Польща пішла на підвищення ставок у конфлікті з Білоруссю.

Відносини між цими країнами вже давно не можна було назвати добросусідськими. А після чергових провокацій з боку режиму Лукашенка офіційна Варшава розпочала закриття пунктів перетину кордону, що вже завдало потужного удару по білоруській економіці.

При цьому нинішня криза може мати й довгострокові наслідки. Причому не лише для Польщі та Білорусі, але й для України та навіть для Угорщини, йдеться у статті кандидата політичних наук Станіслава Желіховського та редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Блокада Лукашенка: які наслідки матиме закриття Польщею кордону з Білоруссю.

В останні роки польсько-білоруські відносини перебувають чи не на найнижчому рівні з часів повалення комунізму.

Черговою точкою неповернення стало затримання у березні 2021 року в місті Гродно активіста польської меншини у Білорусі та журналіста Анджея Почобута.

Діяльність Почобута роками турбувала режим Лукашенка. А статті, написані для Gazeta Wyborcza, були використані як привід для його арешту та звинувачень.

У своїх матеріалах Почобут писав, зокрема, про історію антикомуністичного підпілля на Гродненщині, агресію СРСР проти Польщі під час Другої світової війни, а також про останні події в Білорусі. Також у 2020 році Почобут після фальсифікації Лукашенком президентських виборів описував протестні акції на вулицях білоруських міст.

Прикметно, що Почобута заарештували втретє, і втретє його справа мала політичний характер.

16 січня 2023 року в районному суді Гродно розпочався судовий процес над активістом і журналістом. Суд відбувався у таємниці, в ньому не могли брати участь ані родичі, ані ЗМІ, також не було дозволено адвокатам надавати інформацію про перебіг процесу.

А вже 8 лютого суд за обвинуваченнями за двома статтями Кримінального кодексу РБ — "розпалювання ворожнечі" та "заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди нацбезпеці" — засудив Анджея Почобута до восьми років колонії суворого режиму.

Реакція Варшави не забарилася. Сейм Польщі у своїй резолюції рішуче засудив засудження Анджея Почобута, назвавши це кульмінацією репресій проти польської меншини у Білорусі.

Цього разу за гучними звинуваченнями послідували й практичні кроки. 

9 лютого глава Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі Маріуш Камінський повідомив, що рух на польсько-білоруському кордоні в Бобровниках призупинено. За його словами, таке рішення було прийнято, "зважаючи на важливі інтереси безпеки держави".

Окрім того, міністр Камінський повідомив, що у зв’язку з резолюцією Сейму у справі Почобута він доручив своїм службам зробити приготування щодо включення до санкційного списку нових осіб, пов’язаних з режимом Лукашенка.

Зазначене викликало гостру критику з боку Мінська. У Державному прикордонному комітеті Білорусі заявили, що "після закриття ще одного польського пункту пропуску ситуація стане катастрофічною і може призвести до колапсу в прикордонні", а також що рішення польської сторони спрямоване "на подальше загострення ситуації на кордоні та обмеження взаємних поїздок громадян".

Більше того, мала місце й істерика білоруської пропаганди. Так, один з її рупорів Григорій Азарьонок в етері пропагандистської програми вибухнув погрозами, що білоруським ракетам "візи не потрібні". Чим явно підтвердив раціональність дій поляків і необхідність сильнішої ізоляції Білорусі та її сюзерена Росії.

Закриття пункту перетину на кордоні з Польщею матиме довгостроковий ефект для Білорусі.

Річ у тім, що тепер між країнами залишилися функціонувати лише один пішохідний і один автомобільний пункти перетину кордону.

Нескладно здогадатися, що збільшення навантаження на них призвело до різкого збільшення черг та проблем із перетином кордону. Це суттєво ускладнило транзит товарів до Білорусі й через Білорусь, що напевно матиме негативні наслідки для її економіки. 

А на додачу польський прем’єр Матеуш Моравецький заявив, що у разі, якщо Мінськ не піде на поступки, то закриття чекатиме і решту пунктів перетину кордону із Білоруссю.

Зважаючи, що від 24 лютого минулого року закритий і українсько-білоруський кордон, то проблеми для Білорусі можуть зрости в рази. Особливо якщо до блокади приєднаються Литва (що вже розпочалося) та Латвія. 

Судячи з усього, Євросоюз буде ставитися до Білорусі жорсткіше і вже незабаром на країну чекають нові санкції.

Одночасно ситуація навколо Білорусі може остаточно поставити хрест на колись потужному польсько-угорському партнерстві. Причиною цього став візит до Мінська 13 лютого глави угорського МЗС Петера Сійярто з метою поговорити про "мир в Україні".

Для України ж нинішній конфлікт має стати причиною ще пильніше спостерігати за північним кордоном – схоже, що запобіжників проти участі Білорусі у війні стало ще менше.

Докладніше – у матеріалі Станіслава Желіховського та Юрія Панченка Блокада Лукашенка: які наслідки матиме закриття Польщею кордону з Білоруссю.