Битва за Варшаву: как польское правительство и оппозиция стремятся к контролю за столицей

Пятница, 19 октября 2018, 09:27 — , PROstir
Фото: foreignpolicy.com

Наркотики, реп біля багатоповерхівок та соціальні мережі. Мова не про атрибути життя складного підлітка. Це про виборчу кампанію у Варшаві.

Найближчої неділі, 21 жовтня, по всій Польщі відкриються дільниці, аби громадяни проголосували за своїх кандидатів до локальних органів влади. Поляки обиратимуть депутатів до рад гмін, повітів, воєводських сеймиків, а також війтів, бургомістрів та мерів міст.

У Польщі ще взимку почалися розмови про об’єднання на місцевих виборах опозиційних партій — "Громадянської платформи" (PO) та "Cучасної" (Nowoczesna). У квітні було досягнуто порозуміння про створення громадянської коаліції з вище згаданих партій. Пізніше до них приєдналося ліве угрупування "Польська ініціатива" (Inicjatywa Polska) на чолі з Барбарою Новацькою, що стало новиною для багатьох у Польщі. Особливо — для лівої політичної сцени, де вчинок Новацької сприйняли досить негативно.

Співпраця центристської партії PO та ліберальної "Nowoczesna" з лівим об’єднанням "Inicjatywa Polska" має об’єднати виборців, що голосують проти.

У цьому випадку – проти Ярослава Качинського та армії консервативних кандидатів до місцевих органів влади від правих партій.

Консерватор серед лібералів

Вибори мера Варшави — це не тема столичної преси. За кампанією стежить усе польське суспільство. Особливо ті, хто фанатично підтримує політичні табори по обидва боки демаркаційної лінії.

Читайте также
Волынь теряет популярность: как Польша отметила юбилей волынской трагедии

Адже хоча Варшава і вважається містом, де опозиція сьогодні користується більшою популярністю, консерватори з "Права та справедливості" (PiS) продовжують боротьбу за кожного виборця.

За крісло президента (мера) міста у Варшаві борються 14 кандидатів. Окрім ключових претендентів — Патрика Які від влади та Рафала Тшасковського від опозиції — за цю посаду змагаються і "старі друзі" України.

Наприклад, Януш Корвін-Мікке — євродепутат, симпатик Кремля та турист до окупованого Криму, який не втрачає шансів взяти участь у будь-яких виборах. А ще — Маріуш Якуб’як, кандидат від популістського руху "Kukiz’15". Останній не втомлюється згадувати про те, "як українці вбивали своїх сусідів на Волині", натякаючи, що сьогодні Польща для українців робить все, а вони, здається, нічого не цінують і не усвідомлюють помилки минулого.

Але повернемося до ключових суперників. 

Патрику Які – 33 роки. Він депутат Сейму. Від 2015 року – держсекретар Міністерства юстиції, а у 2017 році став головою Верифікаційної комісії з реприватизації столичної нерухомості. Комісія займалася численними махінаціями з комунальним майном за часів правління "Громадянської платформи" у ратуші Варшави.

Одна з проблем для Патрика Які – навіть не те, що він кандидат від консерваторів у ліберальній столиці.

Вона інша: Які – не з Варшави, а під час місцевих виборів це дуже важливо. Містом має займатися той, хто народився і ріс у ньому, знає його слабкі та сильні місця, а не якийсь приїжджий з Ополе. Таку думку, згадуючи прізвище Які, часто можна почути спілкуючись з мешканцями Варшави.

"Сьогодні у Варшаві з деякими шансами, вважаю, досить серйозними, балотується Патрик Які. Зрештою, він не з Варшави, але, якщо він виграє, у Варшаві багато чого зміниться на краще", — коментував перебіг місцевих виборів Ярослав Качинський.

У PiS фактор "неваршав’янина" сприймають без ілюзій, але штаб Патрика Які продовжує боротьбу за виборців. Особливо за тих, хто у день виборів традиційно залишається вдома. Саме пасивних жителів Варшави зі спальних районів, де виборча явка сумно низька, намагається переконати кандидат.

Він навіть знявся у кліпі польського репера HCR. Трек називається "Stałem pod blokiem — jestem jaki jestem" — "Стояв я під багатоповерхівкою — Я такий, який (Jaki, — каламбур з прізвищем кандидата) я є". У назві і приспіві не тільки вийшов цікавий каламбур, але й в цілому це звернення до тих, хто ріс у небагатих районах у тіні сірих бетонних багатоповерхівок. З цими людьми, як пояснює кандидат, він має багато спільного.

Шанс для опозиції

Після численних скандалів навколо чинної очільниці міста Ганни Гронкевич-Вальц з "Громадянської платформи" партія відмежувалася від неї. На тлі падіння рейтингів та неспроможності конкурувати на державному рівні з PiS поразка у Варшаві могла у майбутньому означати повноцінний кінець "Громадянської платформи".

Варшавські вибори — це чи не єдиний шанс для опозиції згадати, що таке смак перемоги.

