Суду ООН у Гаазі та якими є шанси на перемогу.

Росія відмовилася брати участь у слуханнях і це стало прецедентом. Цього разу РФ продемонструвала неповагу до однієї з найавторитетніших міжнародних судових установ. Навіть не стала пояснювати причини відмови від процесу. А на додачу показала неготовність юридично захищати свою позицію щодо видуманого "геноциду" в Луганській та Донецькій областях.

Все це грає на руку українській стороні. 

На слуханнях представник України доводив, що Росія не просто демонструє неповагу до Суду – вона водночас руйнує основи сучасного міжнародного правопорядку. Замість того, аби мирно вирішувати спір в МС ООН, Кремль воліє вирішувати спір агресивною війною.

Росія перетворила геноцид на інформаційну та юридичну зброю, якою вона виправдовує свою агресію.

На нашу країну в Гаазі працювала команда юристів зі світовим ім'ям.

Що ж до ядра правової позиції, то професор Жан-Марк Тувенен зазначив, що і Україна і Росія є країнами-учасницями Конвенції про геноцид та погодилися передавати до МС ООН спори щодо "тлумачення, застосування та виконання" Конвенції. А спір між Україною та Росією на підставі Конвенції дійсно існує.

Росія протягом вже 8 років публічно звинувачує Україну в "геноциді" російськомовного населення Луганської та Донецької областей, що Україна, звісно ж, заперечувала. Ба більше, топ-керівники РФ багаторазово посилалися саме на цю Конвенцію, висуваючи звинувачення на адресу Києва. 

Ці звинувачення і стали приводом позиватися до Суду ООН саме за цією Конвенцією, яка дозволяє проводити процес без згоди РФ.

Україна на слуханнях мала також довести неправдивість заяв Росії про "геноцид" на Донбасі. У цьому питанні країна посилається на звіти авторитетних міжнародних установ, зокрема органів ООН, що моніторили ситуацію в Україні з 2014 року. У звітах міжнародних організацій за вісім років не було жодної згадки про ризики геноциду.

І головне: що від 2014, що у 2022 році Росія не захищає російськомовних, натомість від її дій по обидва боки фронту страждають українці незалежно від мови, якою вони говорять.

Ще одним завданням України стало доведення того, що права країни потребують захисту негайно. Цю умову необхідно виконати для забезпечувальних заходів з боку МС ООН. Україна доводила, що дії РФ несуть одночасно три типи загроз: військову, гуманітарну та екологічну.

У підсумку Путін ставить під невідворотну загрозу не тільки РФ, але й увесь світ.

Професор Єльського університету Гарольд Хонжу Ко підсумував позицію України та запитувані запобіжні заходи. Він заявив, що Росія, що є постійним членом Радбезу ООН, вчиняє попередньо запланований та неприхований акт агресії проти свого сусіда на підставі безглуздих звинувачень у "геноциді".

За таких умов Суд просто не має права показувати слабкість. Бо це буде "зеленим світлом" для подальших дій, і не лише Росії.

8 березня свою позицію вже мала би представляти російська сторона, але через її відсутність тепер Суд переходить до прийняття рішення. Самовідсторонення Росії лише прискорило процес. Рішення можуть ухвалити та оприлюднити приблизно протягом тижня.

Докладніше - в матеріалі Михайла Солдатенка, Дмитра Солдатенка та Сергія Сидоренка Росія проти світу: коли чекати на рішення Суду ООН у Гаазі та якими є шанси на перемогу.