Проміжні вибори в США принесли не лише зміни в Конгресі, але й перегляд партійного лідерства в органах влади.

Цього разу, зумівши зберегти за собою Сенат, вже незалежно від результатів повторних виборів у штаті Джорджія, демократи все ж втратили більшість у Палаті представників, хоча не так розгромно, як це прогнозували напередодні.

30 листопада Демократична партія провела засідання "за закритими дверима" і таємним голосуванням обрала конгресмена від штату Нью-Йорк Хакіма Джеффріса лідером меншості у Палаті представників.

Про те, чому це призначення є таке важливе і на що варто звернути увагу Україні, читайте у статті проректора Українського католицького університету Дмитра Шеренговського Партія Байдена йде на омолодження: що чекати від нових лідерів Палати представників.

На перший погляд може здатися, що трансформації в демократів напряму пов’язані з результатами проміжних виборів. Особливо враховуючи, що спікерка Палати Ненсі Пелосі та керівник більшості від демократів Стені Гоєр оголосили про своє рішення 17 листопада, фактично за 10 днів після національного волевиявлення.

Однак це враження є не цілком коректним.

Пелосі ще на початку попередньої каденції в 2018 році заявляла, що це буде її останній захід на лідерське крісло, і зараз виконала свою обіцянку.

Основна причина – вік. Усе керівництво демократів є достатньо немолодим. Джо Байдену – 80 років, Ненсі Пелосі – 82, Стені Гоєру – 83, Чаку Шумеру, лідеру більшості демократів в Сенаті – 72 роки.

Хоч народна мудрість і каже, що старий кінь борозни не зіпсує, та об’єктивно омолодження партійного керівництва вже давно на часі.

Іншою вагомою причиною все ж стало побиття чоловіка Пелосі в їхньому маєтку в Сан-Франциско, коли зловмисник, прибічник сумнозвісного конспірологічного руху QAnon та Дональда Трампа, розраховував напасти на саму спікерку.

Так чи інакше, демократи все ж взяли курс на омолодження партійної верхівки, обравши 52-річного Хакіма Джеффріса новим лідером у Палаті представників.

Разом із ним було обрано 59-річну конгресвумен із Массачусетсу Кетрін Кларк на роль так званого "батога" – по суті, заступника лідера партії і партійного організатора, що відповідає за підрахунок голосів і збір членів партії для голосування та визначення кворуму.

Третім оновленням стало обрання 43-річного конгресмена з Каліфорнії Піта Агілара на роль голови так званого "кокусу" – по суті, голови зборів фракції, що відповідає за планування партійних засідань та головування на них.

Відтак партія здійснила зміну поколінь, спустивши вік трійки лідерів Палати до 40-50 років.

Це загалом відповідає настроям американських виборців, які в останні роки все частіше критикували надмірно зрілий вік очільників обох партій.

Новообраний партійний лідер Хакім Джеффріс став першим темношкірим американцем на відповідній посаді у Палаті представників чи Сенаті.

Джеффріс є колишнім юристом з Брукліну, штат Нью-Йорк, представляє в Конгресі округи Бруклін та Квінсі.

Він позиціонує себе як "хлопець із народу", який зробив себе сам, походячи з небагатої сім’ї медпрацівниці та соціального працівника.

Та все ж партійці відзначають не його простоту, а високі менеджерські навички, відданість партійній дисципліні та виважений стиль поведінки.

З усього видно, що Джеффріс належить до поміркованих центристів, що дійсно дозволить йому гуртувати навколо себе різні партійні полюси. І це дуже добра новина для американської політики, яка в останні роки переживає не лише міжпартійну поляризацію, але й значне скорочення поміркованих (moderate) політиків в обох партіях.

Відомо також, що Джеффріс є одним із активних антитрампістів. Він неодноразово критикував Трампа за час його президентства, навіть кілька разів висловлювався про його "нелегітимність" під час процедури імпічменту.

Джеффріс також звинувачував Росію у змові на президентських виборах у Сполучених Штатах у 2016 році.

Не менш важливим є те, що він одним із перших публічно виступив на підтримку України.

У своєму твіттері він нерідко висловлює слова підтримки українцям та реагує на хід українсько-російської війни, є одним із критиків авторитарних урядів, зокрема Росії.

Схоже, що демократи пішли ва-банк, обравши саме таку трійку лідерів у Палаті.

Річ у тім, що Джеффріс заручився значною підтримкою групи темношкірих членів Конгресу та поміркованих кіл, Кларк має підтримку серед прогресистів, тоді як Агілар вважається представником латиноамериканської групи Конгресу та має досвід повторного переобрання як демократа з вразливих груп населення.

Результати проміжних виборів, нове партійне керівництво у Конгресі та оголошений у Стратегії США курс на розмивання кордонів між внутрішньою та зовнішньою політикою – усе це в комплексі означає, що міжнародна політика Штатів стає дуже чутливою до внутрішньопартійних дебатів.

Ми можемо не сумніватися у продовженні підтримки України з боку американської влади, це декларують обидві партії, це є частиною стратегічних документів та планів США.

Однак треба прагматично сприймати, що її наповнення та швидкість все ж залежатимуть від результатів міжпартійної боротьби.

Важливо, щоб ми не стали розмінною монетою в цій боротьбі, навіть опосередковано.

Докладніше – у статті Дмитра Шеренговського Партія Байдена йде на омолодження: що чекати від нових лідерів Палати представників.