Рафал Тшасковський має усі шанси це зробити. Він варшав’янин, був депутатом Європарламенту, міністром адміністрації і цифризації в уряді Дональда Туска. Пізніше — держсекретарем в Міністерстві закордонних справ. Сьогодні – депутат Сейму.

Політична кар’єра Тшасковського пов’язана з міжнародною політикою, на що неодноразово звертав увагу його головний конкурент Патрик Які. Мовляв, що він знає про місцеве самоврядування, коли більше часу проводив у Брюсселі?

 
Патрик Які (ліворуч) та Рафал Тшасковський

Тема бельгійської столиці — взагалі окрема сторінка цієї кампанії. Колишній член PO опублікував у соцмережах допис про те, що Тшасковський взяв гроші на кампанію у бізнесмена, приймав наркотики, зокрема кокаїн, та мав роман з помічницею. Два останніх епізоди — це брюссельська сторінка в біографії кандидата. Тшасковський назвав це фантазією психічно хворої людини та подав до суду. Тим не менш, цей епізод постійно обсмоктують таблоїди та користувачі у соціальних мережах. 

Битва за лайки

Після перемоги Анджея Дуди на президентських виборах у 2015 році партії у Польщі стали ще більше приділяти увагу соціальним мережам. Досить багато вказує на те, що успіх "Права та справедливості" — це не тільки частина грамотної кампанії у Facebook, але й вміле використання його алгоритмів.

Ось-ось виборча кампанія на вулицях та подвір’ях поступиться кількості постів та рекламі в інтернеті. Професійна графіка, відеоматеріали, безкінечні онлайн-трансляції та апдейт постів на сторінках кандидатів — це все про вибори у Польщі. У Facebook кампанія служить не для того, щоб здобувати нові голоси, а лише для того, щоб закріпити та тримати у тонусі так званий твердий електорат.

Рафал Тшаковський користується набагато більшою популярністю у користувачів з Варшави, аніж Патрик Які. Якраз останнього підтримують більше юзерів з інших міст Польщі, що на мерських виборах не дає кандидатові від об’єднаних правих позитивного результату, але на майбутнє — це цінний політичний капітал.

У Польщі створюються цілі організації, які систематично аналізують кількість лайків, відплив та приплив підписників і те, які коментарі притаманні симпатикам PiS, або PO.

Фокус на мігрантів

"Під час цієї виборчої кампанії жоден з кандидатів поки що не представив комплексно розробленої концепції варшавської міграційної політики. Ця тема в принципі відсутня в обговореннях у кампанії", — пише опозиційна "Gazeta Wyborcza".

Читайте также
Беженцы вы все: как Польща и Чехия меняли отношение к работникам из Украины

 

Видання наголошує, що Варшава потребує боротьби зі зростанням расизму та ксенофобії в столиці. Адже преса все частіше описує неприємні інциденти, коли нападають на мігрантів, як приїжджих з Індії чи Туреччини виганяють з громадського транспорту, або б’ють за спілкування іншою, ніж польською, мовою.

З іншого боку, у PiS згадали старі методі залякування та мобілізації електорату. Патрик Які на своїй сторінці у Facebook опублікував відео, в якому йдеться про начебто готовність "Громадянської платформи" приймати біженців. Які запитує: "У яких районів Варшави Тшасковський розселить біженців, адже він хотів привезти їх до Польщі?".

Як прийнято у правих та популістів, у ролику не розрізняється, хто біженець, а хто мігрант. 

Ролик культивує міфи про поганих та жорстких чи то мігрантів, чи то біженців, показуючи фрагменти з конфліктними ситуаціями. Звук, заголовки з преси, кадри — все це розраховано на емоції, що в майбутньому стають фундаментом для упередженого ставлення, ксенофобії та дискримінації.

З іншого боку, кандидат від лівих сил Анджей Розенек пообіцяв, що працевлаштовував би як мер українців у варшавських управліннях (хоча при цьому вжив щодо них слово "асиміляція"): "Якщо вони професіонали, які потрібні Варшаві, то ми повинні їх наймати. У місті з майже двома мільйонами людей я не бачу проблем для українців знайти місце, асимілюватися, платити податки і спільно творити багатство Варшави", – сказав він в інтерв’ю виданню "Newsweek".

* * * * * 

Соціологічні дослідження свідчать: найбільше шансів стати президентом столиці має Рафал Тшасковський. Згідно з останнім опитуванням IBRIS, за кандидата від опозиційних сил готові проголовувати 42,1% виборців. Патрик Які може розраховувати на підтримку у вигляді 31,9%. Це означає, що головна боротьба відбудеться вже у другому турі, який пройде 4 листопада.

Але найголовніше — після поразки Броніслава Коморовського у 2015 та тріумфу Анджея Дуди сьогодні мало хто береться заявляти про стовідсоткові шанси на перемогу лідера соціологічних опитувань.

Автор: Євген Приходько,

журналіст порталу української громади у Польщі PROstir.pl

Стаття вийшла на порталі PROstir.pl та републікується з дозволу правовласника

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.