Як атаки ЗСУ по об'єктах РФ на Балтії створюють нам проблеми з союзниками

Кадри палаючих портів російського Приморська (до радянської окупації – фінське містечко Койвісто) та Усть-Луги викликали неабиякий шок у росіян та зрозуміле емоційне піднесення в українців, та й у всіх небайдужих до того, що Росія користується спричиненим війною на Близькому Сході зростанням цін на нафту.

Проте ці успішні далекобійні удари мають й інший бік медалі: часом українські ударні дрони залітають до країн Балтії та у Фінляндію.

Такі інциденти ставлять відносини України з цими країнами перед непростим викликом. Адже безпека власних громадян – беззаперечний пріоритет для будь-якого уряду демократичної країни. 

Про інциденти з дронами і їхні можливі наслідки – в статті журналістки "Європейської правди" Марії Ємець Друзів України лякають дрони: як удари по балтійських портах РФ створюють проблеми для Києва. Далі – стислий її виклад. 

Попри те, що неспрямовані дронові "атаки" на країни Балтії та Фінляндію стали топтемою за останні дні, насправді найбільша концентрація цих інцидентів мала місце понад місяць тому.

Тоді вперше зафіксували масові випадки перетину українськими дронами кордонів Фінляндії та балтійських країн.

Під впливом російської РЕБ дезорієнтовані українські дрони перестають "розуміти", де вони перебувають, і далі летять помилковим курсом та через це можуть перетнути кордони держав-союзниць України. Хоча не мали б цього робити. 

Саме такі пояснення надає Київ для дружніх держав. 

Але є також небезпека, що зараз, коли кількість таких перетинів зросла, ворог може маскуватися під українські дрони, свідомо атакуючи проукраїнські держави-члени ЄС та НАТО.

Уряди країн Балтії та Фінляндії опинилися перед непростою дилемою. 

З одного боку, ці країни найгостріше відчувають російську загрозу. Відповідно, надзвичайно зацікавлені в успіху України та максимальному послабленні російської воєнної машини. 

З боку іншого, заблукалі українські дрони можуть однаково вибухати що у ворожій Росії, що у дружніх Литві чи Латвії. 

На щастя, досі минало без постраждалих. Але кожен приліт дронів створює ризики для життя людей та їхнього майна у союзних нам країнах.

У перших офіційних заявах у березні союзники підкреслювали, що не звинувачують Україну і розуміють: повністю уникнути таких ризиків неможливо. 

Але Росія одразу спробувала використати ситуацію, запустивши кампанію з дезінформації.

Найгучніше росіяни просували твердження, що балтійці й фіни нібито дозволили Україні використовувати для ударів по РФ свою територію.

Йдеться не лише про анонімні акаунти у соцмережах – звинувачення пролунали на рівні секретаря Радбезу Сергєя Шойгу, речниці МЗС та міністра закордонних справ РФ Сергєя Лаврова.  

В усіх чотирьох столицях категорично заперечили російські звинувачення, а Латвія викликала тимчасового повіреного у справах посольства РФ для висловлення протесту. 

Це різко контрастує з тими заявами, які лунають від столиць тепер, у травні.

Наприклад, фінський прем’єр заявив, що вважає "неприпустимим, щоб фінський повітряний простір порушували (українські дрони)".

"Використання нашого повітряного простору для таких операцій категорично заборонено...", – доповнив його позицію міністр оборони Антті Хяккянен. 

Так, право України захищатися ніхто не заперечує. Але суспільство навіть у сусідніх з Росією державах хоче збереження "відчуття миру" і тисне на своїх політиків, коригуючи їхню риторику щодо "заблукалих дронів".

Публічно ж Київ вибачається та підкреслює ненавмисний характер інцидентів.

Наразі важко сказати, наскільки достатньою та переконливою є для партнерів комунікація та співпраця з боку України. 

Згадана різка реакція Фінляндії на недавній випадок може свідчити про те, що справи далеко не ідеальні.

Докладніше – в матеріалі Марії Ємець Друзів України лякають дрони: як удари по балтійських портах РФ створюють проблеми для Києва.