Каллас розповіла, на яких умовах ЄС може співпрацювати з Радою миру Трампа
Європейський Союз міг би співпрацювати з Радою миру, заснованою президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом, якщо б її роль обмежувалася врегулюванням ситуації у Секторі Газа, як визначено резолюцією РБ ООН.
Про це, як передає кореспондентка "Європейської правди" з Брюсселя, заявила висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас на полях саміту лідерів ЄС 22 січня.
ЄС зможе працювати з Радою миру Трампа лише якщо її діяльність буде обмежена мандатом Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй.
"Ми хочемо працювати заради миру на Близькому Сході, і ми хочемо, щоб ця Рада миру була обмежена резолюцією Ради Безпеки ООН, як це було передбачено", – заявила Каллас.
Вона нагадала, що створення Ради миру щодо Сектору Гази було передбачене резолюцією Ради Безпеки ООН – "але на обмежений час до 2027 року".
Крім того, у резолюції "був описаний чіткий шлях того, як палестинці візьмуть владу".
"Отже, якщо ми звузимо її (Ради миру – "ЄП") застосування до Сектору Гази, як це й планувалося, тоді ми також зможемо з нею працювати", – підкреслила Кая Каллас.
Як повідомлялося, 17 листопада 2025 року Рада Безпеки ООН затвердила резолюцію на підтримку Комплексного плану припинення конфлікту в Секторі Гази, про який президент США Дональд Трамп оголосив 29 вересня. Документ був схвалений 13 країнами-членами Ради Безпеки; Китай та Росія утримались.
Резолюція зокрема передбачала створення перехідної адміністрації під назвою "Рада миру", яка має координувати зусилля з відновлення Гази, включаючи доставку гуманітарної допомоги.
Всупереч цьому, Дональд Трамп створює Раду миру щодо Гази під ширшою парасолькою своєї Ради миру, для участі у якій президент США збирається вимагати від держав по мільярду доларів.
Трамп запросив до членства у Раді миру низку європейських держав, Канаду, а також Росію і Білорусь. Серед запрошених до Ради також є й Україна.
Проте президент Володимир Зеленський заявив, що Київ може розглянути членство в організації лише після завершення війни, адже серед запрошених є Білорусь та Росія.
Очільник Кремля Владімір Путін заявив, що готовий зробити внесок у Раду миру коштом заморожених у Сполучених Штатах російських активів.