Вперше в новітній історії Польщі відбудеться ситуація, коли президент делегує формування уряду політичній силі ("Право і справедливість"), яка має майже нульові шанси отримати вотум довіри у Сеймі. Йдеться про партію "Право і справедливість".

Натомість, опозиційні партії, не чекаючи початку роботи Сейму, оголосили про створення коаліції, представивши її програму.

Про те, навіщо польський президент йде на такий крок, про що домовилась польська опозиція і про що їй ще доведеться домовлятися, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Дональд Туск іде на ротацію: як буде змінюватися влада у Польщі після відставки уряду ПіС.

Отримання мандата на формування уряду дає партії "Право і справедливість" ще місяць перебування при владі. 

Цей час вкрай потрібен для завершення робіт із цементування влади, що має одночасно і ускладнити роботи нового уряду, і захистити в майбутньому партійців ПіС від кримінального переслідування.

Проте навіщо це було потрібно президенту Анджею Дуді?

Його друга президентська каденція добіжить кінця вже за два роки. Тож, ставати в 53 роки політичним пенсіонером – явно не варіант. 

Схоже, що Анджей Дуда продовжить партійну роботу в партії "Право і справедливість", тим більше, що вже незабаром місце голови ПіС має стати вакантним.

Цей вибір матиме наслідки й у короткостроковій перспективі. Ймовірно, останні роки на президентській посаді Анджей Дуда діятиме в першу чергу як політик ПіС, воюючи з новим урядом.

Сподівання партії "Право і справедливість", що опозиції не вдасться сформувати коаліцію, з’явилися не на порожньому місті.

У нову коаліцію входять і праволіберали з "Громадянської платформи", і консерватори з Польської селянської партії (ПСП) та "Польщі-2050", і різні ліві сили – разом коаліцію складатимуть 11 партій.

Донедавна єдиною позицією, де вони досягли згоди, було делегування на посаду прем’єра Дональда Туска.

При цьому у ЗМІ потрапляла інформація про гострі суперечки союзників.

Щоб задовольнити всі вимоги, Дональд Туск вирішив застосувати принцип ротації на топ-посадах, чого ще жодного разу не було в Польщі.

Так, перші два роки спікером Сейму має стати лідер "Польщі-2050" Шимон Головня (для нього ця посада є важливою в контексті планів участі у президентських виборах 2025 року). А потім наступні два роки Сейм має очолювати один із лідерів "Нової лівиці" Влодзімеж Чажастий.

Аналогічно з посадою спікера Сенату – верхньої палати польського парламенту. Перші два роки його очолюватиме представниця "Платформи" Малгожата Кідава-Блонська. Хто має прийти їй на зміну – наразі невідомо.

На компроміси довелося йти і в уряді. Якщо раніше Туск планував лише одного віцепрем'єра, то тепер оголошено, що їх буде два. Ці посади відійдуть лідеру "селян" Владиславу Косіняку-Камишу та одному з лідерів лівих Кшиштофу Гавковському.  Останній ще й очолить міністерство економіки, тоді як лідер "селян" відповідатиме за оборону – вкрай важливий для України напрям.

Хто отримає інші міністерські посади, наразі невідомо. Ба більше, розклади постійно змінюються.

Зі зміною влади Польща, швидше за все, перейде у режим політичної війни.

На щастя, гостре політичне протистояння не має вдарити по відносинах з Україною, особливо у питанні протидії російській агресії.

Це одне з небагатьох питань, де у ПіС та нової коаліції є повний консенсус.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Дональд Туск іде на ротацію: як буде змінюватися влада у Польщі після відставки уряду ПіС.