С мусором на выборы: как украинские партии продвигают экологические инициативы

Четверг, 22 октября 2020, 17:22 — , для Европейской правды
Фото УНІАН
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час "Всесвітнього дня прибирання"

В урядових, парламентських та експертних колах активно обговорюють долучення України до Європейського зеленого курсу (ЄЗК), відомого також за англійською назвою European Green Deal. Проте ЄЗК – це не лише про міждержавну політику і стратегічні напрямки роботи держави. Це також прикладні речі для міст, які має втілювати не центр, а місцева влада.

Саме так відбувається у Європейському Союзі.

У ЄС міста активно реалізують політику зеленої трансформації через ініціативи з енергоефективності, перехід на відновлювані джерела енергії (ВДЕ), заходи з адаптації до зміни клімату. І байдуже, що Брюссель ще не визначив усі параметри ЄЗК – це не забороняє регіонам діяти на випередження.

Чи готова діяти подібним чином українська місцева влада?

Чи мають шанс українські міста після виборів перетворитись на по-європейськи зелені? Чи готова влада на місцевому рівні стати рушієм змін в напрямку ЄЗК, не чекаючи вказівки від уряду?

Щоби з’ясувати, чи є таке прагнення принаймні на рівні передвиборчих обіцянок, ми проаналізували програми політичних партій до міських рад обласних центрів України та сфокусувались на тих елементах ЄЗК, які особливо важливі для міст, а саме: зміна клімату, енергоефективність, ВДЕ, нульове забруднення, відходи, біорізноманіття (збереження флори і фауни, озеленення міст тощо), стала мобільність. 

Вибори не за призначенням

Лише половина програм політичних партій, що балотуються до міськрад обласних центрів України, адаптована до конкретного міста. Багато партій вирішили не докладати зусиль до розробки своїх програмних положень і підготували програми для "населеного пункту" чи "краю".

Звісно, важливо знати, що партія підтримує вступ в ЄС та НАТО, але жодного стосунку до роботи міської ради такі заяви не мають. Між тим, низка партій, як-то "Європейська солідарність", "Батьківщина" та "За майбутнє", намагається спокусити виборця саме такими обіцянками.

З екологічною складовою ситуація не краща – партії обіцяють "берегти Карпати" чи прийняти необхідний закон у парламенті або загальнонаціональну стратегію на рівні уряду. Хоча очевидно, що жодна місцева рада чи жодний міський голова не має таких повноважень. 

Цікаво, що на виборах до Верховної ради України у 2019 році ситуація була рівно протилежною. Там програми кандидатів-мажоритарників мали надзвичайно багато положень, що стосувались місцевого рівня, до яких парламент не має прямого стосунку. Натомість на місцевих виборах-2020 партії перейшли до політичних лозунгів замість вирішення проблем конкретного міста.

Традиційне меню: відходи, вода, озеленення

Аналіз усіх програм свідчить, що четверта частина з них не має екологічної складової, 64% – містять окремі положення щодо охорони довкілля і лише 11% мають повноцінну екологічну складову (останні ми називаємо "зеленими" програмами).

Три компоненти ЄЗК, які найбільше присутні у програмах політичних партій – відходи, біорізноманіття, нульове забруднення. 

Питання відходів представлено в програмах для усіх обласних центрів, особливо для тих міст, які гостро відчувають сміттєву проблему. Проте на цих виборах можемо спостерігати деяку зміну акцентів. Нині все більше партій приділяють увагу сортуванню та переробці відходів, хоча на попередніх місцевих виборах більше уваги було до сміттєзвалищ і неконкретних обіцянок "вирішити сміттєву проблему".

Але до найпріоритетнішого завдання у європейській ієрархії поводження з відходами – запобігання утворенню відходів – черга так і не дійшла. 

Прагнення до нульового забруднення відображається більше як питання якості питної води та очищення водойм, трохи менше – як боротьба із забрудненням атмосферного повітря. На жаль, зовсім поза увагою залишилось таке популярне для виборів до парламенту питання, як підтримка відновлюваної енергетики. Політики на час місцевих виборів зовсім забули про такі гарну ініціативу, як перехід міста на 100% ВДЕ (до якої вже долучилась низка міст України).

Так само очевидною є відмінність України та ЄС у пріоритетах стосовно охорони біорізноманіття. В програмах українських партій на місцевих виборах-2020 воно асоціюється з озелененням міста та відпочинку його мешканців. Натомість для міст ЄС вже стало традицією питання збереження міських екосистем.

Типовий для України приклад – це обіцянка "Самопомочі" у Львові створити "8 нових парків, частина яких буде об’єднана у кільце, яким можна буде безпечно прогулюватись", тобто парки розглядають виключно як рекреаційний ресурс. Для порівняння, подібна ідея створення кільця об'єднаних зелених територій впроваджується із 1986 року в іспанському місті Віторія-Гастейс. Але там, окрім рекреаційного завдання, цей проєкт має на меті відновити ділянки, які представляють цілу низку природних середовищ: болота, озера, луки, поля, ліси тощо. 

Зміна клімату? Ні, не чули

В Україні питання скорочення викидів парникових газів традиційно розглядається як національне чи глобальне завдання. 

