Керівник Реєстру пояснив, хто з постраждалих українців може отримати компенсації від РФ

На компенсації від Росії за завдані війною збитки і втрати можуть подаватися низка категорій українців – за типами збитків, які визначені у Реєстрі збитків від агресії РФ, а також юридичні особи та держава Україна. 

Про це в інтерв’ю "Європейській правді" сказав керівник Реєстру збитків Маркіян Ключковський. 

Ключковський нагадав, що через Реєстр можуть подавати заяви на компенсації три групи заявників – звичайні люди, юридичні особи, і Україна як держава. У кожної з цих груп визначений перелік категорій збитків, які підлягають компенсації за міжнародним правом.

"Це не тільки майнові втрати. Там багато категорій – починаючи від втрати життя до вимушеного переміщення. Для бізнесу це – майнові втрати. А для держави додаються культурні цінності та збитки для довкілля і природних ресурсів", – зазначив Маркіян Ключковський.

Наприклад, українці, у яких домівка залишилась в окупації, можуть подавати заяву у категорії  "втрата доступу або контролю за майном на тимчасово окупованій території". У такому випадку заявнику не потрібно доводити, що його майно пошкоджене чи зруйноване, оскільки він все одно не може потрапити туди без взаємодії з окупаційною владою. 

У випадку втраченої власності на територіях, що були в окупації ще до 24.02.2022 – "стає складніше", каже Ключковський. 

"З одного боку, наш мандат поширюється на всю територію України в міжнародно визнаних кордонах – тобто і на схід Донбасу, і на Крим. Водночас наш мандат поширюється тільки на події з 24 лютого 2022 року. Якщо заявник зможе показати, що будинок у Донецьку стояв до 24 лютого, а зараз зруйнований – то проблем з цією заявою немає. Якщо ж у нього "прилетіло" до повномасштабки – то це за межами нашого мандата", – пояснив він. 

Він зазначив, що поки у Реєстрі не розбирали випадків із втратою доступу до майна у Донецьку, Луганську чи в Криму.

"Але якщо людина засвідчить, що до 24 лютого могла їздити додому (адже якийсь рух через лінію зіткнення був) – це буде фактором", – зазначив він. 

Працюють і над механізмом "успадкування права на компенсацію" на випадки, коли постраждала людина-заявник померла, не дочекавшись рішення. 

"Загальний підхід такий: якщо заява вже подана, то так, це право може перейти в спадок. Якщо заява не подана, а людина, яка могла б її подати, пішла з життя, то спадкоємці повинні вступити в права спадкоємців і тоді подавати заяву вже від свого імені. А з гуманітарних питань – то подати заяву за іншу людину, найімовірніше, буде вже неможливо (крім двох категорій – щодо втрати життя і зниклих безвісти, де все побудовано на тому, що компенсацію отримують близькі люди)", – зазначив Ключковський. 

"Міжнародне право тут цинічне, і воно каже, що заяву на компенсацію душевних страждань має подавати той, хто ці страждання пережив. А якщо людина подала заяву навіть за гуманітарною категорією, а після того пішла з життя – то механізм такого правонаступництва буде в тій чи іншій формі", – пояснив він. 

За його словами, до Реєстру збитків від російської агресії з часу його запуску подали заяви на компенсацію близько 85 тисяч українців. 

16 грудня у Гаазі підпишуть угоду про створення комісії, яка буде займатися розглядом заяв, поданих до Реєстру, та присудженням компенсації.

Читайте повний текст інтерв’ю "Ми вже пройшли точку неповернення щодо виплати Росією компенсацій українцям".