В Литві роз’яснили, що означає розширення місії НАТО з патрулювання неба над Балтією
Рішення переформатувати місію НАТО з патрулювання повітряного простору країн Балтії на місію з протиповітряної оборони дозволить перейти до гнучкого реагування на загрози, уникнувши політичних консультацій.
Про це розповів міністр оборони Литви Робертас Каунас в коментарі LRT, пише "Європейська правда".
Міністр заявив, що останнє рішення НАТО щодо захисту повітряного простору країн Балтії означає, що верховний головнокомандувач об'єднаних збройних сил Альянсу в Європі ухвалюватиме рішення щодо посилення систем протиповітряної оборони у регіоні після консультацій з військовими командуваннями цих країн.
Водночас він не розкривав, чи це автоматично означатиме розгортання більших можливостей протиповітряної оборони в балтійських країнах.
"Де і скільки винищувачів НАТО, наземних засобів протиповітряної оборони чи іншої техніки знадобиться, (рішення) ухвалить верховний головнокомандувач союзників НАТО в Європі після консультацій із командувачами збройних сил, реагуючи на ситуацію як у Балтійському регіоні, так і у Фінляндії, так і в інших країнах Східного флангу", – заявив Каунас.
За його словами, рішення НАТО означає, що відтепер протиповітряна оборона переходить у режим "гнучкого та оборонного реагування", а не політичних дискусій чи дебатів. Це дозволить Альянсу оперативніше реагувати на повітряні загрози в країнах Балтії.
"Скажімо, ми бачимо поблизу Литви, можливо, посилений рух російських повітряних сил – одразу (…) можна ухвалювати рішення, не чекаючи на якісь особливі політичні моменти", – запевнив Каунас.
Він також наголосив, що можливості протиповітряної оборони, які вже розгорнуті в країнах Балтії, не зменшаться.
Як повідомлялося, НАТО перетворить свою багаторічну місію з патрулювання повітряного простору країн Балтії на місію з протиповітряної оборони, що надасть військовим Альянсу ширші повноваження.
За останні місяці почастішали випадки вторгнення дронів у повітряний простір країн НАТО, передусім держав східного флангу. У більшості випадків йдеться про "заблукалі" українські дрони, які були збиті з курсу під дію російських засобів РЕБ.
В останні місяці винищувачі НАТО двічі збили "заблукалі" українські безпілотні апарати над країнами Балтії – перший над Естонією, другий – над Латвією.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте на саміті в Анкарі анонсував запуск ініціативи Drone Edge вартістю 40 млрд доларів, спрямованої на протидію безпілотникам.