Натомість в ЄС адаптація до зміни клімату тісно інтегрована в політику та заходи на рівні міст. Так, окремий районний чи обласний центр самотужки не буде здатен вплинути на глобальні зміни – але саме місцевій владі доводиться протистояти їхнім наслідкам. 

Насправді це можуть бути дуже прості дії, які допомагають переживати екстремальні температури, стихійні лиха, спричинені зміною клімату. Складовими цього можуть бути озеленення, затінені зупинки громадського транспорту, покриття, що поглинає воду і/чи не дає їй швидко випаровуватись, висадка спеціальних рослин, фарбування будівель у світлі кольори тощо. 

Попри те, що міста України потерпають від зміни клімату, що ми гостро відчували цього літа, програми на виборах до міських рад практично позбавлені питань адаптації до зміни клімату.

Втім, є питання, дотичні до ЄЗК, у яких потенційна нова влада міст та регіонів обіцяє швидку "європеїзацію".

Так, якщо вірити передвиборчим обіцянкам, то усі обласні центри України за кілька років матимуть велодоріжки і якісний громадський транспорт. 

Питання сталої і смарт-мобільності хоч і повільно, але входить у політичний порядок денний місцевого рівня. Звісно, до міст ЄС з їхніми смарт-технологіями, екологічно чистим громадським транспортом, пішохідними зонами в центрі міста ще далеко, але те, що ці обіцянки почали привертати увагу місцевих політиків, дає надію на чисте повітря і комфорт у містах. Нехай не зараз, але згодом.

Як проголосувати за "зелених"?

Партій, які базують усю свою програму на екологічних питаннях, не дуже багато. 

На виборах до міських рад обласних центрів лише три партії позиціонують себе як "зелені": Екологічна альтернатива (Київ), ЕКО ПАРТІЯ Берези (Київ та Луцьк) та Партія зелених України (Дніпро, Запоріжжя та Херсон). Таким чином, лише у п’яти обласних центрах "зелені" партії представлені на виборах до міських рад. Проте для проходження таких партій має бути серйозний запит від суспільства на екологічну тематику.

Поки що слабка популярність зеленого тренду ставить під сумнів масовість цього запиту.

Втім, "розподіл зеленості" між регіонами є дуже нерівномірним.

Рівне – єдиний обласний центр України, де немає жодної "червоної" програми, а відсоток програм зі значною увагою до довкілля – 38%. 

На жаль, аж п'ять міст дають мешканцям дуже мало шансів жити в екологічно чистому і комфортному місті, бо там немає "зелених" програм взагалі – Чернігів, Чернівці, Черкаси, Житомир та Краматорськ (його ми аналізували в якості обласного центра в Донецькій області).

На окрему увагу заслуговує п’ятірка парламентських партій, тобто тих, що пройшли до ВРУ у 2019 році.

Ми проаналізували програми партій на місцевих виборах 2020 року у 21 обласному центрі (усі, по яких на сайті ЦВК доступні виборчі програми). Екологічна складова програм, з якими вони йдуть до міських рад, доволі неоднорідна. Кожна з цих партій хоча б в одному з цих міст має програму, в якій йдеться про зміну клімату (найбільше – "Голос", у трьох програмах).

 

Якщо дрібні партії часто не переймаються написанням програми та реєструють однаковий текст по всіх регіонах України (дехто навіть лінувався вписати назву свого міста у шаблон, переданий з Києва), то парламентські політичні сили підійшли до питання ретельніше. Участь у місцевих виборах спонукала їх до локалізації принаймні частини програм (53 із 97 проаналізованих програм мають виражену місцеву складову), через що є значні відмінності у програмах партії поміж містами.  

"Слуга народу"  стала єдиною партією з п’ятірки, яка взагалі не має "зелених" програм. 

Але чи є вона антилідером? Питання спірне. Адже є також інший претендент на це звання – партія "Європейська солідарність", яка  одночасно очолює рейтинг "зелених" програм (5 із 20 її програм у обласних центрах, доступних на сайті ЦВК) та антирейтинг "червоних" (10 із 20).

Усі інші партії пропонують переважно "жовті" програми. 

Зелені програми

Жовті програми Червоні програми
"Батьківщина" 1 16 3
"Голос" 4 11 2
"Євросолідарність" 5 10
ОПЗЖ 1 17 2
"Слуга народу" 0 15 5
усього програм: 11 64 22

Така ситуація з екологічною складовою на виборах пов’язана із браком запиту суспільства на "зелену" тематику, включаючи на місцевому рівні. 

Не так багато мешканців міст, ідучи на вибори, шукають в програмі свого кандидата турботу про довкілля. 

Але не варто чекати, доки такий запит з’явиться і змусить депутатів пропонувати "зелені" ідеї. Навпаки, політики мають шанс самі стати лідерами екологічної думки і запропонувати такий розвиток міст, який би забезпечив не лише їхні комфорт і процвітання, а й безпечне для здоров’я довкілля для мешканців.

І певні кроки в цьому напрямку вже є. Масова поява у програмах обіцянок щодо сортування сміття, боротьби за зменшення викидів тощо свідчить про те, що "зелені" зміни, нехай і повільні, відбуваються і в Україні.

Авторка: Наталія Андрусевич,

голова правління Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля",

для "Європейської правди"

Стаття підготовлена на основі аналітичної записки Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля" "Зелена складова на виборах до міських рад обласних центрів України у 2020 році"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua