Як хочуть зруйнувати МКС і чому Києву вигідно, щоб він працював

Міжнародний кримінальний суд (МКС) критикують за повільність, вибірковість, нерівномірну увагу до різних конфліктів, залежність від співпраці держав і нездатність самостійно забезпечувати виконання власних рішень. Частина цих претензій цілком обґрунтована.

Водночас суд стикається і з невиправданими претензіями – через політичний тиск.

Предметом суперечки дедалі частіше стає не якість роботи окремої інституції, а саме право незалежного міжнародного суду розслідувати найтяжчі міжнародні злочини. Політичний тиск окремих держав на незалежний міжнародний суд створює небезпечний прецедент.

Про виклики, які за останній час постали перед МКС, і як має діяти Україна, читайте в колонці фахівця з питань міжнародної кримінальної юстиції Гюндуза Мамедова Атака на Міжнародний кримінальний суд: на чиєму боці має бути Україна. Далі – стислий її виклад.

Автор колонки зазначає, що Міжнародний кримінальний суд став першою постійною інституцією, створеною, щоб відповідальність за найтяжчі міжнародні злочини більше не залежала від необхідності щоразу створювати новий суд.

"В основі Римського статуту закладено простий, але надзвичайно важливий принцип: за геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії мають відповідати конкретні особи. Висока посада, генеральські погони чи ядерний статус держави не повинні автоматично гарантувати безкарність", – пише Гюндуз Мамедов.

Також він нагадує, що основний обов’язок розслідувати та переслідувати міжнародні злочини покладається саме на держави. 

За словами фахівця з питань міжнародної кримінальної юстиції, Міжнародний кримінальний суд втручається лише тоді, коли держава не може або не бажає здійснювати справжнє розслідування чи судове переслідування. Саме тому, додає експерт, МКС є не альтернативою національному правосуддю, а його доповненням і своєрідною гарантією того, що найтяжчі міжнародні злочини не залишаться безкарними навіть тоді, коли національна система виявляється неспроможною виконати своє завдання.

"Цей принцип сьогодні проходить одне з найважчих випробувань", – констатує автор колонки. 

І мова йде не лише про зовнішній політичний тиск, а й про внутрішню кризу.

Нещодавно Асамблея держав-учасниць ухвалила рішення про припинення повноважень прокурора Каріма Хана через серйозне порушення службових обов’язків. 

На думку Гюндуза Мамедова, це свідчить про те, що система здатна застосовувати принцип підзвітності і до власних посадових осіб. Водночас він наголошує, що чиїсь порушення не повинні перетворюватися на вирок самій ідеї міжнародного правосуддя.

Автор колонки переконаний, що Україна сьогодні є однією з держав, від досвіду яких значною мірою залежить подальший розвиток міжнародної кримінальної юстиції. 

"Наш голос у дискусії про майбутнє Міжнародного кримінального суду має особливу вагу. І він має бути гучним", – вважає фахівець з питань міжнародної кримінальної юстиції. 

За його словами, Україна має послідовно захищати сам принцип незалежності міжнародних судів. 

Мамедов наголошує, що Києву недостатньо закликати Суд видавати нові ордери. Нагадаємо, Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт правителя Росії Владіміра Путіна.

"Не менш важливо порушувати питання про наслідки їх невиконання, роль Асамблеї держав-учасниць і механізми колективної підтримки Суду. Без цього міжнародне кримінальне правосуддя ризикує перетворитися на систему практично обмежених рішень", – пише автор колонки. 

Як повноправна учасниця Римського статуту, додає юрист, Україна має бути серед тих, хто формує майбутнє цієї системи, відстоює її незалежність і наполягає на виконанні її рішень.

Докладніше – в колонці Гюндуза Мамедова Атака на Міжнародний кримінальний суд: на чиєму боці має бути Україна.